Закон о лоббировании требует доработки

У заході взяли участь народні депутати України Вікторія Гриб та Іван Крулько, Денис Шинкаренко, голова правління ГО «Захист інвесторів», Орест Шевчук, голова Української асоціації лобістів та GR спеціалістів, а також представники бізнесу та асоціацій.

Захід відкрила почесна президентка Української Асоціації Лобістів, керівниця консалтингової компанії SIC Group USA LLC, засновниця офісу Lobby Club у Вашингтоні та експертка у сфері комунікацій Катерина Одарченко. У своєму виступі Катерина наголосила на важливості ухвалення закону про лобіювання і відзначила його як важливий крок для розвитку демократії та утвердження європейських стандартів в Україні. Проте, за її словами, закон має певні недосконалості, які необхідно виправити.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Наша мета не лише покращити сам законопроєкт, а й взагалі розвивати сферу прозорого діалогу з владою і галузь адвокації», – наголосила Катерина Одарченко.

Вона сподівається, що законопроєкт стане не черговим піар-документом, а реальним кроком до євроатлантичної інтеграції України.

Учасники дискусії обговорили проблемні моменти, пов’язані із Законом «Про доброчесне лобіювання», ухваленим на початку цього року. Він має на меті встановити чіткі правила діяльності всіх учасників лобіювання, забезпечити створення реєстру лобістів, а також конкретно визначити категорії, які можуть трактуватися як лобіювання.

Ухвалення цього закону було однією з вимог для початку переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Однак, на сьогодні закон не працює через певні причини, зокрема через відсутність реєстру лобістів. Окремо учасники обговорили питання прав лобістів. Народний депутат Вікторія Гриб наголосила, що нинішній закон має декларативний характер у частині наділення лобістів прозорими механізмами впливу, залишаючи лобіювання на рівні «приватних розмов» з посадовими особами. Вона підкреслила, що вирішити цю проблему допоможе чітке визначення прав лобістів.

Проблему відсутності прозорості також відзначив народний депутат України Іван Крулько. Він наголосив, що зараз влада всіляко тисне на бізнес через різні механізми, що жодним чином не сприяє розвитку прозорого діалогу між владою, бізнесом та суспільством, особливо під час війни.

Представники правління ГО «Захист інвесторів», зокрема Денис Шинкаренко, підтримали зауваження колег щодо відсутності відкритого та прозорого діалогу між владою, бізнесом та суспільством. Він навів приклад латвійської компанії «Royal Pay Europe», яка спеціалізується на наданні послуг з е-комерції. У 2023 році компанію внесли до санкційного списку за «зв’язок» з російським букмекером «1xBet», представленим в Україні ТОВ «ТВОЯ БЕТТІНГОВА КОМПАНІЯ». Представники Міністерства юстиції подали позов до суду про застосування санкцій у вигляді стягнення активів на користь держави, і суд першої інстанції задовольнив це рішення.

Формальним приводом для цього став позов Мін’юсту до суду, у положеннях якого містилися звинувачення з приводу того, що «Роял Пей Юроп» нібито співпрацювала з букмекерською компанією 1-хВЕТ, яка діє на території росії та сплачує податки країні-агресорці. Як доказ українське відомство використало журналістську публікацію, яка не підкріплялася жодними фактами, а базувалася лише на суб’єктивній думці автора.

Кейс із «Royal Pay Europe» є показовим з точки зору відсутності прозорої та відкритої комунікації між державою та бізнесом. Компанію безпідставно включили до санкційного списку, незважаючи на те, що вона не мала жодних зв’язків з російським букмекером, який сплачує податки країні-агресору, тим самим фінансуючи війну. Перед встановленням ділових відносин з банками України компанія пройшла процедуру фінмоніторингу та надала докази походження коштів. Жоден цент, копійка або долар не надходили від 1xBet. Весь позов ґрунтувався виключно на неправдивій інформації з інтернету.

Тобто фактично матеріал зі ЗМІ без жодних доказів став приводом для несанкціонованих обвинувачень та підтасовування фактів стосовно доброчесної латвійської компанії, яка мала на меті інвестувати кошти в Україну та її економічний ринок. Адже так звану аргументацію Мін’юсту правоохоронці не перевіряли, справа одразу пішла до суду.

Історія із Royal Pay Europe – не єдина, яка ілюструє проблему відсутності відкритого та прозорого діалогу між владою та бізнесом. Саме тому потрібно усувати ті недоліки, які містить закон. З цим погодилися і народні депутати, і представники профільних асоціацій та бізнесу, які були присутні на заході. Закони повинні працювати на благо держави та суспільства, і саме це є основою успішної європейської демократичної країни.

Фото: