Зіграли в «ящик»: чому США критикують телемарафон, а Путін навчає світ медіа-мистецтву

Державний департамент США розкритикував Зе-команду за порушення принципів свободи слова при організації телемарафону, під час якого обрані владою українські телеканали з початку повномасштабної війни спільно висвітлюють події 24/7. Про ситуацію з телемарафоном чи «Єдиними новинами» йдеться у звіті Держдепу США, присвяченому ситуації з правами людини в Україні 2023 року. У документі наголошується, що українські закони «гарантують свободу слова та ЗМІ», проте «влада не завжди шанує ці права». Після введення в Україні військового стану влада запровадила додаткові обмеження на роботу ЗМІ, констатують в американському Держдепі.

"Наприклад, загальнонаціональний телемарафон - платформа, на якій телеканали почергово висвітлюють війну з точки зору уряду, - забезпечила безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм", - йдеться у звіті. Його автори зазначають, що ще навесні 2022-го окремі медіа втратили контракти на телевізійне мовлення «і зазнавали тиску з боку Офісу президента України». Крім того, «журналісти-розслідувачі, які критикують владу, іноді ставали мішенню негативних кампаній у соціальних мережах, і нерідко це робила дружня влада каналами».

Читайте також: США виділили новий пакет військової допомоги Україні

Також у спецзвіті Держдепу йдеться, що влада іноді ініціювала і потурала переслідуванням журналістів. Крім того, українські чиновники іноді відмовляли журналістам в акредитації чи доступі до прифронтових районів, посилаючись на питання національної безпеки, наголошується у звіті.

Водночас Держдеп зазначає, що «за деякими винятками, мешканці районів, які перебувають під контролем України, могли публічно критикувати уряд, а також обговорювати суспільні питання без страху переслідування з боку влади».

Нагадаємо, що телемарафон «Єдині новини» запустився якраз після старту путінської «спецоперації» у лютому 2022 року. Він об'єднав під своєю медійною парасолькою державний канал «Рада», «Громадське мовлення» та найбільші комерційні канали – ICTV/СТБ, 1+1, «Інтер» та «Україна 24» (згодом його замінив канал-клон «Ми-Україна»). Вказані "кнопки" розділили ефірний час між собою, розбивши його на шестигодинні слоти.

Нещодавно досить широку громадську дискусію щодо необхідності скасування телемарафону викликала петиція до уряду з такою вимогою. Тим часом голова Кабміну Денис Шмигаль назвав цей крок невчасним та недоцільним. Однією з ключових претензій на адресу телемарафону стало недопущення до нього трьох каналів, які пов'язують із головним опонентом чинної влади, екс-президентом Петром Порошенком – «Еспресо», «5 канал» та «Прямий». Також йдеться й про інші канали поменше, але яких фактично викинули з ефіру. Зазначені телеканали ведуть мовлення зараз лише в кабельній мережі та на платформі Youtube. За словами гендиректора «5 каналу» Володимира Мжельського, вони кілька разів намагалися приєднатися до телемарафону та щоразу «нас там не чекали».

Керівник Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк вважає, що існування єдиного телемарафону протягом тривалого часу може відвернути українських телеглядачів від «ящику» та зіпсувати демократичний імідж нашої з вами країни у світі. Також профільні експерти відзначають, що зростання недовіри до телемарафону спонукає людей шукати інформацію в анонімних телеграм-каналах, які часто відіграють роль зливних інформаційних бачків.

Окрім свободи слова в Україні, автори звіту Держдепу звертають увагу також і на низку інших питань, пов'язаних із правами людини. Зокрема, вони констатують, що хоча Конституція та цивільний кодекс надають громадянам право на свободу внутрішнього пересування та виїзду за кордон, влада обмежила ці права, заборонивши під час воєнного стану чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну. Також у звіті йдеться, що хоча закон забороняє тортури та інші жорстокі та види покарання, були повідомлення про те, що українські правоохоронні органи брали участь у таких зловживаннях. У звіті згадуються зокрема повідомлення про те, що правоохоронці та військові знущалися з осіб, які перебувають під вартою, а іноді й катували їх, щоб отримати визнання, як правило, у зв'язку зі звинуваченням у співпраці з Росією.

Також у звіті йдеться, що суди були неефективними та залишалися дуже вразливими до політичного тиску та корупції. Довіра до судової влади залишається низькою, за винятком Вищого антикорупційного суду, стверджують у Держдепі. Також у звіті йдеться про свободу участі в політичному процесі, і його автори зазначають, що останні парламентські вибори, що проходили в 2019 році, були чесними і в основному без зловживань і порушень. Вони також наголошують, що українське законодавство забороняє проведення виборів під час військового стану.

