Німці гальмують, індуси газують: що відбувається довкола підтримки України

Перші «ластівки», які свідчать про те, що найбільший у Європі донор військової допомоги Україні – Німеччина вирішила суттєво скоротити підтримку Києва і вже, по суті, заморозила нові проекти в цій сфері, з'явилися минулого вікенду. Тим часом офіційний Берлін кілька днів не підтверджував і не спростовував інформацію про те, що в бюджеті на 2025 рік військову допомогу нашій з вами країні буде скорочено фактично вдвічі – до €4 млрд. І лише у вівторок, 20 серпня, німецька влада нарешті вирішила перервати мовчання, хоча туман навколо цього найважливішого для України питання остаточно не розвіявся.

«Німеччина залишається абсолютно залученою, і слова канцлера Шольца про те, що підтримка України триватиме стільки, скільки буде потрібно, залишаються в силі, і ніхто насамперед Путін не може сподіватися, що ми ослабнемо», - заявив напередодні заступник прес-секретаря уряду Німеччини Вольфганг Бюхнер. Невдовзі зі схожим за смисловим наповненням повідомленням виступив і німецький Мінфін.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Німеччина твердо стоїть на боці України і є її найбільшим прихильником у Європі у фінансовому, економічному та військовому плані», - зазначило відомство у спецзаяві, також уникнувши будь-якої конкретики.

Нагадаємо, ще в середині липня коаліційний уряд Німеччини розпочав обговорення проекту бюджету на майбутній рік з явним прицілом на економію та скорочення витрат через суттєву фінансову дірку. І першим пунктом у майбутньому скороченні федеральних витрат якраз і вирішили надати військову допомогу Україні.

Посол України в Німеччині Олексій Макєєв у коментарі Bild закликав німецький уряд не скорочувати військову допомогу: «Безпека Європи залежить від політичної волі Німеччини продовжувати відігравати провідну роль у підтримці України. Ми сподіваємося, що німецький уряд знайде шляхи фінансування наших спільних потреб у сфері безпеки на цей рік і що Бундестаг твердо та чітко висловиться щодо бюджету на 2025 рік».

Справді, проєкт бюджету має ще пройти розгляд у німецькому парламенті. І, як розраховують противники урізання допомоги Україні, у міру проходження документа через Бундестаг зазначена цифра €4 млрд має досить непогані шанси «погладшати».

Тим часом на город канцлера Олафа Шольца, який, власне, і виступив головним прихильником економії на українській стороні, полетіло чимало каміння. Обмеження «де-факто означають, що Україна буде залишена», і «так не чинить жодна провідна країна Європи», заявив в інтерв'ю Der Tagesspiegel про наміри канцлера член парламентського комітету із закордонних справ від опозиційних християнських демократів Родеріх Кізеветтер. Утім, «прилетіло» пану Шольцу і від політсоюзників. Зокрема, голова парламентської групи Німеччина-Україна Робін Вагенер, який представляє «зелених», що входять до правлячої коаліції, поскаржився: запропонований варіант бюджету «створює враження, що йдеться про те, щоб пожертвувати миром і свободою, але залишитися без боргів».

Як повідомляла Lenta.UA, днями президент Володимир Зеленський заявив про необхідність прискорення постачання зброї та снарядів від партнерів: «Потрібне прискорення. Ми дуже просимо. Війна не має відпусток. Потрібні рішення, потрібна своєчасна логістика оголошених пакетів. Особливо я звертаюся зараз до Сполучених Штатів, Великої Британії та Франції». Тим часом, глава держави не став згадувати про Німеччину, хоча, як бачимо, саме з приводу подальшої підтримки Берліном Києва зараз виникає чимало питань. Проте на Банковій замість ймовірних проблем із Берліном акцентують зараз на успішних дипломатичних кейсах. Так, у президентському Офісі недавно анонсували на п'ятницю, 23 серпня, перший в історії двосторонніх відносин візит до України індійського прем'єра Нарендри Моді. Заступник глави МЗС Індії Танмая Лал назвав однією з головних тем майбутніх переговорів Зеленського та Моді «конфлікт в Україні». «Міцний мир може бути досягнутий лише через варіанти рішення, прийнятні для обох сторін, – зазначив дипломат. - Індія готова надати всю можливу підтримку та зробити свій внесок, необхідний для досягнення мирних рішень для цього складного питання».

