"Мармури Парфенона" викликали гучний політичний та дипломатичний скандал

Для того, щоб зрозуміти, як так звані "мармури Парфенона" або "мармури Елгіна" могли викликати політичний та дипломатичний скандал, про який сьогодні пише вся європейська преса, доведеться звернутися до історії їхнього вивезення з Греції, яка налічує вже майже дві сотні років.

Як ми вже розповідали, все почалося з того, що на початку XIX століття лорд Елгін (за іншою транскрипцією – Елджин), який тоді був послом Великобританії в Османській імперії, вивіз ці "мармури", серед яких були фронтонні скульптури Парфенона, з Греції в той період, коли вона перебувала під турецьким пануванням. Деякий час вони були приватною власністю Елгіна, поки не почалося грецьке повстання, яке в 1832 закінчилося наданням Греції незалежності.

Пересічні британці в той час співчували грекам (Байрон навіть спорядив їм на допомогу своїм коштом корабель зі зброєю і сам відплив до Греції), що позначилося і на їх вимогах повернути «мармури Елгіна» додому. Щоб якось пригасити скандал, британський уряд викупив їх у лорда, зробивши державною власністю та віддав Британському музею.

З того часу Греція вимагає повернути «мармури», аргументуючи це, зокрема, незаконністю угоди, в якій приватна особа, лорд Елгін, викупила у турецької влади грецькі культурні цінності, які цій владі не належали. Греків підтримує міжнародна громадськість - особливо зараз, коли розпочалася глобальна "музейна реституція". Так, ЮНЕСКО закликав Великобританію «переглянути свою позицію та розпочати сумлінний діалог з Грецією».

Але британські офіційні особи продовжують заявляти, що оскільки Британський музей працює незалежно від британського уряду і може самостійно приймати рішення щодо експонатів у його колекціях, вирішувати долю мармурових скульптур Парфенона повинен він. У свою чергу, Британський музей, де вони знаходяться, відбивається, висуваючи свої аргументи. Так, наприкінці січня 2019-го його вже колишній директор Хартвіг Фішер назвав вивіз «мармурів» лордом Елгіном з Греції «творчим актом», чим викликав бурю обурення. Причому не тільки, що природно, в Греції, а й навіть у самій Британії, де лідер лейбористів (теж уже колишній) Джеремі Корбін заявив, що коли його партія переможе на виборах, мармури Елгіна будуть повернуті грекам.

Здавалося, справа зрушила - і греки планували, що під час візиту, який відбувся зараз, прем'єр-міністра країни Кіріакоса Міцотакіса до Британії він обговорить це питання, серед інших, зі своїм британським колегою Ріші Сунаком. Однак перед цим грецький прем'єр у розмові з кореспондентом ВВС сказав , що ситуація, коли частина "мармурів" знаходиться в Греції, а частина в Британії, це все одно як би "Мону Лізу" розрізали навпіл".

Як пише британська преса, цей вислів настільки не сподобався Ріші Сунаку, що він скасував свою зустріч з Міцотакісом, який до того ж раніше поспілкувався з лідером опозиційної на даний момент партії лейбористів Кейром Стармером. Грецькому прем'єру було запропоновано зустрітися з віце-прем'єром Олівером Дауденом, від чого, своєю чергою, відмовився грецький прем'єр.

Уся ця ситуація тим більше не доречна, що вже кілька років існує проект, згідно з яким Британський музей віддає "мармури Елгіна" грекам "в оренду", що не порушить закон про Британський музей від 1963 року, що забороняє відчужувати експонати з його колекції. 

Але тепер, коли в політику втрутилися емоції (тим більше, що Стармер пообіцяв у разі перемоги лейбористів на майбутніх виборах розібратися з питанням про мармури), ситуація набула іншого забарвлення. Зокрема, консерватори, яким опитування обіцяють поразку на виборах, побачили можливість критики Стармера - мовляв, йому байдуже, що за "мармури" свого часу заплатили британські платники податків. Лейбористи, у свою чергу, заявляють, що скасування зустрічі двох прем'єрів - "свідчення нездатності консерваторів" налагодити серйозні стосунки навіть зі своїм союзником в НАТО.

Така ось вийшла "історія"...

Фото: мармури Елгіна у Британському музеї Twitter