Окремий розділ звіту Держдепу присвячено корупції в уряді. За словами його авторів, в Україні було створено кілька номінально незалежних моніторингових організацій, але влада не завжди ефективно виконувала закон, і багато чиновників безкарно брали участь у корупційних діях. Велике навантаження на антикорупційні установи та мобілізація ключового персоналу перешкоджало їхній здатності розслідувати корупційні справи, пишуть автори звіту. Водночас, вони додають, що протягом 2023 року уряд ухвалив кілька законодавчих актів, спрямованих на посилення антикорупційних інституцій. У звіті наголошується, що українські та міжнародні правозахисні групи діяли в країні переважно без обмежень з боку влади, а чиновники загалом були готові співпрацювати та реагували на зауваження цих груп.

Окремий розділ Держдеп США присвятив порушенням прав людини на захоплених Росією територіях України. У документі йдеться про вбивства, насильницькі зникнення, тортури і жорстоке поводження. Також росіяни створили полоненим «суворі та небезпечні для життя умови утримання та переведення ув'язнених до Росії». Є на цих теренах і політичні в'язні. Крім того, практикується «широкомасштабне ґендерне насильство, зокрема зґвалтування». Також у списку: торгівля людьми, включаючи примусову працю; злочини, спрямовані проти ЛГБТ; заборона незалежних профспілок та систематичні обмеження свободи об'єднань працівників. Згадано у документі також насильницьке переміщення цивільного населення, обмеження свободи ЗМІ, а також насильство проти журналістів.

До речі, саме інформаційна компонента стала ключовим питанням порядку денного, що відбувся в російському Пітері в середу, 24 квітня «XII Міжнародної зустрічі високих представників, які займаються питаннями безпеки». Ключова тема форуму – «забезпечення інформаційної безпеки за умов формування поліцентричного світоустрою».

Зазначимо, що Рада безпеки країни-агресора проводить подібні міжнародні конференції більше двох десятиліть. При цьому, що в контексті повномасштабної війни дуже і дуже показово, якщо, наприклад, на аналогічній «летучці» 2012-го брали участь делегати з 59 країн, то цього разу – 106 держав та п'ять міжнародних організацій. Більшість країн, як повідомив на відкритті заходу секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев, представлена секретарями рад безпеки, помічниками та радниками глав держав з питань національної безпеки, міністрами та керівниками спеціальних служб.

В основному до Санкт-Петербурга приїхали офіційні особи з країн СНД, Азії, Африки та Латинської Америки. Втім, були і делегати з держав, внесених Кремлем до списку «недружніх»: Франції, Латвії, Литви, Сінгапуру та Швейцарії, де, нагадаємо, влітку за ініціативою України пройде так званий саміт світу за «формулою Зеленського». Хочеться вірити, що вітчизняне МЗС уточнить у своїх колег із вищезгаданих країн, яким вітром їх занесло до Росії, а головне – з яким інформаційним багажем вони звідти повернулися, слухаючи путінські наративи.

Путін, до речі, звертаючись до учасників зустрічі з відео, заявив наступне: «Знаю, що пріоритетна увага на вашій зустрічі приділена питанням захисту інформаційного простору від зовнішніх та внутрішніх загроз – тема, актуальна для всіх країн, вкрай значуща для забезпечення національної безпеки, соціальної стабільності, розвитку економік. Твердо переконаний: світовій спільноті треба системно і послідовно створювати єдині, що юридичні норми та принципи поведінки держав в інформаційній сфері».

Нагадаємо, Москва досить давно бореться за ухвалення правил поведінки країн у кіберпросторі. Першу версію відповідної конвенції ООН Росія представила ще 2011-го. Документ забороняв використання інтернету у військових цілях та для повалення режимів в інших країнах, але залишав владі повну свободу дій усередині національних сегментів мережі. Західні країни тоді дуже критично сприйняли російську ініціативу, побачивши в ній спробу встановлення цензури в кіберпросторі. Згодом РФ кілька разів оновлювала проект конвенції, проте її смислове наповнення не змінювалося. Останню версію документа було представлено рік тому. Його ключові завдання - «запобігання та врегулювання міждержавних конфліктів в інформаційному просторі, налагодження співробітництва та нарощування кіберпотенціалу».

Важливо підкреслити, що на відміну від раніше оприлюднених декларацій, ця нова російська конвенція була покликана стати не добровільною, а юридичною. Документ тоді був підтриманий низкою країн, проте на тлі війни в Україні провідні західні держави поставилися до нього ще критичніше, ніж до попередніх роспроектів. Проте, як бачимо, на третьому році путінської «спецоперації» на інформаційний вогник до Патрушева завітали делегації з цивілізованих та дружніх для України країн. При цьому паралельно путінська Росія продовжує, як заявив учора Патрушев, «активно зміцнювати співпрацю з міжнародної інформаційної безпеки» у рамках низки регіональних структур: БРІКС, ШОС, ОДКБ, СНД. Тим часом питання про те, що робить офіційний Київ на міжнародній арені з просування свого інформаційного кейсу, на превеликий жаль, риторичне.

Читайте також: Сунак та Шольц обговорили подальшу підтримку України