В "Нафтогазі" прокоментували заяву Путіна щодо транзиту газу

РФ заявила про готовність погодитися на європейські правила при укладанні контракту на транзит газу, коли вирішила, що Україна не встигне впровадити ці правила до кінця поточного контракту - 31 грудня 2019 року, заявив виконавчий директор групи НАК "Нафтогаз" Юрій Вітренко.

Нагадаємо , 2 жовтня президент Росії Володимир Путін заявив, що РФ готова підписати контракт з Україною на транзит газу на основі європейського законодавства. 

"Путін заявив, що РФ готова підписати контракт на транзит газу за європейськими правилами якщо Україна введе ці правила", - написав Вітренко. 

Він зазначив, що, виходячи з тристоронніх консультацій на технічному рівні в Брюсселі, йдеться про європейські мережевих кодексах, які повинні бути впроваджені НКРЕКУ в його нормативні акти, а також про анбандлінг. 

"Є така версія, що російська сторона почала заявляти про те, що вона готова на європейські правила тільки тоді, коли вирішила, що Україна не встигне ці правила впровадити до кінця поточного транзитного контракту (до 31 грудня 2019 року). Саме тому Путін і каже, що якщо Україна не встигне, то Росія може просто продовжити дію поточного контракту. Але ... Є навіть кілька "але" ", - додав виконавчий директор групи" Нафтогаз ". 

Так, за його словами, по-перше, український уряд і Регулятор кажуть, що Україна встигне впровадити європейські правила до кінця року. 

"По-друге, важливо не забувати ще про третій варіант - так звані операції "своп". Цей варіант краще, ніж продовження поточного контракту, і він дозволяє вже навіть зараз застосувати європейські правила до цих операцій. Я про нього вже писав більш детально. По-третє, залишається питання абсолютно неприйнятного вимоги російської сторони, як передумови переговорів по транзиту, щоб "Нафтогаз" відмовився від своєї перемоги в Стокгольмському арбітражі ", - пише Вітренко. 

Він нагадав, що Стокгольмський арбітраж вирішив, що через невиконання умов поточного транзитного договору Газпром винен "Нафтогазу" виплатити компенсацію. 

"Який тоді сенс в контрактах, якщо одна зі сторін може порушувати його умови і не нести за це ніякої відповідальності? Ну і, по-четверте, на останній зустрічі російська сторона підняла питання поставок газу в Україну, і наполягає, що це питання має бути першорядним у ставленні до транзиту. Як буде це питання вирішуватиметься? Особливо з огляду на те, що "Газпром" зараз не виконує свої контрактні зобов'язання щодо постачання газу "Нафтогазу", а також те, що "Нафтогаз" обґрунтовано вимагає, щоб Газпром розблокував можливість отримувати на кордоні Україна-РФ газ з Туркменістану, газ незалежних видобувачів в Росії, а також газ для європейських контрагентів "Газпрому" ", - додав він.

Раніше Lenta.UA писала , що «Газпром» не встигає добудувати газопроводи Nord Stream-2 і Turkstream в обхід України до 31 грудня 2019 року, тому змушений просити про продовження контракту з транзиту ще на рік.

У свою чергу Україна наполягає на укладенні довгострокового контракту.

Як повідомляла Lenta.ua , раніше НАК «Нафтогаз» розрахував тарифи, за якими «Газпром» міг би бронювати транзит російського газу до країн ЄС українською газотранспортною системою (ГТС).

Довідка Lenta.UA :

Свопові постачання газу (в перекладі з англійської swap - "заміщення") - контракт на поставки однакових обсягів газу з країни-експортера на точці транзитного "входу" країни-транзитера і "виходу" в країну-імпортер за ціною на транзит, яку встановлює країна -транзітер.

Газ із Турменистану. Контракт на поставку туркменського газу «Газпром» і «Туркменгаз» уклали в 2003 році на 25 років. Однак в 2016 році «Газпром» відмовився від поставок туркменського газу, а за рік до цього, за даними Reuters, російська компанія різко знизила імпорт туркменського газу.

У квітні 2019 року РФ відновила імпорт газу з Туркменістану і уклала контракт до 30 червня 2024 року на поставку 5,5 млрд куб. м в рік.

Туркменістан експортує 33,6 млрд кубометрів на рік, з них 31,7 млрд кубометрів на рік йдуть в Китай.

"Газпром" закуповує непотрібний йому туркменський газ для того, щоб контролювати транзитні потоки в Центральній Азії і отримати преференції в поставках блакитного палива до Китаю, зазначає DW.

Читайте також: Nord Stream-2 AG оскаржила «жорстку» газову директиву ЄС в суді

Фото: Depo