У світовій музейній справі – сенсація: легендарні мармурові скульптури Парфенону можуть повернутися з Британії до Греції

Так звані "мармури Елгіна" – питання. яке у світовому музейному середовищі, обговорюється вже майже дві сотні років. Як ми вже розповідали , все почалося з того, що на початку XIX століття лорд Елгін (за іншою транскрипцією – Елджин), тоді - посол Великобританії в Османській імперії, вивіз з Греції цей "вантаж", про цінність якого говорить один факт - серед цих "мармурів" були навіть фронтонні статуї Парфенона. Якийсь час він був приватною власністю Елгіна, поки не почалося грецьке повстання, що в 1832 році закінчилося наданням Греції незалежності. (Лорд вивіз статуї у період, коли Греція перебувала під турецьким пануванням). Пересічні британці в той час співчували грекам (Байрон навіть спорядив їм на допомогу своїм коштом корабель зі зброєю і сам відплив до Греції), що позначилося і на їхніх вимогах повернути «мармури Елгіна» додому. Щоб якось пригасити скандал, британський уряд викупив їх у лорда, зробив державною власністю та віддав Британському музею.

З того часу Греція вимагає повернути мармури, аргументуючи це, зокрема, незаконністю угоди, в якій приватна особа, лорд Елгін, викупила у турецької влади грецькі культурні цінності, які цій владі не належали. Британський уряд відбивається від цих вимог майже два століття, висуваючи різні аргументи. Так, розповідає The ARTnews, у вересні минулого року ЮНЕСКО закликав Велику Британію «переглянути свою позицію та розпочати сумлінний діалог з Грецією». Але британський парламент заявив, що оскільки Британський музей працює незалежно від британського уряду і має сам приймати рішення щодо творів у його колекціях, вирішувати долю мармурових скульптур Парфенона повинен він.

У свою чергу, Британський музей, де вони перебувають, відбивається, висуваючи свої аргументи. Так, наприкінці січня 2019 року його директор Хартвіг Фішер назвав вивіз «мармурів» лордом Елгіном з Греції «творчим актом», чим викликав бурю обурення. Причому не тільки, що природно, у Греції, а й навіть у самій Британії, де тодішній лідер лейбористів Джеремі Корбін заявив, що коли його партія переможе на виборах, мармури Елгіна будуть повернуті грекам.

Напевно, все це так і тривало б ще кілька століть, але сталося те, що інші країни зайняли щодо своїх музейних колекцій, вивезених з заморських колоній, інші позиці. Наприклад. Франція, як це було обіцяно Макроном ще у передвиборних тезах до першого терміну його президентства, розпочала повернення африканським країнам культурних цінностей, вивезених з них у той час, коли вони були французькими колоніями. Німеччина пообіцяла повернути так звану "бенінську бронзу" - металеві таблички, що прикрашали палац володарів Бенінського царства на території сучасної Нігерії, розграбований британськими колонізаторами XIX століття. З того часу "бронза" розійшлася світом. Загалом її близько тисячі предметів, з них у Німеччині близько 500.

У цих умовах хоча Британія і може залишитися звичним "островом" (наприклад, Борис Джонсон, на відміну від Корбіна, який вже пішов із політики, заявив, що його уряд не збирається вивозити "мармури" з країни), але це виглядає, скажімо так, не дуже гарно. Можливо, цим пояснюється те зрушення, про яке йшлося на початку статті – об'ява про майбутні перемовини з цього приводу на офіційному рівні між міністрами культури Великої Британії та Греції. Причому запропонувала їх провести сама Британія.

Заставне фото: "мармури Элгіна" в Британському музеї Twitter