Український конструктор із Полтави випередив час у ракетно-космічній програмі

З моменту винаходу ядерної зброї та у розпал Холодної війни головним оборонним завданням ворогуючих наддержав було створення універсальної та надійної системи протиракетної оборони (ПРО). У цьому створення потужних лазерів розглядалося як відповідь на можливі загрози. Розробками, що випередили час на 15-20 років, займався український конструктор ракетно-космічної техніки Володимир Челомей (1914—1984). Цього року виповниться 110 років з дати його народження та 40 років з дати смерті. Про досягнення видатного вченого розповідає видання lenta.ua, яке веде рубрику «Інженерна думка та інтелектуальна зброя».

Володимир Миколайович Челомей народився 30 червня 1914 року в містечку Седльце Привіслянського краю на території сучасної Польщі у сім'ї вчителів. Незабаром після початку Першої світової війни родина Челомеїв переїхала до Полтави.

Читайте також: Лазери проти дронів: чому США досі не застосовують їх у Червоному морі проти хуситів

Вже у Києві Володимир закінчив семирічну школу і у 1929 році вступив до автомобільного технікуму. Подальша освіта – на авіаційному факультеті Київського політехнічного інституту (1932 р.) та у Київському авіаційному інституті (КАІ), на який факультет було перетворено у 1933 році. Допитливий студент Челомей на цьому свою освіту не завершив. Вчений-початківець активно відвідує лекції відомих математиків і механіків — серед яких академіки Всеукраїнської академії наук (ВУАН) Дмитро Ґраве (1863—1939) та вчитель розробника одного з найкращих авіаційних двигунів у світі Архипа Люльки, про який ми вже писали, — Михайло Кравчук (1892-1942). Заняття проходили в університеті та Академії наук.

Вивчення фундаментальних підходів дало свої плоди. Виконуючи на другому курсі домашню роботу з теплового розрахунку авіаційного двигуна, 19-річний В.М. Челомей застосував свій спосіб розрахунку, використавши векторне обчислення. Студентську роботу опублікували у віснику «Труди КАІ».

Загалом за час навчання він опублікував у цьому виданні 20 наукових статей. Свої знання, особливо з теорії коливань, Челомей активно використовує практично. Двічі під час студентської практики на моторному заводі (сучасна «Мотор-Січ») він знаходить причини поломок двигунів та дає рекомендації щодо їх усунення.

На прохання конструкторів заводу Челомей читає їм лекції з теорії коливань. На «Мотор-Січі» він проводить перші випробування конструкції пульсуючого повітряно-реактивного двигуна, теорію якого почав розробляти.

Основні наукові праці вченого присвячені конструціям та динаміці машин, теорії коливань, динамічній стійкості лінійних пружних систем, теорії сервомеханізмів. Під керівництвом Челомея створювалися крилаті ракети Військово-Морського флоту, міжконтинентальні балістичні ракети, космічні системи.

80 років тому — 1944 року — Челомей завершив ескізне опрацювання літака-снаряду зі своїм пульсуючим повітряно-реактивним двигуном ПуВРД Д-3, який отримав назву 10Х. Це предок сучасних крилатих ракет класу «повітря-земля».

У тому ж році він став головним конструктором та директором дослідного конструкторського бюро заводу №51 НКАП, пізніше КБ-51.

Від «ФАУ-1» до «Протона» та «Алмазу»

Під його керівництвом КБ створило супутники «Полет-1, -2» (1963, 1964 рр.), які могли змінювати свої орбіти, серію важких дослідних автоматичних станцій «Протон» (1964—1968 рр.) та пілотовані орбітальні станції серії «Салют» - «Салют -2, -3, -5». У 1965 році була створена потужна ракета-носій «Протон» (УР-500К), яка вивела на орбіту сім станцій «Салют», станцію «Мир» та всі її модулі, міжпланетні космічні станції «Місяць», «Венера», «Марс», «Вега», «Фобос», супутники зв'язку та телебачення, космічні апарати глобальної навігаційної системи «Глонасс», супутникові серії «Космос» та інші.

Академік мав талант наукового передбачення. Його наукові ідеї, оригінальні технічні рішення та практичні розробки ще довго служитимуть світовій технічній думці.

Челомей стверджував, що хороший інженер здатен описати літальний апарат системою двох диференціальних лінійних рівнянь другого порядку.

Нагадаємо, 1961 року в українському Криму в селі Вітіно було збудовано центр дальнього космічного зв'язку, який з 1967 по 1975 рік використовувався для управління польотами супутників на Місяць, Венеру, Меркурій та Марс.

( За матеріалами kpi.ua )

Читайте також: Український інженер з Полтавщини конструював бронетехніку та ядерну зброю