У Криму атаковано центр дальнього космічного зв'язку ПКС рф: що про нього відомо

У середу, 20 грудня, у тимчасово окупованому Криму стався «приліт» по Центру далекого космічного зв'язку (ЦДКЗ) Повітряно-космічних сил (ПКС) рф та в/ч 28735 у селі Вітине Сакського району та Сонячногірському Малоріченського району. Про це повідомили місцеві та російські Telegram-канали.

Перша атака відбулася близько 4:00 ранку 20 грудня неподалік Алушти. Як мінімум 3 прильоти зафіксовано територією в/ч 28735 прикордонного управління ФСБ, яка, згідно з відкритими даними, знаходиться в селі Сонячногірське поблизу Алушти. Попередньо це безпілотник. Одного службовця ФСБ поранено, пошкоджено також антену супутникового зв'язку.

Друга атака була здійснена ракетами Storm Shadow о 05:00 ранку по 40-му окремому командно-вимірювальному комплексу у складі Головного випробувального космічного центру імені Г. С. Титова Повітряно-космічних сил рф у селі Вітине Сакського району.

Читайте також: На Алясці пояснили причину незвичайного полярного сяйва в іоносфері

Щонайменше було зафіксовано 2 прильоти, пошкоджено 1 одиницю військової техніки. Постраждалих немає.

Наглядовий пункт часів «космічних перегонів»

Зазначимо, що у селі Вітине з радянських часів розташовувалися дві приймальні антени наземного вимірювального пункту, НВП-16, що входив до 85-го радіотехнічного центру дистанційного зв'язку з космічними об'єктами (РТЦ ДЗ з КО), заснований у 1960 році під час «космічних перегонів» між СРСР та США.

У грудні 1959 року, за кілька місяців після успішної місії «Луна-3», радянський уряд схвалив будівництво Центру далекого космічного зв'язку ЦДКЗ. У рамках радянської наземної мережі управління, що розповсюдилася по всій території СРСР, кримський об'єкт став називатися НВП-16.

У листопаді 1961 року наземна станція ЦДКЗ у Криму отримує офіційне позначення 98-й окремий науковий вимірювальний пункт далекого зв'язку з космічними об'єктами (ОНВП ДЗ із КО). Нині це 40-й окремий командно-вимірювальний комплекс (військова частина 81415).

Об'єкт НВП-16 в Євпаторії включав два майданчики, розташовані на відстані 10 кілометрів один від одного: приймальну станцію на майданчику 1, неподалік від села Вітине, і передавальну станцію на майданчику 2, неподалік від села Уютне.

На приймальному майданчику 1 були встановлені дві антени АДУ-1000, призначені для прийому сигналів в діапазоні частот 32 сантиметри, подвійний автоматичний дзеркальний телескоп АДТ-28 оптичної системи «Сажень» і телескоп АДТ-8. На майданчику №1 також розташовувалися вузол зв'язку, технічні будівлі комплексу "Плутон" та дизельна електростанція.

Як і інші радянські наземні станції, НВП-16 комплектувалася армійськими офіцерами. Військова частина, що обслуговує кримський об'єкт, мала офіційне позначення в/ч 34346.

Комплекс Плутон вперше був задіяний у лютому 1961 року, забезпечивши політ космічного корабля «Венера-1». Потім центр відігравав важливу роль управління та контролю у всіх радянських планетарних місіях на Місяць, Венеру, Меркурій та Марс. З 1967 до 1975 року Євпаторійський полігон служив головним радянським центром управління польотами.

На базі антен «Плутона» було створено перший радянський планетний локатор діапазону дециметрових хвиль, проведено перші у світі радіолокаційні дослідження Венери, Марса та Меркурія та уточнено моделі їхнього руху. Також було здійснено перше у світі радіомовлення для позаземних цивілізацій.

У 1984 році після виконання місій "Вега" на Венеру та комету Галлея комплекс "Плутон" був виведений з експлуатації, і був замінений комплексом "Квант-Д".

З 1991 року і до російської окупації у лютому 2014 року майданчик у Євпаторії знаходився у віданні Українського національного центру управління та випробування космічних засобів (НЦУВКЗ).

У березні 2014 року 210 співробітників центру із 235 перейшли на бік окупантів, повідомили у Шведському астрономічному товаристві імені Тихо Браге.

Фото: колаж, investigator.org.ua

Читайте також: Російський космічний апарат «Луна-25» зіткнувся з Місяцем