У Меркель очікують прийняття в Раді закону щодо НАБУ до кінця року

У Верховної Ради є ще півтора місяці, щоб виправити закон про призначення і звільнення голови НАБУ і вирішити, хто може призначати голову НАБУ. Про це в інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна заявила посол Німеччини в Україні Анка Фельдхузен, коментуючи рішення ОАСК про імплементацію рішення Конституційного суду про неконституційність призначення глави НАБУ в квітні 2015 року та звільнення Ситника з посади директора Бюро.

"Причина, чому були засновані всі ці інститути (антикорупційна інфраструктура в 2015 році - ред.), Полягає в тому, що ніхто не вірив в судову і взагалі правоохоронну систему, яка існувала на той момент в Україні. Той факт, що вже кілька судів сказали, що це було зроблено не конституційно, ще можна зрозуміти. Думаю, що юристи очікували це рішення Конституційного суду. Але нам було приємно, що Конституційний суд сказав, що не весь закон про Національне антикорупційне бюро України антиконституційний, а тільки кілька його частин, і особливо щодо компетенції президента.

Крім того, у Верховної Ради є ще півтора місяці, щоб виправити цей закон і вирішити, хто може призначати голову НАБУ. У мене ще є надія, що Рада, навіть за таких обставин коронавіруса, зможе прийняти закон, який відповідає Конституції", - зазначила посол Німеччини в Україні Анка Фельдхузен.

У Меркель також запевнили українську владу в підтримці антикорупційних інституцій, незважаючи на те, що ще "не було яскравих результатів, успіхів", і висловили надію, що вони і далі будуть функціонувати.

Нагадаємо, Верховна Рада відновить е-декларування новим законом.

Також раніше голова Верховної Ради Дмитро Разумков пообіцяв вирішити конституційну колізію з призначенням колишнім президентом України Петром Порошенко главою НАБУ Артема Ситника у порушення Конституції.

Нагадаємо, в Раді Європи і Венеціанській комісії відреагували на внутрішню ситуацію з колізією виконавчої та судової гілок влади в Україні. Офіційний Київ закликали не порушувати Конституцію при вирішенні питання КСУ.

Відзначимо, що в Україні з 2014 року де-факто стався конфлікт виконавчої та судової влади. Держава перестала гарантувати незалежність судів від втручання в їх роботу. Крім того, виконавча влада з 2014 року порушує принцип поділу влади, чинячи тиск на суд.

Нагадаємо, 19 квітня 2019 року голова Окружного адміністративного районного суду міста Києва Павло Вовк, коментуючи доручення п'ятого (2014-2019) президента України Петра Порошенка ГПУ і СБУ вивчити можливість залучення до кримінальної відповідальності суддів ОАСК, заявив про те, що глава держави чинить тиск на суд.

Результатом цього конфлікту стало рішення КСУ про визнання неконституційним призначення в квітні президентом Петром Порошенком глави НАБУ Артема Ситника в квітні 2015 року.

28 серпня 2020 року КС визнав неконституційним Указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ у справі за поданням 51 народного депутата.

Автори подання наголошували, що в Конституції не прописані повноваження глави держави призначати директора НАБУ, тому, на їхню думку, Президент вийшов за рамки своїх конституційних повноважень і порушив встановлену частиною четвертою статті 5 Конституції заборону на узурпацію державної влади.

Ситник був призначений директором НАБУ в квітні 2015 року тодішнім Президентом Петром Порошенком.

Заступник голови фракції партії "Слуга народу" Галина Янченко в коментарі Укрінформу 1 вересня відзначила, що Верховна Рада ще в цьому році може внести зміни в законодавство, що передбачають прозору процедуру звільнення керівників антикорупційних органів.

Раніше директор НАБУ Артем Ситник висловив думку, що усунути колізії між Конституцією і законом про НАБУ повинен парламент.

Пізніше голова Верховної Ради Дмитро Разумков пообіцяв вирішити конституційну колізію з призначенням колишнім президентом України Петром Порошенко главою НАБУ Артема Ситника в порушення Конституції в умовах революційної доцільності.

Також слід зазначити, що в Україні з кінця 2018 го по 2020-й рік вибухнула «війна інституцій», в той час як підозрювані в корупції , які збільшили з 2014 року статки до трійки лідерів Forbes, незважаючи на існування великої кількості антикорупційних відомств, розгулюють на свободі.

Читайте також: Хто винен: як Ситник відкрив скриньку Пандори з Конституційним судом

Фото: Ангела Меркель, з відкритих джерел