Тінь Єрмака у Кабміні та «Кіборг» у ЗСУ: що показали кадрові перестановки у владі

272 голосами «за» парламентарі вчора звільнили з посади віце-прем'єра та міністра інфраструктури Олександра Кубракова. Дуже показово, що тепер уже екс-чиновник заявив, що з ним ніхто не обговорював можливість звільнення. «Керівництво фракції та глава уряду Денис Шмигаль зі мною це рішення не обговорювали. На засідання фракції та профільного комітету не було запрошено», - написав Кубраков у Facebook. При цьому він додав, що готовий надати звіт щодо роботи міністерства в усіх напрямках.

Про відставку пана Кубракова в політкулуарах заговорили після того, як росіяни вивели з ладу низку об'єктів енергетики, за зміцнення яких відповідало Мінінфраструктури та на що було виділено, м'яко кажучи, великі суми бюджетних коштів. Але при цьому ключовою причиною того, чому «інфраструктурному» міністру вирішили вказати на двері, називають нібито його більш ніж старанні спроби налагоджувати комунікаційні мости з американським посольством і західними структурами в обхід Офісу президента, де цей напрямок курує голова ОП Андрій Єрмак.

Читайте також: Зеленський провів кадрові чистки в ССО

До речі, посол США в Україні Бріджет Брінк подякувала звільненому віце-прем'єру за спільну роботу: «Дякую, Олександре Кубракову, за відмінне партнерство за останні 2 роки, яке дало можливість Україні боротися за свободу, зберігаючи український експорт, захищаючи енергетичну мережу та підтримуючи економіку. Рада бути поруч, щоб допомогти Україні виграти війну і виграти майбутнє».

Також учора депутатський корпус зробив міністром аграрної політики із приставкою «екс» Миколу Сольського. Його відставку підтримали 273 власники мандатів. Перед цим аграрний комітет Ради не підтримав відставку Сольського, а запропонував визначитись із цим питанням вже у залі, повідомив нардеп від Євросолідарності Олексій Гончаренко. Сам Сольський прозвітував про свою роботу з трибуни парламенту. Він подав заяву про відставку після вручення підозри НАБУ. За даними слідства, у 2017-2021 роках Сольський ще до посади в Кабміні незаконно заволодів державною землею в Сумській області на 291 млн. грн. і намагався заволодіти землею ще на 190 мільйонів гривень. Суд відправив його під варту, але Сольський одразу заплатив заставу та вийшов на волю.

А напередодні ВАКС відправив під арешт та заступника Сольського Маркіяна Дмитрасевича. Чиновника підозрюють у заволодінні землями на 2,5 тисячі гектарів на Сумщині. І спробі заволодіти ще 3,3 тисячі га. Дмитрасевича відправлено під варту з альтернативою застави у розмірі 20 мільйонів гривень.

І якщо в історії з Сольським в наявності корупційний компонент, то кейс Кубракова викликає чимало питань у спостерігачів. «Глава Офісу президента Андрій Єрмак провів операцію зі звільнення однієї з найближчих до президента осіб – Олександра Кубракова, віце-прем'єр-міністра з питань відновлення та міністра інфраструктури України. Залежність Зеленського від Єрмака набула вже форм психологічної хвороби, президент виконує буквально всі забаганки свого всемогутнього глави Офісу, і позбавляється всіх, хто має самостійний допуск до президента в обхід Єрмака. Андрій Єрмак зараз став найбільш токсичною та небезпечною для розвитку України фігурою. Єрмак робить все, щоб захопити всю повноту влади на всіх рівнях. Після усунення Кубракова Єрмак розпочне інтриги, щоб усунути з посад віце-прем'єр-міністра Федорова та голову СБУ Малюка», - каже журналіст Юрій Бутусов.

