Точка зренияМстислав Скоробогатов

Гибридная национализация-2, или как Минюст играет в ВАКСе в "русскую рулетку"

15:46 30 окт 2023.  875Читайте на: УКРРУС

Одне поважне інтернет-видання захотіло взяти в мене інтерв'ю в продовження того, що я вже розповідав Цензору в інтерв'ю "Гібридна націоналізація або Як у Татарова блокують рішення щодо "лужніковських".

Але після вичитки запропонували мені порізати мої висловлювання. Я відмовився, тому викладаю це інтерв'ю тут, як воно було записано - без купюр:

Ж.: Мстислав Петрович, тема покарання російських агресорів стає дедалі актуальнішою. В своєму останньому інтерв'ю на Цензорі Ви досить критично висловилися щодо процесу, де Ви є учасником. Нашим читачам було б цікаво дізнатися про розвиток подальших подій у суді. Що зараз відбувається у ВАКС (Вищий Антикорупційний суд) по справі конфіскації майна, здобутого злочинним шляхом ОЗУ "Лужніки".

М.П. Вже пройшло майже чотири місяці як ми в цьому процесі. Ми - це я, адвокат Віктор Смалій, юридичний консультант Михайло Негреша та група міжнародних юристів, які спеціалізуються по саме активам російських олігархів в Європі і Америці. І зараз я можу Вам відверто сказати, що відбувається цілеспрямована диверсія, така сама, як і при НЕрозслідуванні Державним бюро розслідувань (ДБР) лужніківського криміналу, а тепер і в суді, а саме: профанація мети цього судового процесу. І тут навіть не йде мова про ведення самого судового процесу та того, що відбувається в залі ВАКС, - це окрема тема для розмови; я хочу Вам та вашим читачам донести інформацію про те, що зараз у Вищому Антикорупційному суді в судовому процесі намагаються надурити всіх українців та, фактично, підставити державний бюджет під компенсацію через ЄСПЛ у подальшому так званим "європейським інвесторам" та "добропорядним власникам" вкраденого раніше організованим злочинним угрупуванням "Лужніки" майна. І головне, у чому Ви помиляєтесь - у Вищому Антикорупційному суді НЕ намагаються конфіскувати у так званих легалізаторів ("європейських інвесторів" та "добропорядних власників") майно, що було вкрадене раніше угрупуванням "Лужніки", як це мало би бути за логікою. Про це мова взагалі не йде. Який там кримінал та кримінальні справи? Ви що? Всупереч здоровому глузду справа розглядається ВАКС у звичайному адміністративному порядку, неначе це справа про порушення правил дорожнього руху. А мала б розглядатися в першу чергу кримінальна справа. Але чомусь про це ніхто не говорить. Владі такий стан речей вигідний, навіщо розслідувать, якщо є ризик вийти на самих себе, а увага українського суспільства зосереджена на війні. Всі розмови у судовому процесі точаться навкруги приналежності відповідачів та пов’язаних з ними осіб та структур до рф та фінансування агресора. І все! Про який злочинний шлях Ви говорите? На це взагалі ніхто не звертає уваги - ні суд, ні представники держави в особі Міністерства юстиції, у них все іде за чітким диверсійним планом під назвою "Стягнути нічого"! А виходячи з того, що за саботажем ДБР, який зв'язав руки Мінюсту, стоїть Олег Татаров, робимо висновок, що у ВАКСі розігрується саме його сценарій.

Ж.: Несподіваний висновок......Як Ви можете його обгрунтувати?

М.С.: Нагадаю про що йде мова: держава Україна має наміри покарати російських олігархів та інших "кремлівських посіпак", які мають бізнес в Україні. А саме - забрати у них активи, що їм належать в Україні, на користь держави. Саме активи. Це така собі декларація про наміри.

Але у тому, що відбувається, я бачу два варіанти: або держава не може (у що я не вірю) здійснити свої наміри у законний спосіб, використовуючи усі можливі, передбачені законом способи, або режисери цього так званого "покарання" як раз саме реального покарання і не хочуть. Тобто, відбувається популістське шоу під назвою "судовий процес про застосування санкцій у ВАКС".

Ж: А що саме дає Вам підстави називати це популістським шоу?

МС: Як Ви розумієте, відбувається судовий розгляд, в якому беруть участь дві сторони - Позивач(міністерство юстиції України) та Відповідачі (ВС-Енерджі, Воєводін, Бабаков, Гінер …).

Так у своєму позові Міністерство юстиції, як позивач, має зробити для початку декілька важливих речей: по-перше, чітко і зрозуміло з точки зору закону сформулювати свої вимоги, а по-друге, знову ж таки, з точки зору закону, чітко обгрунтувати ці вимоги. Відповідач, звісно, має право доводити суду хибність доводів позивача. Тобто, таке собі змагання перед незалежним і об’єктивним судом, у нашому випадку – перед Вищим антикорупційним судом у складі колегії (В.В.Крикливий, М.В.Галабала, В.В.Ногачевський).

