ПолітикаКСУ

КСУ відновив роботу після тривалої перерви

12:57 08 гру 2020.  255Читайте на: УКРРУС

Опубліковано порядок денний на 8 грудня.

Конституційний суд після майже місячної перерви відновлює свої засідання. Про це повідомляє прес-служба суду.

Згідно з порядком денним, суд буде розглядати питання про тлумачення положення абзацу четвертої преамбули Конституції про «гідний рівень життя» українців і про відкриття провадження у справі про конституційність окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України.

9 листопада через відсутність кворуму КСУ відклав розгляд тлумачення норми про землю. На наступний день, 10 листопада, КСУ відклав засідання з трьох питань - не прийшли деякі судді. Подібна ситуація була і 5 листопада, а 3 листопада Конституційний суд не прийняв рішення щодо закону про мову.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій суддів, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

27 листопада Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект про відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації чиновниками (№4434).

Також Зеленський направив запит до Венеціанської комісії щодо долі КСУ. Відповідь буде дано до 10 грудня.

Відзначимо, що в Україні з 2014 року де-факто стався конфлікт виконавчої та судової влади. Держава перестала гарантувати незалежність судів від втручання в їх роботу. Крім того, виконавча влада з 2014 року порушує принцип поділу влади, чинячи тиск на суд.

Нагадаємо, 19 квітня 2019 року голова Окружного адміністративного районного суду міста Києва Павло Вовк, коментуючи доручення п'ятого (2014-2019) президента України Петра Порошенка ГПУ і СБУ вивчити можливість залучення до кримінальної відповідальності суддів ОАСК, заявив про те, що глава держави чинить тиск на суд.

Результатом цього конфлікту стало рішення КСУ про визнання неконституційним призначення в квітні президентом Петром Порошенком глави НАБУ Артема Ситника в квітні 2015 року.

28 серпня 2020 року КС визнав неконституційним Указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ у справі за поданням 51 народного депутата.

Автори подання наголошували, що в Конституції не прописані повноваження глави держави призначати директора НАБУ, тому, на їхню думку, Президент вийшов за рамки своїх конституційних повноважень і порушив встановлений частиною четвертою статті 5 Конституції заборону на узурпацію державної влади.

Ситник був призначений директором НАБУ в квітні 2015 року тодішнім Президентом Петром Порошенком.

Заступник голови фракції партії "Слуга народу" Галина Янченко в коментарі Укрінформу 1 вересня відзначила, що Верховна Рада ще в цьому році може внести зміни в законодавство, що передбачають прозору процедуру звільнення керівників антикорупційних органів.

Раніше директор НАБУ Артем Ситник висловив думку, що усунути колізії між Конституцією і законом про НАБУ повинен парламент.

7 вересня 2020 року голова Верховної Ради Дмитро Разумков пообіцяв вирішити конституційну колізію з призначенням колишнім президентом України Петром Порошенком главою НАБУ Артема Ситника в порушення Конституції в умовах революційної доцільності.

Також слід зазначити, що в Україні, незважаючи на існування НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС, підозрювані в корупції, які збільшили з 2014 року статки до трійки лідерів Forbes, до сих пір розгулюють на свободі.

Читайте також: «Зелені» та інші темнять: як влада намагається ухилитися від чесного декларування

Фото: знімок з відкритих джерел

Ірина Костюченко

Новини

Найпопулярніше