Татаров прокоментував пертурбації навколо ОП і НАБУ

Заступник керівника Офісу президента (ОП) Олег Татаров заявив, що поки перебуває при владі, має намір і далі просувати політику зменшення впливу на Україну сил, які намагаються нав'язати країні зовнішнє управління.

"До тих пір, поки я працюю у владі, я буду продовжувати на всіх рівнях просувати політику зменшення впливу структур і організацій, що намагаються організувати в нашій країні зовнішнє управління", - написав він у п'ятницю ввечері, 3 грудня, на своїй сторінці в Facebook, коментуючи акцію під Офісом президента із закликом до відставки Татарова.

Татаров підкреслив, що не боїться "ні сфальсифікованих кримінальних справ, ні пікетів, ні вимог".

"Моя позиція незмінна - тільки українські інтереси і формування виключно національної та незалежної правоохоронної політики, без чиїхось підказок і зовнішніх вказівок", - зазначив він.

У свою чергу радник керівника ОП Михайло Подоляк запевнив, що Татаров в своїх висловлюваннях про спроби зовнішнього управління Україною говорив не про відносини з Міжнародним валютним фондом (МВФ) або Світовим банком.

"Офіційно хочемо всіх запевнити в тому, що пан Татаров під терміном "зовнішні вказівки" мав на увазі не економічні відносини по лінії МВФ або Світового банку, а тільки рольові ігри наших навколополітичних "бізнесменів", які і оплачують подібні компроматні кампанії, часто користуючись власною монополією на ЗМІ і залишаючись в тіні", - сказав він в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" в суботу, 5 грудня.

Подоляк зазначив, що в України відмінні стратегічні відносини з західними партнерами, які дозволяють країні впевнено себе почувати в конкурентному глобальному світі.

"Для нас ці відносини вкрай важливі, що неодноразово публічно наголошував президент Володимир Зеленський", - сказав він.

Подоляк зазначив, що в останні дні заступник голови ОП Татаров знаходиться під серйозним і системним психологічним тиском. "Причини цього зрозумілі. Подібний тиск, в тому числі, і прямі агресивні пікети і мітинги під стінами Офісу президента, спровокували кілька заплутані і двозначні заяви з боку Олега Юрійовича", - пояснив він.

Нагадаємо, 8 листопада, Татаров зробив заяву про те, що директора НАБУ Артема Ситника потрібно знімати з посади. Слова чиновника прозвучали в контексті зареєстрованого законопроекту від Кабміну, який дозволяє главі НАБУ залишатися на своїй посаді до призначення нового директора. Однак Татаров розкритикував його, зазначивши, що в суспільстві Антикорупційному бюро довіряють менше за інших правоохоронних органів.

Далі були і інші слова, явно не сподобались Ситнику - зокрема, про те, що НАБУ управляється не з України. А сам Ситник, на думку заступника голови Офісу президента, повинен піти. При цьому, Татаров нагадав про корупційне правопорушення, яке вчинив Ситник в Рівненській області, відпочиваючи там за рахунок місцевого бізнесмена, про що є два судових рішення. Також заступник глави Офісу президента нагадав про рішення Конституційного суду, яким анулював указ про призначення Ситника.

Вже 1 грудня детективи НАБУ спробували вручити підозру Татрову. Як привід було використано справу «Укрбуду».

За даними ЗМІ, прізвище Татарова нібито фігурує в листуванні власника «Укрбуду» Максима Микитася і інших співробітників його компанії під час обговорення питання про проведення експертизи (адвокатська контора, де працював Татаров надавала послуги однієї з компаній Микита). Виходячи з цих матеріалів будь-яких чітких доказів провини Татарова в справі немає. Однак, судячи з усього, у Ситника було інше завдання - змусити нервувати чиновника з Банкової.

В оточенні заступника голови Офісу президента називають звинувачення проти Татарова повністю сфабрикованими в якості помсти за критику щодо НАБУ. Тому, схоже, що будь-який криве слово в сторону НАБУ і її керівництва може мати неприємні наслідки для критикана.

Політична та інституційна криза всередині України

Відзначимо, що в Україні з 2014 року де-факто стався конфлікт виконавчої та судової влади. Держава перестала гарантувати незалежність судів від втручання у їх роботу. Крім того, виконавча влада з 2014 року порушує принцип поділу влади, чинячи тиск на суд.

Нагадаємо, 19 квітня 2019 року голова Окружного адміністративного районного суду міста Києва Павло Вовк, коментуючи доручення п'ятого (2014-2019) президента України Петра Порошенка ГПУ і СБУ вивчити можливість залучення до кримінальної відповідальності суддів ОАСК, заявив про те, що глава держави чинить тиск на суд.

Результатом цього конфлікту стало рішення КСУ про визнання неконституційним призначення в квітні президентом Петром Порошенком глави НАБУ Артема Ситника в квітні 2015 року.

28 серпня 2020 року КС визнав неконституційним Указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ у справі за поданням 51 народного депутата.

Автори подання наголошували, що в Конституції не прописані повноваження глави держави призначати директора НАБУ, тому, на їхню думку, Президент вийшов за рамки своїх конституційних повноважень і порушив встановлений частиною четвертою статті 5 Конституції заборону на узурпацію державної влади.

Ситник був призначений директором НАБУ в квітні 2015 року тодішнім Президентом Петром Порошенком.

Заступник голови фракції партії "Слуга народу" Галина Янченко в коментарі Укрінформу 1 вересня відзначила, що Верховна Рада ще в цьому році може внести зміни в законодавство, що передбачають прозору процедуру звільнення керівників антикорупційних органів.

Раніше директор НАБУ Артем Ситник висловив думку, що усунути колізії між Конституцією і законом про НАБУ повинен парламент.

7 вересня 2020 року голова Верховної Ради Дмитро Разумков пообіцяв вирішити конституційну колізію з призначенням колишнім президентом України Петром Порошенком главою НАБУ Артема Ситника в порушення Конституції в умовах революційної доцільності.

Також слід зазначити, що в Україні, незважаючи на існування НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС, підозрювані в корупції, які збільшили з 2014 року статки до трійки лідерів Forbes, до сих пір розгулюють на свободі.

Читайте також: Закон про недоторканність Ситника: чому НАБУ скоро можна буде все

Фото: Укрінформ