Літня подружня пара програла в суді справу про африканську ритуальну маску, продану за 4,2 млн. євро

У своїй публікації про те, як французька літня (88 років і 81 рік) подружня пара подала до суду на перекупника, який купив у них африканську ритуальну маску за €150, а потім виставив її на аукціон, де її продали за €4,2 млн., ми писали, що, можливо, ця історія є прийме несподіваний поворот.

І вона його дійсно прийняла (тільки зовсім не той, на який ми очікували), оскільки, як повідомляє francetvinfo. fr., суд відхилив їхнє прохання скасувати результати продажу та констатував, що власники маски не виявили "належної обачності, щоб оцінити справедливу історичну та художню цінність (своєї) власності".

Тут, щоб пояснити наш (і не лише наш) подив, треба звернутися до початку цієї історії. Як ми вже розповідали , посилаючись на ARTnews , маску подружжя похилого віку знайшло, коли прибирало своє майно, готуючись до гаражного розпродажу, і відклалиоїї для місцевого торговця антикваріатом. Той купив її, як вже було сказано вище, за €150, а через кілька місяців подружжя прочитало в газеті, що маску було продано за мільйони євро на аукціоні в Монпельє.

Хоча маска дісталася дружині в цій парі у спадок від його діда, який був колоніальним губернатором в Африці і привіз її з Габона, справжньої її історичної цінності вони не знали. (Як, зважаючи на все, і сам дідусь). Називається ця маска маскою Ікла, і в музеях по всьому світу таких масок близько десяти. При цьому, як ухвалив суд, торговець антикваріатом також "до продажу не знав про унікальну цінність маски" і таким чином не винен.

Чому це рішення, за всієї поваги до суду, викликає питання? По-перше, незрозуміло (принаймні, із замітки) як торговець антикваріатом міг довести своє "незнання". Тим, що він уже після купівлі маски звернувся до спеціалістів? Але він з таким же успіхом міг це зробити, підозрюючи, що маска коштує набагато дорожче, ніж €150, і просто для того, щоб дізнатися, у скільки саме разів.

По-друге, таке рішення відкриває лазівку для зловживань торговців антикваріатом. Яку саме – підказувати не будемо, але цілком реальну. Щоправда, на відміну англосаксонського права, французьке не є прецедентним.

Крім того, залишається незрозумілим, як суд відреагував на появу у справі третьої сторони, адже президент Gabon Occitanie Соланж Буазо заявила, що продаж маски це "образа нашого народу. Для нас це душа, яку не можна виставляти напоказ і продавати як худобу чи як іграшку ".

За її словами, ця маска використовувалася під час таємних обрядів громади Нгіл для відправлення правосуддя: "Коли у наших селах відбувалися злочини чи проблеми, які люди не могли вирішити, ми викликали старосту громади, який приходив в цій масці, щоб допитати злочинця і відновити справедливість. Це була маска для встановлення істини", - сказала Соланж Буазо. Вона також зажадала її повернення до Габону, оскільки, за її словами: "Ця маска не продавалася, її вкрали під час епохи колонізації".

Фото: Facebook