Війна і мирВійна

Ставка на 2025-й: чому Байден не чекає швидкого врегулювання в російсько-українській війні

13:31 06 тра 2024.  2582Читайте на: УКРРУС

Минулого вікенду британська газета Financial Times організувала у Вашингтоні спеціальну конференцію, куди був запрошений радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван. Під час свого виступу він озвучив кілька заяв, які, по суті, є контурами стратегії Адміністрації Байдена щодо російсько-української війни. Детальніше про це читайте у матеріалі Lenta.UA.

Нещодавно Конгрес, який нарешті схвалив пакет допомоги Україні на $61 млрд, попутно зобов'язав Білий дім протягом 45 днів з моменту набуття чинності законом надати чіткий план підтримки Києва і поділитися «конкретними і досяжними цілями в поточному конфлікті». Виступ минулих вихідних радника президента США на спецконференції Financial Times дає загальне уявлення, про що приблизно через місяць Держдепартамент і Пентагон розповідатимуть тамтешнім конгресменам.

По-перше, на думку Саллівана, новий пакет багатомільярдної допомоги навряд чи призведе до різких змін на фронті на користь ЗСУ. Він зокрема зізнався, що, як і раніше, очікує «просування Росії в майбутній період», оскільки «ви не можете миттєво клацнути вимикачем».

Читайте також: Путін знову загрожує «ядерною палицею»

По-друге, радник Байдена впевнений, що підтримка від США дасть Києву можливість «тримати оборону» та «забезпечить Україні здатність витримати російський наступ» у 2024 році. Проте 2025-го ситуація може змінитися, і Україна, ймовірно, зробить нову спробу контрнаступу, «щоб повернути територію, яку в них забрали», наголосив пан Салліван. 

Щоправда, судячи зі слів американського чиновника, схваленого у квітні пакета допомоги для переходу ЗСУ з оборони у наступ явно не вистачить. Як зазначила з цього приводу Financial Times, описаний Джейком Салліваном сценарій, за його твердженням, можливий лише у разі переобрання президента Джо Байдена на другий термін у листопаді 2024 року, а перспективи будь-якого нового контрнаступу України 2025-го залежатимуть від збільшення фінансування з боку США.

Тобто, як бачимо, Адміністрація Байдена явно позначила своїм горизонтом планування 2025 рік, до настання якого жодних політико-дипломатичних зрушень у конфлікті не планується. Наступний рік фігурує і в планах Дональда Трампа щодо російсько-української війни. Так, у екс-господаря Білого дому та кандидата в президенти від Республіканської партії, як повідомила недавно газета The Telegraph, вже розроблено «докладний план, як завершити війну мирним шляхом», але він не збирається розкривати його подробиці до виборів. Неназваний співрозмовник, близький до Трампу, пояснив, що оприлюднення стратегії завершення бойових дій може призвести до втрати «важелів впливу». Сам Трамп у свіжому інтерв'ю журналу Time заявив, що збирається «спробувати допомогти Україні», але підкреслив, що і Європа має більше вкладатися в допомогу нашій з вами країні.

На думку експертів, з огляду на листопадові вибори в США, січень 2025 року виглядає цілком логічною відміткою, коли один із двох кандидатів на обрання розпочне свій новий президентський термін та сформулює новий підхід до горезвісної путінської «спецоперації». До речі, вельми і вельми знаковим у цьому сенсі виявилося інтерв'ю заступника начальника головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Вадима Скибицького, що вийшло днями в журналі The Economist, який заявив серед іншого, що «такі війни можуть закінчитися лише договорами». 

