Медичний атлас, що існує в єдиному екземплярі, виставлений на аукціон за мільйон фунтів стерлінгів

Зазвичай ми в таких публікаціях пишемо про унікальні антикварні знахідки, виявлені випадково - на горищах, у сараях, підвалах і т.п. Однак цей випадок - приклад саме того, як колекціонер за рахунок зануреності в свою улюблену тему може перетворити кілька тисяч фунтів стерлінгів на мінімум мільйон.

Історія, про яку сьогодні розповідає The Gardian, почалася з того, що доктор Джерард Вогрінчик, канадський патолог на пенсії та любитель історії медицини, який колекціонує старі медичні книги, купив 16 років тому за £8,5 тис. надруковане у 1555-му році друге видання знаменитого 800-сторінкового ілюстрованого медичного атласу з анатомії людини лікаря епохи Відродження Андреаса Везалія De Humani Corporis Fabrica Libri Septem ("Про будову людського тіла, у семи книгах").

Сам Вогрінчик латинською мовою не володіє і, отже, текст прочитати не міг, проте, переглядаючи книгу, він звернув увагу на численні рукописні примітки латиною, причому з викресленням абзаців, поправками до малюнків, виправленнями пунктуаційних та орфографічних помилок.

«Було багато сторінок, заповнених примітками, причому часто те, що було написано на полях, знову викреслювали та переписували наново. Це не те, що зазвичай робить читач, який пише позначки на полях, щоб виділити важливу інформацію. Ця людина переписувала книгу», - каже Вогрінчич.

Не вміючи, як вже було сказано, читати латиною, Вогрінчич вирішив порівняти почерк, яким були написані примітки, зі зразками почерку Везалія. Коли виявилось, що вони збігаються, він зв'язався з відомим експертом з історії світової медицини професором Вівіаном Наттоном, який вивчив примітки та підтвердив, що вони були зроблені Везалієм. "Деякі з приміток є інструкціями для друкаря, а інші - примітками та вказівками, які міг зробити тільки автор", - сказав Наттон.

У результаті, вчені дійшли висновку, що екземпляр, виставлений на аукціоні Christie's в Нью-Йорку в середу, був другим виданням, з примітками самого Везалія при підготовці до третього видання, яке так і не вийшло через смерть автора у віці 50 років під час аварії корабля.

Дізнавшись про це, Вогринчич, залишивши за собою право власності на книгу, віддав її до Бібліотеки рідкісних книг Університету Торонто, де її понад десять років могли вивчати інші вчені. "Я боявся тримати її вдома, де може статися пожежа. Це все одно, що володіти коштовностями корони", - сказав Вогринчич. І мав рацію - адже, по суті, це єдиний екземпляр третього, так і не здійсненого, De Humani Corporis Fabrica Libri Septem. Про причини. за якими він вирішив все ж таки продати його, не повідомляється.

Фото: один з екземплярів видання 1543-го року Вікіпедія