Вимоги Міністерства юстиції, зазначені у позовній заяві, мають базуватися на законі про санкції, в якому чітко прописано які саме санкції можуть бути застосовані і на якій підставі. Тобто, що саме може бути стягнуто у даному випадку на користь держави. А цього саме і немає.

Ж.: Ви хочете сказати, що міністерством юстиції було допущено помилку під час складання позовної заяви в частині сформульованих позовних вимог? Чи може цю помилку, допущену у позовній заяві, виправити сам суд під час судового розгляду?

МС: Хочу зазначити, що судовий процес в Україні відбувається на засадах змагальності сторін учасників судового процесу, і будь-яке стороннє втручання в такий процес є недопустимим та кримінально карним, хоча в Україні сьогодні можливо все. А якщо серйозно, процесуально виправити фатальну помилку, допущену у позовній заяві міністерством юстиції, неможливо. Будь- які дії іншого характеру будуть не чим іншим як грубим порушенням закону, яке, очевидно,буде вчинено в інтересах третіх осіб. Отже, ВАКС цю помилку виправити не може. Він працює з тим, що вже є. І реально, скажу, користуючись шаховою термінологією, знаходиться у патовій ситуації, бо якщо ВАКС відмовить у задоволенні позову або поверне цей адміністративний позов на доопрацювання Міністерству юстиції, то отримає хвилю обурення суспільства країни, яка воює.

Ж.: І все ж таки, щодо позовної заяви міністерства юстиції, можете пояснити більш докладніше?

М.М.: Отже, що може бути націоналізованим? Це активи! Активи - це не тільки гроші, це й родовища, акції публічних компаній, які мають ринкову вартість, трансформатори, будівлі, машини, біткоїни та інш, - тобто, все те, що може бути одразу перетворене державою на гроші.

В нашому випадку Міністерство юстиції у своєму позові просить суд прийняти рішення, яким націоналізувати ......корпоративні права компаній, які, начебто, належать росіянам. Теми обґрунтування "російськості", з Вашого дозволу, я сьогодні торкатися не буду.

Для прикладу, давайте з Вами розберемось: що таке корпоративні права? Корпоративні права - це не активи і не пасиви. Це тільки можливість управління. Але управління чим? Компанією, яка приносить дівіденди, або не приносить. А яку ринкову вартість має ця компанія? Які боргові зобов’язання у цієї компанії? Хто і коли востаннє проводив повний аудит пасивів та активів цієї компанії? І тут виникає головне питання: хто і коли проводив оцінку компаній, які хоче націоналізувати Міністерство юстиції? За що бореться Міністерство юстиції? Українці, затамувавши подих, моляться за успіх Міністерства юстиції в суді століття, як вони самі амбітно в ЗМІ називають цей судовий процес, де вже майже чотири місяці відбувається відчайдушна боротьба з російською фсбешною гідрою ОЗУ "Лужніки", щоб за результатами розгляду позовної заяви держава отримала у державну власність що саме? Мильну бульбашку, та ще й обтяжену борговими зобов’язаннями?

Ви пам’ятаєте гучну заяву в ЗМІ міністерства юстиції про арештовані акції на мільярди гривень, якими володіли компанії-відповідачі? Ви подумали, що ці мільярди гривень вже в бюджеті України?

Мушу вас розчарувати - ці акції нічого не варті і бюджет не отримав ні копійки.

Так і з корпоративними правами, за які так "відчайдушно" бореться Міністерство юстиції. Ще раз хочу наголосити, що вся ця націоналізація корпоративних прав - це мильна бульбашка і відстрочена ганьба для державних органів.

Але я скажу навіть більше: не тільки відстрочена ганьба, не тільки у подальшому нестача коштів у бюджеті. Це – пряма загроза бюджету країни. Поясню чому.

Наприклад, існує підприємство, у якого боргів більше, ніж майна, яке генерує прибуток. Чого варті у такому випадку корпоративні права такого підприємства? Нічого не варті. Але якщо хтось їх забирає, то він і перебирає на себе зобов’язання погасити ці борги. Таким чином, націоналізуючи корпоративні права таких підприємств – завідомих або потенійних боржників,- держава з бюджету і має сплатити їхні борги третім особам. Саме з такою схемою ми і маємо справу. Згадайте рефінансування банків-банкрутів Національним банком України: які збитки в результаті такого рефінансування зазнав державний бюджет України? Чому ми мовчимо? Чому мовчать економісти? Чого очікують? Міністерство юстиції вирішило зіграти в російську рулетку під час війни?

Ж.: Ми як раз з Вами не мовчимо, а намагаємось розібратися у цих судових хитросплетіннях.

МС.: Звісно, ми не будемо стояти осторонь. Але тут постійно виникає питання: державні органи України в особі міністерства юстиції саме для того пішли в ВАКС, щоб погасити фінансові зобов’язання російських олігархів та їхніх українських посіпак? Тому я і кажу: абсурд і цинізм того, що відбувається, зокрема і в ВАКС, не має меж.

Ж: На Вашу думку, чому так відбувається? Чому Міністерство юстиції порушує закон про санкції, стягуючи НЕ активи?