Нагадаємо, не далі, як 8 липня Нарендра Моді прилетів до Москви, де провів тривалі переговори з Путіним. Президент Зеленський тоді дуже жорстко розкритикував індійського прем'єра, який зустрічався з незмінним господарем Кремля в день масованого ракетного обстрілу Росією України, коли попадання було, зокрема, і в «Охматдит». «Російська ракета потрапила до найбільшої дитячої лікарні України, націлившись на маленьких онкохворих. Багато хто був похований під завалами. І це величезне розчарування та нищівний удар по мирних зусиллях бачити, як лідер найбільшої демократії світу зустрічається з найкривавішим злочинцем у світі в Москві в такий день», - написав тоді Зе у соцмережах.

У відповідь на це Індія викликала українського посла «щоб обговорити слова президента України», а США висловили стурбованість з приводу Індії щодо її відносин із РФ на тлі «загарбницької війни, яку Росія веде проти України».

Як бачимо, фон напередодні візиту Моді до Києва склався, м'яко кажучи, не особливо сприятливий. Агентство Bloomberg із посиланням на джерела повідомляє, що глава індійського уряду виключив роль посередника між Києвом та Москвою, проте погодився передавати прямі повідомлення між Зеленським та Путіним. Bloomberg констатує, що небажання Нарендри Моді виступати посередником пояснюється залежністю Індії від дешевих постачань російських енергоресурсів та зброї. Тим часом, за словами співрозмовника агентства, зустріч із Моді, який, до речі, пробуде у Києві лише кілька годин, надзвичайно важлива для Володимира Зеленського.

Зазначимо, що раніше індійська дипломатія не виявляла особливої активності у питаннях російсько-української війни. Відмовившись від участі в інавгураційному «Саміті миру», що пройшов у середині червня у Швейцарії, Нарендра Моді, втім, вважав за необхідне в цьому ж дні зустрітися face to face з президентом Зеленським на полях саміту G7 в Італії, на який було запрошено обох лідерів. Власне, під час цього нетривалого рандеву, як розповіло Lenta.UA джерело у вітчизняних дипломатичних колах, нинішній господар Банкової і запросив Моді до Києва. На цьому фоні різко активізувалися дипломатичні контакти Делі та Києва. Незадовго до скандальної поїздки Моді до Москви телефонні переговори провели глави МЗС двох країн Дмитро Кулеба і Субраманіям Джайшанкар, а також голова ОП Андрій Єрмак і радник з національної безпеки прем'єра Індії Аджит Довал.

І хоча візит індійського прем'єра до України не виглядає гарною новиною для країни-агресора, на болотах його поки що ніяк не коментують. З нагоди Дня незалежності Індії, що відзначався 15 серпня, Путін надіслав привітання керівництву країни, в якому зазначається: «Надаємо величезного значення відносинам особливо привілейованого стратегічного партнерства з Індією. Упевнений, що послідовна реалізація домовленостей, досягнутих за підсумками наших нещодавніх переговорів у Москві, сприятиме подальшому розвитку багатопланового російсько-індійського співробітництва».

Експерти, коментуючи майбутній візит Моді до української столиці, констатують, що глобальна конкуренція між Індією та Китаєм перенеслася і в площину російсько-української війни. Тобто Пекін та Нью-Делі змагаються за те, хто може стати тією країною, яка дасть суттєвий поштовх для майбутніх переговорів між Україною та Росією. Китай спільно з Бразилією, як відомо, розробив так званий план врегулювання, і Моді, схоже, сьогодні хоче показати, що Індія в цьому напрямі також не відстає.