У свою чергу політолог Олександр Кочетков зазначає таке: «Олександр Кубраков та Микола Сольський звільнені. Щодо міністра інфраструктури є багато претензій щодо будівництва оборонних споруд – фактично міністерство самоусунулося від цього важливого завдання, перевівши його на обласні військові адміністрації. А за міністром сільгоспгосподарства тягнеться брудний корупційний слід із минулого. Цілком можливі відставки керівників Мінмолодьспорту, Мінреінтеграції та ще кількох посадових осіб меншого калібру. Значна кількість оглядачів пов'язує ці кадрові зміни та чергову реорганізацію міністерств із наміром голови ОП Андрія Єрмака посилити свій вплив на те, що відбувається в країні (хоча ще куди посилювати?!). Частково це так. Але є ще значний нюанс. Так, безглузда українська владна система побудована таким чином, що кожен глава президентського Офісу намагається стати маленькими дверцятами, через які до першої особи потрапляє будь-яка важлива інформація, а також будь-які відвідувачі – чиновники, політики, громадські діячі. І коли це вдається, відвідувачі спочатку мають домовитися про зустріч із президентом із головою його Офісу, а після зустрічі обов'язково доповісти головному адміністратору про результати розмови. Звісно, трапляються ексцеси. Пам'ятаю, як свого часу тодішній прем'єр-міністр Віктор Янукович приїхав до президента Леоніда Кучми, але у першій приймальні йому повідомили, що президент зайнятий, тому треба спочатку переговорити з Віктором Медведчуком, і якщо той дозволить... У зеківській системі координат Януковича це означало спробу його "опустити". Тому він увійшов до Медведчука, але замість пояснень мовчки зацідив йому в пику. І потім пішов до президента. А Медведчук кілька днів не з'являвся на роботі, доки синець не пройшов».

Експерт переконаний у тому, що хоч би яким впливовим здавався глава Офісу президента, він жодним чином не заперечуватиме, якщо глава держави забажає зустрітися з кимось або отримати будь-яку інформацію, що його цікавить.

«Так, глава Офісу може коригувати ситуацію, але дуже обережно, інакше незабаром з'явиться новий глава Офісу. Що, наприклад, сталося з Андрієм Богданом, якого також вважали непереборно впливовим. Я веду до того, що спроба знизити до мінімуму потік відвідувачів та інформації – це бажання Володимира Зеленського. Єрмак тільки виконує це бажання, яке до того ж автоматично підвищує його значущість у системі влади. Треба розуміти, що президент Зеленський зараз втомився, що на третьому році повномасштабної війни цілком природно. Він залишив за собою переважно міжнародні контакти найвищого рівня. Решта неофіційно делегована Єрмаку, тому наші закордонні партнери сприймають його як одного з керівників України – це один із проявів «realpolitik». А зміни серед високопосадовців давно назріли. Тільки потрібні не тасовки тієї ж кадрової колоди, а трансформація всієї суспільно-політичної системи. Без цього Україні не встояти», - підсумовує Олександр Кочетков.

Утім, вплив Єрмака значно сильніший, ніж у Медведчука за часів Кучми чи Льовочкіна за часів Януковича. І це впливає на безпрецидентне ухвалення рішень на Банковій.

Слід зазначити, що окрім звільнень у Кабміні, які де-факто пройшли з подачі Банкової, Володимир Зеленський, користуючись одноосібними владними важелями, провів низку інших кадрових рішень. Так, своє крісло вчора втратив начальник Управління державної охорони (УДО) Сергій Рудь. СБУ раніше повідомляла про затримання двох полковників відомства, яких підозрюють у підготовці замаху на Зеленського та інших владних топів. У «конторі» стверджують, що підозрювані входили до агентурної мережі, діяльність якої займалася ФСБ Росії. Указ про звільнення Рудя, який обіймав посаду з 2019 року, було опубліковано на сайті президента пізно увечері в середу, 9 травня.

9 травня також нарешті сталося те, про що давно говорили – колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний став надзвичайним та повноважним послом України у Британії. Такий указ підписав Володимир Зеленський. Перед цим на президентському сайті з'явився указ про звільнення Залужного із військової служби за станом здоров'я, але з правом носити форму.

50-річний екс-главком, зазначимо, не має дипломатичного досвіду. Він, як то кажуть, цілком і повністю присвятив своє життя військовій кар'єрі. Тим часом у 2020 році генерал Залужний завершив магістеріум в Острозькій академії за спеціальністю «Міжнародні відносини».

Дипломатичний кадровий кейс Залужного – не перший, коли екс-владні «важковаговики» переходили на дипломатичну роботу. Наприклад, колишня генпрокурор Ірина Венедиктова зараз займає позицію посла України у Швейцарії, екс-міністр оборони Андрій Таран – посол у Словенії, а екс-керівник Укроборонпрому Юрій Гусєв – посол в Азербайджані.

