Адвокація українських інтересів у США й імунітет рф: чому це важливо і що означає для України

Партнерство з США – пріоритет?

Від початку повномасштабного вторгнення рф серед держав, які підтримали Україну, левова доля допомоги надійшла саме з США. За даними Ukraine Support Tracker, тільки за перший місяць війни ми отримали 7,6 млрд євро гуманітарної та воєнної допомоги, що в рази переважило допомогу всіх європейських країн разом. У травні цього року Джо Байден вперше з часів Другої світової війни підписав закон S.3522 про довгоочікуваний ленд-ліз, який дозволяє якнайшвидше здійснювати поставки озброєння у такій кількості, скільки буде потрібно для перемоги.

      А нещодавно, 15 вересня, держсекретар США Ентоні Блінкен заявив про виділення ще одного пакету допомоги в розмірі 600 мільйонів доларів на воєнні потреби Україні: «Згідно з повноваженнями, делегованими мені Президентом, я даю дозвіл на вже 21-ше з вересня 2021 року надання американської зброї та обладнання для України на 600 мільйонів доларів. Воно включає додаткову зброю, боєприпаси та обладнання із запасів Міністерства оборони США й збільшить загальну військову допомогу США Україні приблизно до 15,8 мільярдів доларів з початку роботи нашої адміністрації». Згідно з процедурою, Україна отримуватиме виділену суму частинами, траншами, які окремо погоджуються Комітетом Палати представників США, відповідальним за прийняття законопроектів про асигнування.

То просувати українські інтереси в США чи не просувати?

Війна – це шалене навантаження на всю державну систему і, перш за все, бюджет. За час воєнного стану ми втратили чимало підприємств. Через обстріли та окупацію внутрішньо переміщені особи залишилися без роботи, тому не лише не можуть повноцінно платити податки, а й самі потребують допомоги від держави. Відповідно до розрахунків уряду, загальний обсяг державних доходів у 2023 році становитиме 1,279 трлн грн, що критично мало навіть для постійних оборонних потреб.

Очевидно, що самостійно ми не впораємося з чорною дірою в бюджеті, не зможемо надавати соціальну та фінансову допомогу й не потягнемо закупівлю озброєння та військової техніки, необхідної для захисту підконтрольних територій й повернення окупованих. Водночас ми пам’ятаємо, до прикладу, яких успіхів досягли на фронті ЗСУ із знаменитими протитанковими комплексами Javelin, протиповітряними системами Stinger та реактивними системами залпового вогню HIMARS, наданими США. Тому зараз просування українських інтересів перед осінніми виборами в США – питання не просто допомоги, а недопущення колапсу державної системи. Арифметика проста: якщо ми будемо доносити свої потреби до американського суспільства, то й надалі отримуватимемо підтримку.

Катерина Одарченко, голова партії «Національна платформа», засновниця компанії «SIC Group Ukraine», яка зараз активно адвокатує українські інтереси у Вашингтоні, розповідає, про що саме говорить з американськими урядовцями і які питання порушує: «Сьогодні ми розповідаємо конгресменам та сенаторам, чому вони мають підтримувати законопроекти про додаткове надання зброї Україні, про додаткові гроші на гуманітарну допомогу і, знову ж таки, чому так важливо захищати нашу критичну інфраструктуру, особливо перед зимою. Окрему увагу на зустрічах я особисто звертаю на ситуацію з правами людини, на гуманітарну катастрофу, яка присутня через окупацію росії на території України і зокрема в моїй рідній Херсонській області».

Що конкретно робиться вже зараз?

Зараз Україна має підтримку переважної більшості сенаторів і конгресменів. Як зазначає Катерина Одарченко, від обох американських партій були внесені важливі законопроекти, що відповідають українським інтересам. 19 вересня цього року вона зустрілася з низкою конгресменів в рамках Ukraine Action Summit 2022. Зокрема обговорювала питання зброї з конгресменом і військовим Джеком Бергманом, а також питання безпеки стратегічних об‘єктів перед опалювальним сезоном.

