Генії інженерної думки: як конструктор із Київщини створив один із найкращих авіадвигунів у світі

Створений 50 років тому для винищувача четвертого покоління двигун АЛ-31Ф досі відповідає за технічними параметрами найкращим зразкам у своєму класі. Цей перший двоконтурний двигун АЛ-31Ф вважається шедевром авіаційного моторобудування XX та XXI століття. Встановлений на винищувачі Су-27, він «дає фору» блискучим іноземним аналогам, таким як винищувачі F-15.

Розшифровується назва АЛ-31Ф — «Архип Люлька» — на ім'я талановитого українського інженера з колоритним козацьким прізвищем, що походить із села Саварка Богуславського району Київської області.

Читайте також: Український інженер з Полтавщини конструював бронетехніку та ядерну зброю

Архип Михайлович Люлька народився 23 березня 1908 року у багатодітній сільській родині. Рано осиротів (мати померла, коли йому було сім років, а батько загинув, коли минуло сімнадцять). Освіту Архип здобув у сільській семирічній школі, де на той час директором був всесвітньо відомий математик та вчений Михайло Кравчук (1892–1942).

Після Білоцерківського ремісничого технікуму Люлька вступив на механічний факультет КПІ, де продовжив навчання у Кравчука і якийсь час навіть через матеріальну скруту жив у його квартирі. 1930 року Архип одружився з односельчанкою Галиною Процак, яка тоді навчалася у сільгоспінституті у Києві. У шлюбі народилися двоє синів та донька.

Після успішного закінчення КПІ Архипа Люльку направили до аспірантури Харківського НДІ промислової енергетики. Далі він почав викладати на кафедрі авіаційних двигунів у новоствореному Харківському авіаційному інституті (ХАІ). Саме тут він ще 1937 року запропонував замість поршневих двигунів (швидкість - 500-600 км/год) розробити турбокомпресорний повітряно-реактивний двигун (швидкість від 900 км/год).

Проект отримав назву РТД-1. Однак у ХАІ йому не посприяли через технічні складнощі. Тому Архип Люлька перевівся до іншого конструкторського бюро ОКБ-301. Тут він зрештою зміг реалізувати свій проект.

У роки Другої світової війни роботи над турбореактивним двигуном на деякий час було припинено.

30 березня 1946 року вийшов наказ про заснування двигунобудівного КБ №165 під керівництвом Архипа Люльки. Розроблені ним двигуни пішли у серійне виробництво під назвою АЛ – «Архип Люлька». Вони встановлювалися на літаки конструкції П.Сухого, С.Іллюшина, А.Туполєва, Г.Берієва.

Вчений періодично навідувався до рідного села Саварка, де посприяв будівництву нової школи, автодороги до районного центру та добився підвищення пенсій своїм односельцям.

12 липня 1957 року за «визначні заслуги у галузі створення нових зразків авіаційної техніки» Архипу Люльці було присвоєно почесну нагороду, а наступного року — присуджено науковий ступінь доктора технічних наук.

Вершиною конструкторської діяльності Архипа Люльки став високотемпературний турбореактивний двигун із форсажними камерами АЛ-31Ф. Його встановлено на винищувачах четвертого покоління Су-27, які й нині перебувають на озброєнні Повітряних сил України.

Архип Люлька помер 1 червня 1984 року від раку легень. На території КПІ та в рідній Саварці йому встановлено пам'ятники.

(За матеріалами «Преса України», 2023)

Фото: колаж

Читайте також: Першому комп'ютеру на перфокартах виповнилося 130 років