Україна категорично заперечує можливість закріплення особливого статусу Донбасу у Конституції

Віце-прем'єр-міністр, перший заступник голови української делегації в Тристоронньої контактній групі Олексій Рєзніков заявив, що Україна не буде прописувати в Конституції особливий статус Донбасу. Він підкреслив, що Мінські угоди вимагають змін. Про це він сказав в ході години запитань до уряду. 

Рєзніков нагадав, що таку позицію висловив президент України Володимир Зеленський під час грудневого саміту минулого року лідерів "нормандського формату" в Парижі. 

"Президент ... дав чітке розуміння того, що ніяких змін до Конституції України про включення туди якогось особливого статусу не буде, це виключено. Також президент неодноразово говорив, що мінські угоди вимагають змін. Це позиція, яку ми відстоюємо в тристоронньої контактної групі", - підкреслив віце-прем'єр. 

Нагадаємо, представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи, народний депутат Андрій Костін заявив, що "формула Штайнмайера" буде включена в закон про особливий статус Донбасу. Зараз обговорюється, які статті закону будуть змінені. 

Раніше в серпні Українська сторона в рамках врегулювання ситуації на сході країни запропонувала замінити поняття "особливий статус" Донбасу на "особливий режим адміністративного управління".

Нагадаємо, 9 грудня 2019 року "нормандська четвірка" під час зустрічі в Парижі домовилася про обмін полоненими в форматі "всіх на всіх" до кінця року і розведенні ще в трьох точках. Про це йдеться в комюніке за підсумками саміту. "Четвірка" виступила за встановлення повного і всеосяжного припинення вогню до кінця 2019 року.

Також в комюніке зазначається, що Мінські домовленості продовжують служити основою «нормандського формату», держави-учасники якого прихильні до їх повної імплементації.

Як писала Lenta.UA, Україна і Росія не змогли домовитися про встановлення контролю над кордоном. Зеленський запропонував створити з цього питання в Мінську окрему ТКГ.

За визнанням канцлера Німеччини Ангели Меркель, реалізація політичної частини «Мінська-2», що стосуються проведення місцевих виборів, є найважчою, адже Росія наполягає на включенні в прямий діалог представників невизнаних республік Донбасу.

Крім того, президент Франції Еммануель Макрон заявив про необхідність «люфту» в реалізації «формули Штайнмайера».

Довідка Lenta.UA :

"Мінські угоди" були підписані 12 лютого 2015 року з підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Документ передбачає припинення вогню, особливий статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з Росією.

Для їх реалізації на міжнародному рівні обговорюється питання про введення миротворчої місії ООН.

Зокрема, в німецькій ініціативи щодо мирного врегулювання на Донбасі докладно описаний "цивільно-поліцейський компонент місії ООН" . Дана ініціатива отримала високу оцінку EUAM (місія ЄС для реформи українського сектору безпеки) і українських дипломатів.

Крім того, новий план мирного врегулювання на Донбасі повинен пройти ратифікацію країн «Нормандської четвірки» - України, РФ, Франції та Німеччини.

«Формула Штайнмайера» - дипломатична домовленість щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, що отримала ім'я свого автора - міністра закордонних справ Німеччини (2013-2017) Франка-Вальтера Штайнмайера.

Колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр в 2015 році запропонував порядок набуття чинності закону про надання ОРДО і ОРЛО особливого статусу. Згідно з ідеєю, надано його буде на тимчасовій основі в день проведення там позачергових виборів. Постійно ж почне діяти тільки після публікації звіту БДІПЛ ОБСЄ, що підтверджує легітимність результатів голосування.

Схвалили ідею на зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі 2 жовтня 2015 року. З тих пір вона отримала назву «формула Штайнмайера». Домовленість передбачає припинення вогню, розведення військ, амністію, проведення місцевих виборів під егідою ОБСЄ. Стосується вона і термінів набуття чинності особливого статусу ОРДО і ОРЛО.

Читайте також: У Берліні озвучили очікування від Нормандського саміту

Фото: Олексій Резніков / wikimedia