У Британії опубліковано дослідження на тему, чи дійсно прискорилось наше життя

Будь-яка книга з тайм-менеджменту починається з опису того, як сучасна епоха з її комп'ютерами, Інтернетом, мессенджерами, мобільними телефонами та іншими гаджетами прискорила темп нашого життя. І вже далі йдуть поради з приводу того, «як з усім цим впоратися». Причому якщо з порадами авторів читач може і посперечатися, то сам факт прискорення подається як аксіома, яка не потребує доказів.

Тому книга Джонатана Гершуні і Аріеля Саллівана «Що ми дійсно робимо весь день», яка тільки що вийшла у відомому британському видавництві Pelican, виділяється саме тим, що а) спочатку піддає цю аксіому сумніву, б) спростовує її. Причому спростовує, як пише The Gardian , не голослівно, а на підставі даних Центру досліджень використання часу при Лондонському університетському коледжі.

Дослідники цього коледжу працювали з випадковою вибіркою з 8000 чоловік, яких попросили записувати з кроком в 10 хвилин все, що вони робили протягом дня. Потім ці записи вивчили, а підсумки зібрали в вищезгадану книгу. Загальний висновок можна сформулювати так: багато в тому, що стосується наших уявлень про те, як ми використовуємо свій час, очікувано виявилося несподіваним.

Тут треба зробити один важливий відступ - автори книги резонно вказують, що коли людину питають, чи посилилося її суб'єктивне відчуття терміновості справ, які вона повинна зробити, вона порівнює свій сьогоднішній день з тим, що було з нею, наприклад, 10 років тому.

Пастка тут в тому, що у більшості опитаних їх статус за ці 10 років виріс, і в зв'язку з цим з'явилося більше зобов'язань. Насправді, пишуть автори, правильно було б порівнювати сьогоднішній день з аналогічними етапами життя старшого покоління. Але тоді і порівняння не вийде, тому що мова буде йти про суб'єктивні відчуття двох різних людей.

Тепер про результати. Виявилося, що основна різниця в відчутті терміновості справ, які треба зробити - не між епохами, а між статями. У жінок це відчуття вище, ніж у чоловіків, оскільки вони, крім роботи, виконують, незважаючи на весь «прогрес у справі рівноправності», більше роботи по дому, включаючи догляд за дітьми, ніж чоловіки. І тут, додамо від себе, виникає мимовільне захоплення їх витримкою, коли вони змушені вислуховувати скарги чоловіків на брак часу, знаючи, що насправді все навпаки.

Далі. Якщо порівнювати суб'єктивні відчуття людей з їх записами, виявляється, що всы схильні перебільшувати час, які вони присвячують фітнесу, Більш того, незважаючи на всі навколишні гаджети, які, згідно з численними скаргами, позбавляють нас сну, спимо ми навіть більше, ніж раніше. \

Скаржимося ж ми тому (і це один з найцікавіших висновків книги), що, як з'ясувалося в результаті опитувань, повноцінний сон є однією з головних умов для того, щоб людина відчувала себе щасливою. Єдине, про що люди під час опитувань розповідають з більшим задоволенням, ніж про сон, це походи в паб або ресторан і гра з дітьми.

З чого автори роблять ще один несподіваний висновок - сон є однією з тих речей, які нам найбільше подобаються в нашому житті тому, що дають нам регулярний шанс з цього життя «вимкнутися». 

Заставне фото: Twitter