Союз, та чи непорушний: як зміняться відносини Києва і Варшави після президентських виборів в Польщі

Перший тур президентських виборів у Польщі, який відбувся в неділю, 28 червня, вивів на фінальний поєдинок нинішнього главу країни Анджея Дуду і опозиційного мера Варшави Рафала Тшасковського. Згідно з результатами підрахунку 99,88% голосів, перше місце зайняв Дуда, якого підтримує правляча консервативна партія «Право і справедливість». За нього віддали голоси 43,67% громадян. Його суперником у другому турі став чинний мер Варшави, висуванець опозиційної «Громадянської платформи» Рафал Тшасковський, якого в ролі президента бачить 30,34% виборців.

Президентські вибори в Польщі стали першими в Європі від часу спалаху пандемії коронавірусу. Саме Covid-19 привів до переносу дати голосування з 10 травня на червень, що дозволило опозиції поміняти кандидата «на марші»: мер польської столиці приєднався до кампанії всього лише за п'ять тижнів до голосування.

І хоча Польщі ще належить з'ясувати прізвище свого наступного президента, вона вже отримала «ключового переможця». На думку польського незалежного новинного телеканалу TVN24, їм стала демократія, і найкращим доказом цього є надзвичайно висока для Польщі явка - 64,4%. Для порівняння: під час виборів 2015 року явка склала 49%.

Gazeta Wyborcza звертає увагу, що під час голосування у другому турі 12 липня полякам доведеться робити «цивілізаційний вибір»: «Це вибір між демократичною і авторитарною Польщею, толерантною і ксено-і гомофобною... Між верховенством права і державою беззаконня. Погляд кожного, хто піклується про майбутнє Європи і Євросоюзу, сьогодні звернений на Польщу: чи підемо ми по слідах Угорщини, або Польща стане першою країною колишнього комуністичного блоку, яка відкине націоналістичний популізм і почне повернення на Захід».

Більшість коментаторів погоджуються, що у обох кандидатів попереду два тижні дуже напруженою агітації. На переконання провідною консервативної газети Rzeczpospolita, «проблема президента Дуди полягає в тому, що традиційний електорат «Права і справедливості» вже мобілізований майже до межі». «Йому може бути важко отримати голоси виборців, що підтримують кандидатів, які програли, тому що партія, з якою він політично пов'язаний, схожа на царську Росію. Вона мала двох союзників: армію і флот. Президент зіткнеться зі складним вибором: продовжувати бити в барабани війни, щоб мобілізувати його армію, або, можливо, спробувати побудувати мости. Однак питання в тому, чи можна це зробити протягом наступних двох тижнів, оскільки майже всі мости вже спалені. Але одне можна сказати точно: 12 июля нас чекає надзвичайна ніч виборів», - підсумовує видання.

Що стосується Тшасковського, то йому, на думку польських оглядачів, доведеться докласти чимало зусиль, щоб перетягнути голоси тих кандидатів, які позиціонували себе як критики влади - перш за все, колишнього журналіста Шимона Головні, який посів третє місце з майже 14%, а також євродепутата Роберта Бедроня і Владислава Косиняка-Камиша.

Політолог Вальдемар Парух розповів виданню «Dziennik Gazeta Prawna», що голоси електорату Шимона Головні стануть ключовими в другому турі. «А взагалі, я думаю, що нас чекає дуже цікавий другий тур, мабуть, найцікавіший з моменту протистояння Леха Валенси і Олександра Квасневського в 1995 році», - підсумував експерт.

Безумовно, важливим для поствиборчої Польщі залишається українське питання. «В незалежності від того, хто в кінці кінців переможе на виборах - Дуда або Тшасковський - очевидно, що Україна залишатиметься одним із пріоритетів зовнішньої політики, і, однозначно, стратегічним партнером для Польщі», - цитує «Голос Америки» Даніеля Шеліговського, дослідника польського інституту міжнародних відносин (PISM).

«У Польщі існує широкий консенсус щодо допомоги Україні в її боротьбі з Росією, тому загальний консенсус повинен зберігатися, і це стосується обох кандидатів», - переконаний експерт. Разом з тим, за його словами, існує ймовірність, що в підході до України Дуда та Тшасковський можуть розставляти дещо різні акценти: «Дуда та його політичний табір спираються більше на двосторонні відносини і політику безпеки, а Тшасковскій швидше буде спиратися на «Східне партнерство» і багатосторонні відносини. Якщо переможе Тшасковский, час піде на встановлення відносин з президентом України Володимиром Зеленським. Тому що зараз Дуда і Зеленський - вони на одній хвилі».

Відзначимо, що Дуда і правляча партія «Закон і справедливість» залишаються популярними в бідній південно-східній частині Польщі, де домінують консервативні, переважно євроскептичні настрої. У той же час партію досить жорстко критикує Європейський союз, звинувачуючи його у втручанні в судову систему і перетворенні державних ЗМІ в рупор пропаганди.

