ЕкономікаІмуностимулятори

Спроба фармокупації: небезпечні російські імуностимулятори намагаються проникнути на український ринок

14:50 10 тра 2024.  1237Читайте на: УКРРУС

У 2014 році російські ліки було виключено з Державного реєстру лікарських засобів України. Проте виробники з країни-агресора досі намагаються проникнути на український фармацевтичний ринок, маскуючись під європейські або українські бренди (наприклад: Арбівір, Імустат).

Про це розповіла лікарка-імунолог, докторка медичних наук, професор, консультантка Державного експертного центру (ДЕЦ) МОЗ України Валентина Чоп’як.

Вона нагадує, що до 2014 року в Україні було чимало російських лікарських засобів – зокрема, тих, які позиціонувалися як противірусні препарати для лікування грипу, ГРВІ та інших захворювань.

Читайте також: Українцям роз’яснили особливості отримання е-рецепту

"Був такий препарат поліоксидоній – дуже популярний свого часу, його призначали при різних захворюваннях для покращення роботи імунної системи. Зараз його в Україні немає. Але що росіяни зробили: вони зайшли через Польщу, і тепер це нібито польський препарат. Загалом вони зараз заходять на ринки Європи: наприклад, в Угорщині ми знаходили виробництво Арбідолу, в Австрії – Кагоцелу", - розповіла професор.

Імуностимулятори чи імуномодулятори?

Насправді шкода від російських препаратів полягає не лише в тому, що вони російські, а й в тому, що вони можуть викликати імунорефрактерність – перевиснаження імунної системи, яке може приводити до розвитку автоімунних і запуску імунопроліферативних процесів.

Як пояснила Валентина Чоп’як, практика перестимулювання імунітету під час ГРВІ була загалом притаманна радянській школі імунології.

"Я мала з цими російськими виробниками дуже багато перепалок. Вони приїжджали до мене, допитувались, чому я не підтримую їхні препарати – я кажу: "Хлопці, ви ж маєте вищу медичну освіту, так навіщо ми маємо стимулювати імунну систему, коли у нас вірус працює і сам стимулює її до активної роботи?", - згадує професор.

Безпечність для організму

Утім, на жаль, і українські противірусні препарати з імуностимулюючою дією можуть бути небезпечними для імунної системи. Безпечність ліків, які потрапляють на український ринок, контролює Державний експертний центр МОЗ України. Однак чинне законодавство не зобов’язує виробників вказувати в інструкції, чи може препарат викликати імунорефрактерність, при тому, що при реєстрації виробники мають обов’язково надавати звіти стосовно токсичності, мутагенності та інших фармакологічних властивостей препарату, який подають на реєстрацію. Що в перспективі треба однозначно робити.

"В інструкції до ліків може бути вказана побічна дія на імунну систему – наприклад, розвиток кропив’янки чи болі в суглобах, м’язах, тощо. Це клінічні прояви перестимульованої імунної системи після чого настає імунорефрактерність ("осліплення" імунної системи). Я, як лікар-клініцист із 40-річним стажем, вважаю дуже важливим, щоб для такої категорії препаратів ця дія повинна бути", - зазначає Валентина Чоп’як.

На жаль, нормативні регуляторні документи не зобов’язують виробників досліджувати свої препарати на безпечність щодо дії на імунну систему, тому проведення таких досліджень залежить суто від доброї волі виробника, а від цього може залежати здоров’я і тривалість життя людини, якій лікар призначить цей препарат.

"Ми здебільшого маємо дослідження, пов’язані з оцінкою впливу на імунну систему за клінічними показниками. А ось досліджень, які б мали проводити більш глибоко – щодо функції клітин імунної системи, проводили лише з Новірином. Результати цікаві, але в інстукції вони не відображені. Можливо, це пов’язано з невеликою кількістю досліджень. Постмаркетінгові трайли проводили з Протефлазідом, які були пов’язані з оцінкою синтезу альфа- інтерферону. Протефлазід – це противірусний препарат рослинного походження, який подавляє реплікацію вірусів і, водночас, певною мірою, посилює синтез альфа-інтерферону, який , крім імуномодулюючої дії ,теж має противірусну дію. Він не викликає рефрактерності (виснаження) імунної системи, що зафіксовано в інструкції для медичного використання цього лікарського засобу. Я сподіваюся, що подібні дослідження будуть продовжуватись і виробники всіх лікарських засобів з імунотропною дією все-таки проведуть відповідні дослідження і внесуть інформацію про відсутність імунотоксичності кожного лікарського засобу в інструкцію", - підкреслює Чоп’як.

На думку професора, держава має приділяти більше уваги питанню побічної дії ліків на імунну систему людини, особливо для імуностимуляторів та імуномодуляторів.

"Бо все ж таки у нас є, наприклад, Афлубін, який хоч і відноситься до гомеопатичних препаратів, але подається під гаслом "простимулюйте свою імунну систему". Є також Аміксин – препарат, який заявлений як імуностимулюючий засіб, на основі діючої речовини тилорон, яка є сильним стимулятором і впливає на активність клітин кісткового мозку. Тобто є такі препарати, які потребують більш детального дослідження.

Наголошую, що питання рефрактерності імунної системи залишається дуже актуальним, тому що якщо ми перестимульовуємо імунну систему, вона пізніше стає рефрактерною ( нечутливою), тобто буквально "осліпленою" (тимчасово паралізованою). Виникають серйозні ризики для організму – це виключає нашу імунну систему з комплексу противірусного захисту організму, що може призвести навіть до смерті, може сприяти хронізації вірусного процесу та, на сам кінець, - пришвидшити ризики онкогенезу", - попереджає професор.

Читайте також: Оманлива реклама: незважаючи на заборони, досі рекламуються «ліки» сумнівної ефективності та безпеки

Євген Медведєв

Найпопулярніше