Демократ Стівен Коен подав на розгляд законопроект H.R.8465, що має на меті внесення змін до Закону про допомогу іноземним державам 1961, у якому йдеться про визнання певних країн, включно з Україною, основними демократичними союзниками. Законопроект від представника Республіканської партії Майкла Маккола H.R.6367 передбачає протягом 2022-2026 фінансових років надання Україні такої допомоги: навчання військових, зміцнення кібербезпеки та захисту прав інтелектуальної власності, підтримання банківських реформ, допомогу в боротьбі з корупцією та покращенні верховенства права, накладення санкцій на газопровід «Північний потік-2», а також передбачає зобов’язання Держдепу періодично повідомляти Конгрес, чи відповідає рф критеріям для визнання її державою-спонсором тероризму.

Інший законопроект H.R.8532, представлений демократом Біллом Кітінгом, стосується надання допомоги жертвам і свідкам воєнних злочинів в Україні, а H.R.7081 представника від Демократичної партії Хесуса Гарсії – забезпечення списання боргу України. Резолюції H.Res.1205 демократа Стівена Коена та S.Res.713 республіканця Джима Ріші засуджують рф за вчинення актів геноциду українського народу.

Цього достатньо?

Допомога – це, звісно, добре, але нам потрібні значно більші ресурси для відбудови економіки: США навіть разом з ЄС не зможуть пакетами допомоги покрити збитки малого бізнесу та всієї інфраструктури. Отримати такі великі ресурси можливо через компенсації від рф. Але проблема в тому, що дієвого механізму за нормами міжнародного права щодо відшкодування заподіяної шкоди не існує. Питання відшкодування спирається на так званий імунітет рф, який гальмує весь процес. Такий імунітет передбачає, що незалежна держава не підпорядковується владі інших держав, а отже судитися з нею можна лише з її на те згоди. Зрозуміло, що швидше трава на помості виросте, аніж рф погодиться на судовий процес. Саме тому позбавлення імунітету – фундаментальна умова для вилучення майна агресора і передачі коштів постраждалій стороні.

У міжнародному праві питання імунітету регулюється Віденською конвенцією про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 p., Віденською конвенцією про консульські зносини від 24 квітня 1963 p., Конвенцією про спеціальні місії 1969 p., Віденською конвенцією про представництво держав і їх відносини з міжнародними організаціями універсального характеру від 14 березня 1975 p.

Механізм позбавлення імунітету на сьогодні має дві альтернативи: або закріплення на рівні міжнародного договору, або національних законів. Але обидва варіанти довготривалі, бюрократичні і юридично складні. Національне законодавство США в цьому плані має так зване особливе терористичне застереження, надаючи право американцям позиватися до суду на інші держави, якщо ті причетні до міжнародного тероризму.  Таким чином, статус держави-спонсора тероризму веде до зняття імунітету, а отже і дає право судитися з рф.

Що означає статус держави-спонсора тероризму і як його присвоїти?

Такий статус може надати тільки Державний секретар США за підтримку актів міжнародного тероризму. Він робить країну вигнанцем і тягне за собою весь спектр дипломатичних, юридичних та економічних наслідків, зокрема блокування всіх державних банків та фінансових транзакцій.

У випадку з рф статус держави-спонсора тероризму був би повністю заслуженим: тортури і вбивства цивільних в мирних українських містах, катування, нелюдські умови утримання полонених, теракт в Оленівці, постійні ракетні обстріли, викрадення дітей та примусова депортація. На законодавчому рівні конгресмен Тед Льє від Демократичної партії США 28 липня 2022 подав на розгляд законопроект H.R.8568 про визнання рф державою-спонсором тероризму. А 14 вересня 2022 аналогічний законопроект S.4848 представили сенатори Ліндсі Грем від партії Республіканців та Річард Блюменталь від Демократів. Тим не менш, визнання на офіційному рівні рф державою-спонсором тероризму все ж є досить радикальним кроком, наслідки якого і викликають побоювання Державного департаменту США.

Чому для нас так важливо, щоб Державний департамент США визнав рф державою-спонсором тероризму? Крім справедливості, звичайно, це дозволить законно виплачувати компенсації не лише великому бізнесу, а й широкому колу осіб за рахунок заморожених російських активів. І пересічні українці, що постраждали від війни, зокрема біженці, зможуть позиватися до американських судів щодо стягнення компенсацій.

Фото: Катерина Одарченко на зустрічі в рамках Ukraine Action Summit, 19 вересня 2022 року