Тшасковський обіцяє зберегти найбільш популярні заходи, здійснені «Правом і справедливістю», включаючи виділення грошей новоспеченим батькам, але він також каже, що не буде співпрацювати з цією партією, поки вона не відновить незалежність державних ЗМІ. Тшасковський каже, що «хоче покласти край політичній вододілу, децентралізувати бюджетні асигнування, домогтися великих коштів від Євросоюзу, поліпшивши відносини з Брюсселем».

Польські соціологи підкреслюють, що на сьогодні передбачити фінал другого туру апріорі неможливо. Однак за будь-якого поствиборчого результату відносини офіційних Києва та Варшави, як і раніше будуть тісними, - констатують експерти.

«Відносини України і Польщі по закінченню президентських виборів не зміняться, оскільки для поляків ключову роль відіграють їх стратегічні державні інтереси, в парадигмі яких вагоме місце займає партнерство з Україною. Буквально щодня між Україною і Польщею поглиблюється і розширюється все: товарообіг, родинно-сімейні зв'язки, міграція, освітній двосторонній рух, транскордонне співробітництво, інвестиційні проекти. Тому прізвища політиків в цьому світлі автоматично відступають на другий план», - підкреслює в коментарі Lenta.ua експерт з політики Олександр Солонтай.

Не такою однозначною представляється картина українсько-польських відносин в баченні політтехнолога Олександра Кочеткова. «Зараз дуже складно сказати, хто переможе в Польщі. Швидше за все, Дуда. Але важливо інше. Там є досить усталений зовнішньополітичний вектор. Вони орієнтовані на Європу і в певній мірі є промоутером США в Європі, а також стратегічним партнером України. І це не зміниться. Але ось у нас, на жаль, немає взагалі ніякої стратегії і, зокрема, зовнішньополітичної. Україна рефлексує, реагуючи на певні ситуації постфактум, не передбачаючи їх і не готуючись до них», - підкреслює експерт в бесіді з Lenta.ua. На переконання Кочеткова, сьогодні з'явилася надія на зменшення націоналістичних суперечностей між Києвом і Варшавою, «але це всього лише очікування, а не переконаність».

Абсолютно незмінними залишаться відносини України і Польщі після закінчення в сусідній країні президентського марафону, переконаний і політолог Кирило Молчанов. «Я слухав заяви і Дуди, і Тшасковського. В принципі, вони виступають з єдиним меседжем за добросусідські відносини з Україною, але проти політики національної пам'яті, яка формувалася між країнами останні шість років. Але в будь-якому випадку, Польща завжди підтримуватиме територіальну цілісність України, не визнає Крим як російський і буде однією з перших країн, які наполягають на продовженні європейських санкцій проти Росії. Однак навряд чи поляки будуть розуміти і приймати гуманітарну політику офіційного Києва, якщо вона залишиться такою ж, як була за Порошенка», - резюмує політолог у розмові з Lenta.ua.

У свою чергу, директор «Центру досліджень проблем громадянського суспільства» Віталій Кулик у коментарі нашому виданню підкреслює: «Польща протягом останніх десятиліть зберігає більш-менш стабільні відносини з Україною і навряд чи щось кардинально зміниться після закінчення там президентських перегонів. Наші інтереси, особливо в частині безпеки, енергетичної стратегії, збігаються. Я вважаю, що політико-дипломатичні відносини за будь-яких поствиборчих розкладах в Польщі залишаться стабільними. А ось в частині економічних тем, питання є, оскільки деякі польські політики зараз активно просувають ідею про необхідність закриття власного ринку трудових ресурсів, вважаючи, що перенасичення цієї сфери іноземцями та, зокрема, українцями, шкодить їхній країні. Також зараз в Польщі часто звучать певні історичні міфи щодо України та українців, але я все ж сподіваюся, що після оголошення остаточних результатів президентських виборів всі ці нюанси автоматично відійдуть якщо не на маргінес, то на другий план точно».

Однак з тим, щоб у відносинах з офіційною Варшавою не було ексцесів, на думку Віталія Кулика, українська дипломатія повинна проявити про активну позицію в налагодженні комунікацій або зі старою владою Польщі, якщо вона буде переобрана, або з новим керівництвом. «Нам не варто втрачати час і чекати закінчення всіх офіційних процедур, потрібно вже вступати в комунікацію і пропонувати спільні ініціативи, які можна реалізувати спільно з поляками», - зазначив він.

У цілому, відносини України і Польщі залишаться незмінними, але є нюанси, вважає політексперт Ігор Когут. «Якщо сьогодні польський президент не отримає підтримки в другому турі, наші взаємини можуть коливатися в напрямку потепління, але в будь-якому випадку, нас об'єднують дійсно стратегічні відносини. На мій погляд, сьогодні обом кандидатам на президентський пост вигідно показувати Україну як стратегічно важливого партнера, який не просто стоїть на захисті європейської цивілізації, а й обороняє Польщу від деструктивного впливу Росії», - говорить аналітик в бесіді з Lenta.ua.

На думку переважної більшості експертів, до тих пір, поки існує фактор агресивної Росії, Україна потрібна Польщі не тільки і не стільки як демократичний і чесний союзник, але і як оборонний щит від зазіхань Російської Федерації.

Наталія Ромашова