Тим часом, як зазначив у розмові з Lenta.UA один із чинних нардепів від «Слуги народу», на Банковій чудово розуміють, що Нарендра Моді, вирушаючи з дебютним візитом до Києва, перш за все вирішує свої власні завдання. «Очевидно, що після не такої переконливої, як прогнозувалося, перемоги на загальних виборах цього року Моді кров із носа намагається відновити і реноме національного і світового лідера. Ці позиції помітно похитнув також нещодавній переворот у сусідній Бангладеш – країні, яка вважається молодшою сестрою Індії. З огляду на все це Нарендра Моді активно намагається відновити та зміцнити свої позиції, а оскільки у зв'язку з операцією в Курській області Україна зараз в епіцентрі глобальної уваги, він і вирішив відвідати Київ. Тим більше запрошення від нашого президента лежало на столі. Але нам важливо, щоб Нью-Делі тримав руку на пульсі постійно, а не ситуативно під шумок цікавився розв'язаною Путіним війною», - акцентує парламентар. До речі, про парламент. У будівлі під скляним куполом на Грушевського у вівторок, 20 серпня, спостерігалося небувале пожвавлення. Після майже півторарічної тяганини Верховна Рада фактично відкрила шлях до заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов'язаних з Росією, яким можуть унеможливити діяльність УПЦ МП.

"За" у другому читанні проголосували 265 нардепів. Закон набирає чинності через 30 днів із дня його опублікування. Крім одного пункту - згідно з ним, громади УПЦ МП матимуть 9 місяців на те, щоб розірвати зв'язки з РПЦ відомого Кирила.

Президент Зеленський привітав ухвалення закону. «Прийнято закон про нашу духовну незалежність. Це те, про що ми говорили з членами Ради церков та релігійних організацій. І днями говоритиму з представниками Вселенського Патріарха Варфоломія. І далі зміцнюватимемо Україну, наше суспільство», - зазначив Зе.

У свою чергу, голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП митрополит Климент заявив, що ухвалений ВР законопроект «можливо і забороняє УПЦ МП», проте Українська православна церква, мовляв, уже не має приставки «МП».

«Українська православна церква і надалі житиме як справжня церква, визнана переважною більшістю практикуючих українських віруючих та помісних церков світу. Це об'єктивна річ. Будь-які спроби заборонити об'єктивну річ призведуть лише до дискредитації, у тому числі й до міжнародної, тих, хто це захоче якось реалізувати», - наголосив Климент.

Він стверджує, що закон, за який проголосували недавно депутати, - більше не про саму церкву, а про її майно. За словами митрополита Климента, така ситуація нагадує історичні паралелі із комуністичним минулим. «УПЦ не має адміністративних зв'язків із закордонними центрами і не існує жодного українського документа, який би це підтверджував», - підсумував Климент.

Тим часом, згідно з даними СБУ, з початку повномасштабного вторгнення за матеріалами «контори» було порушено кримінальні провадження стосовно понад 100 церковників УПЦ МП, майже 50 із них повідомлено про підозру, а щодо вже 26 винесено судові вироки.

«На жаль, це ще не кінець Моспатріахату (ФСБ). Попереду все ще довга дорога: відстрочка на 9 місяців набрання законом чинності, спеціальні процедури. Але найголовніше – це робота з парафіями, яких досі дуже багато – близько 9 тисяч. Хто ними займеться? На скільки судових процедур все триватиме за часом? Роки? Десятиліття?», - запитує керівник Інституту світової політики Віктор Шлінчак.

«Якщо чесно, я не знаю, як переконувати людей, які й досі ходять до московської секти. Особливо зараз, коли «російські колеги і наставники» переважної більшості нинішніх священиків МП освячують зброю, яка вбиває українців. А Кирило молиться, щоб України не було. Яких, скажіть, аргументів вам не вистачає? Але, але… Головне, щоб тепер хоч цей закон виконувався. Бо вже бувало у нас всяке. Приймали, підписували, публікували – і тиша…», – підсумовує експерт.

Читайте також: Володимир Зеленський провів розмову з Вселенським Патріархом

Читайте також: Окупанти жорстоко катували мешканців Харківської області