Відправивши колишнього головкома ЗСУ до Лондона, Володимир Зеленський провів учора низку кадрових перестановок у керівництві Збройних Сил. Зокрема, своїми указами від 9 травня президент призначив нових командувачів Сил спеціальних операцій (ССО) та Сил підтримки. Новим керівником ССО став генерал Олександр Трепак, який замінив на цій посаді Сергія Лупанчука. Останній був призначений головою ССО 3 листопада 2023 року. Лупанчук, на відміну від свого попередника Хоренка, не виходив у ЗМІ з публічними заявами та не давав інтерв'ю.

А ось новий командувач спецназівцями ЗСУ – Олександр Трепак (позивний «Редут») – публічна особистість. Він став відомий широкому загалу завдяки своїй участі в антитерористичній операції (АТО). Зокрема, саме «Редут» не допустив 2014-го захоплення Бахмута, а потім командував обороною Донецького аеропорту. Під час боїв зазнав поранення, але повернувся на службу. За цими подіями відомий режисер Ахтем Сеітаблаєв зняв фільм «Кіборги», де прототипом головного героя був Олександр Трепак. На початку 2015 року Трепак – тоді ще полковник – отримав звання Героя України, а через рік очолив 3-й полк ССО у Кропивницькому. У листопаді 2020 року Трепак пішов на підвищення та став заступником командувача – начальником штабу ССО. У грудні 2021-го "Редут" отримав звання бригадного генерала. Він є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького.

Командувачем Сил підтримки президент призначив учора генерала Дмитра Герегу. Але саме з цієї посади Зеленський звільнив його лише два місяці тому. Тоді замість Гереги командувачем став Олександр Яковець – колишній начальник інженерних військ. Тепер верховний головнокомандувач, яким є президент, змінив своє рішення і повернув на посаду Герегу. Цей військовий всю свою кар'єру у ЗСУ присвятив інженерним військам та силам логістики. У 2007-2008 роках він обіймав посаду командира 12-го інженерного полку оперативного командування "Північ", потім був начальником відділу оперативного забезпечення 8-го армійського корпусу Сухопутних військ та очолював управління Сил підтримки командування "Північ". З 2014 року брав участь у бойових діях в АТО і займався облаштуванням фортифікацій. Очолив командування сил підтримки у серпні 2021-го. Зазначимо, що цей рід військ створений в Україні лише на початку 2020 року, відповідає за інженерні війська, радіоелектронну боротьбу (РЕБ), війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) та військово-топографічну службу.

Ну, а поки глава держави тасував кадрову військову колоду, безпосередньо з фронту звучали дуже песимістичні оцінки. Так, замкомандира 3-ї штурмової бригади Максим Жорін, назвавши поточну ситуацію найбільш загрозливою з початку повномасштабної війни, додав таке: «2022 року ми побачили несучасну російську армію «чмонь» і недостатню кількість офіцерів з бойовим досвідом. Але сьогодні перед нами вже зовсім інша армія, бо ворог навчається та розвивається. Ми згаяли багато часу, тягли з мобілізацією, а ворог готувався до нового етапу просування військ. Ми не знаємо точних сценаріїв – Харків, Південь, Донбас чи всі разом, ще й із певними наступальними діями на кордоні. Але до наступу вони готуються».

Водночас Володимир Зеленський обіцяє зупинити російський наступ після здобуття нових партій західної зброї. «На фронті зараз вони мають ініціативу. Це не секрет. Нам потрібно зупинити їх та забрати ініціативу до своїх рук. Це можна зробити лише тоді, коли в руках є щось міцне. Як тільки постачання зброї прийдуть, ми зупинимо їхню ініціативу на сході держави», - наголосив учора нинішній господар Банкової на спільній прес-конференції з головою Європарламенту Робертою Метсолою. Підтвердивши, що РФ готує наступ, накопичуючи сили на північ від України та на сході, Зе зазначив, що в окупантів «не так усе добре, як вони вважали». «Це не те, щоб я хотів підняти вам настрій. Це – реалії», – резюмував глава держави.

Поки що росіяни демонстративно проводять наступ на Харківщині. Втім, поки що їхнє просування більше нагадує відволікання, розтягування позицій ЗСУ, ніж реальний план захоплення великих міст у регіоні.

Читайте також: Кабмін провів кадрові чистки у Міноборони