МС: В мене є єдине пояснення цьому. Я впевнений, що є домовленості Офісу Президента, який до 24 лютого 2022 року максимально тісно співпрацював з російськими олігархами та їх українськими посіпаками (знаю це із власного досвіду). І тепер українському суспільству спікери Офісу Президента кажуть: потрібно щось націоналізувати, є запит суспільства, та й зарубіжні партнери якось дивно на нас дивляться. І нічого кращого, як ми бачимо, Офіс Президента не зміг вигадати, як в черговий раз шляхом маніпуляцій зробити популістський патріотичний "вкид" українському суспільству на кшталт "А давайте націоналізуємо майно російських олігархів (тобто, у нашому випадку дірку від бублика)! Це буде голосно, це буде актуально, цим можна буде прикриватися перед усім світом, хто буде закидати нам, що ми нічого не робимо з російськими олігархами, які продовжують вести свій бізнес в Україні та їх українськими посіпаками, а тільки вимагаємо дій від західних партнерів". Таким чином маємо чудову картинку боротьби влади з російськими олігархами для ЗМІ і повну свободу дій для російських злочинців і їхніх підставних осіб в подальшому в європейських судах, але це буде пізніше і висвітлюватися в наших ЗМІ не буде.

Але тут постає питання до Офісу Генерального прокурора. Так, у своїх процесуальних документах прокурори з Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, на які посилається у своїй позовній заяві міністерство юстиції, встановили обставини та чітко визначили, що "В ході досудового розслідування встановлено, що на території України починаючи з 2001 року, і до теперішнього часу здійснює систематичну протиправну діяльність злочинна організація, що організована та представлена громадянами російської федерації та до числа організаторів якої належать Олександр Бабаков, Євгеній Гінер та Міхаіл Воєводін", а також аналогічні обставини було встановлено у численних судових ухвалах судів загальної юрисдикції.

Більш того, чітко зазначені статті, за якими злочинці повинні бути притягнуті до відповідальності, зокрема і українські посібники(посіпаки) російських олігархів:

ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь в ній);

ч.ч. 3, 4 ст. 190 (шахрайство), ч.ч. 3, 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем);

ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканість України);

ч. 3 ст. 206 (протидія законній господарській діяльності);

ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом);

ч. 3 ст. 258-5 (фінансування тероризму);

ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем);

ч. 2 ст. 365-2 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги);

ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків, зборів).

Але мабуть це все Офісу Генерального прокурора привиділось, або слідчий суддя з глузду з'їхав? Бо ніхто в ДБР злочинців по цих статтях до кримінальної відповідальності не притягає. Тоді наступне слушне питання: навіщо нам Офіс генерального прокурора, якщо є Олег Татаров, чи не так? Часи Януковича повернулися.

Ж: Як Ви вважаєте, чи можна змінити ситуацію? Хто і що саме може для цього зробити?

МС: Так, можна. По-перше, треба переписати позов. У позові треба чітко зазначити що саме потрібно націоналізувати. Треба націоналізовувати саме активи: лінії електропередач, трансформаторні підстанції, вузли управління, будинки, готелі, землю та інше. Як приклад, хочу нагадати Вам як Фрідман (російський олігарх, неофіційно – "гаманець" путіна) колись брав в Україні в іпотеку майно у своїх кремлівських колег ОЗУ Лужніки через свій Альфа-банк. Зверніть увагу, він не брав якісь там незрозумілі права чи акції, він брав під заставу конкретне майно, тому що не діяв на шкоду собі, і з ним, як з нашим ОП, домовитися неможливо.

По-друге, треба пам’ятати, що російське ФСБешне формування "Лужніки" - ВС Енерджі, це не тільки Воєводін, Бабаков чи Гінер, вони всього лиш Замовники того криміналу, який мав місце в Україні завдяки українським Організаторам і Виконавцям. Але ДБР (в особі слідчого Кулакевича С.) саботує розслідування злочинної діяльності цього ОЗУ, чим фактично зводить нанівець намагання Міністерства юстиції хоч якось обґрунтувати свої вимоги в частині пов'язаності групи (255 ст. ККУ) та законності накладення санкцій .

ДБР повинно не ховати багаторічних українських працівників цього ОЗУ "Лужніки" Валерія Тарасюка, в минулому багаторічного віце-президента ВС Енерджі з юридичних питань, чи Миколу Лавренка, президента компанії, від допитів та кримінальної відповідальності, або робити їм теплу ванну під час так званих допитів. ДБР повинно отримати від них чіткі свідчення, на кого вони працювали всі ці роки, продовжують працювати сьогодні і від кого отримують реальні вказівки. Інакше європейські золоті фунти, якими прикриваються кремлівські олігархи та їх українські помічники (посіпаки), замість того щоб бути визнаними злочинцями за легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, та понести за це покарання, прийдуть через деякий час до європейського суду як жертви інсценованого Офісом Президента України суддівського свавілля і отримають з України сатисфакцію та фінансове відшкодування з державного бюджету України по повній програмі.

Евгений Медведев

Новости

Самое читаемое