Заступник Буданова також заявив, що зараз обидві сторони борються за «найвигіднішу позицію» перед потенційним діалогом. Заступник голови ГУРу також вважає, що змістовні переговори можуть розпочатися в другій половині 2025 року. Переговори з Москвою нещодавно припустив і голова МЗС Дмитро Кулеба в інтерв'ю журналу Foreign Policy. За його словами, у Києві вважають за можливе діалог з РФ при реалізації однієї з двох умов. Перше – успіх ЗСУ на полі бою, друге – створення коаліції країн, які «поділяють принципи та підходи, з яких вони вибудовуватимуть подальші дії». Саме для цього, запевнив Кулеба, і збирається «саміт миру» у Швейцарії в середині червня, щоб узгодити з якомога більшою кількістю держав загальний підхід до завершення бойових дій, після чого до переговорів може підключитися Росія. До речі, про неї - країну-агресора. На щойно минулих вихідних у РФ оголосили в розшук Володимира Зеленського. Невідомо, щоправда, за якою статтею, але даний новинний кейс вже породив багато версій, що це може означати. Найбільш популярне трактування - Кремль таким чином дає зрозуміти, що не має наміру вести переговори з нинішнім господарем Банкової. У зв'язку з цим також згадуються і постійні заяви з боліт про «нелегітимність» Зе після 20 травня, коли в нього спливає п'ятирічний термін повноважень.

Все це наклалося на популярну останнім часом теорію про те, що Путін зараз не хоче зупиняти війну, а має намір воювати з розрахунку на повний розгром ЗСУ та/або перемогу Трампа на виборах у США. При цьому Зе-влада, речники якої ще кілька місяців тому говорили, що Путін хоче переговорів про зупинення війни по лінії фронту для її заморозки, тепер все частіше заявляють, що бункерному мешканцю ніяка заморозка насправді не потрібна.

Цю думку поділяють і деякі експерти. Так, керівник Інституту світової політики Віктор Шлінчак зазначає таке: «Росія так запевняла весь світ, як прагне переговорів з Україною, що оголосила президента Зеленського у розшук. Це – відповідь усім, хто переконував, що у Путіна «все непросто» і він «швидко видихнеться». Тож готовий до переговорів. Так ось. Поки що не видихся. І до переговорів він готовий лише в одному випадку: коли Україна оголосить капітуляцію. Російсько-українська війна – це не лише про українців і це вже очевидно. Росія збільшуватиме тиск на фронті до проведення виборів у США. Буде вже цим впливати на вибори до США. А паралельно – працюватиме на те, щоб втручатися у ці вибори. Як через агентів дії та кібератаки, так і створюючи додаткові центри напруги там, де вона може (наприклад, знову на Балканах). Не виключаю, що у Москві сплять і бачать, щоб вибори у США взагалі закінчилися громадянським протистоянням між прихильниками Трампа та Байдена. І що в Кремлі готові також у цю історію вкладатися щосили. А тому, що хто б не говорив, 2024-й буде переломним у нашій війні. І тут залежить, що ж виберуть наші західні партнери – або варіант помножити на нуль усі глобальні «хотілки» Росії, або навпаки – вибрати страх і ганьбу (як сталося з Афганістаном)».

«У цьому контексті дуже непокоїть швидкість (її вже називають равликовою) як ухвалених рішень, так і проголошеної передачі зброї Україні. Тому що Путін прискорюється, а більшість західних лідерів продовжують демонструвати елементарну відсутність волі та рішучості. Незважаючи на гарні та правильні промови. Їх буде забагато і на Саміті миру у Швейцарії. Там проявляться усі. І ті, хто справді працює на підтримку України, і ті, хто цієї підтримки не бажає. Буде така добре організована велика фокус-група, яку можна розцінювати як альтернативний до ООН майданчик. Але після «зрізу» цих настроїв нам доведеться ще більше переконувати світ, що нинішнє видавлювання допомоги по краплині – це шлях до відстроченої поразки не лише України. Це буде вибір великої геополітичної ганьби для США, Британії, Німеччини, Франції», - наголошує експерт. Тому з Путіним та його колективним несвідомим, на його переконання, «потрібно кінчати», а для цього потрібний, нарешті, «реалістичний та вироблений план».

«1943 року в Тегерані Радянський Союз із Британією та Штатами вже вирішував, що буде з Німеччиною після того, як вона впаде. Нам потрібно, щоб Швейцарія стала прототипом таких самих зборів – коли будуть зроблені єдино правильні висновки та застосована єдино вірна стратегія», - підсумовує Віктор Шлінчак.

Читайте також: Фінляндія готується до війни з Росією

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше