Ревнощі Зеленського, «заморожений» Путін: які сигнали світу посилають Київ та Москва

В останні дні впливові світові медіа буквально рясніють повідомленнями про те, що російське керівництво нібито посилає сигнали Вашингтону щодо своєї зацікавленості в «заморозці» війни в Україні. Наприклад, Reuters з посиланням відразу на три джерела констатує, що Путін по різних каналах систематично дає зрозуміти американському керівництву, що відкритий для обговорення питання припинення вогню в нашій країні. За словами цих джерел агентства, починаючи з кінця 2023-го бункерний мешканець цю свою позицію по неформальних каналах намагається донести до Білого дому за допомогою деяких арабських партнерів на Близькому Сході. 

При цьому повідомляється, що поряд із «заморожуванням» кремлівський диктатор прагне, щоб російські війська залишалися на вже захоплених українських теренах. За даними Reuters, всі ці сигнали Кремля обговорювали на нещодавній зустрічі найвищих офіційних осіб, включаючи радника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана, директора ЦРУ Вільяма Бернса та держсекретаря Ентоні Блінкена. І нібито після цього нещодавно Салліван зателефонував до радника Путіна Юрія Ушакова і сказав йому, що Сполучені Штати не обговорюватимуть припинення вогню без участі офіційного Києва.

Читайте також: Росія сьогодні могла атакувати Україну північнокорейськими ракетами, - Ігнат

Путінський спікер Пєсков у коментарі росЗМІ недавно заперечив, що такі пропозиції надсилалися американцям, а представник російського МЗС Марія Захарова назвала такі повідомлення «неправильною інтерпретацією». Водночас, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, виступаючи в Держдумі в середу, 14 лютого, заявив, що Росія справді «готова до політико-дипломатичного закінчення війни», але поки не бачить прийнятних варіантів. «Ми залишаємося відкритими для врегулювання на основі обліку наших законних інтересів, на основі обліку реалій, що склалися за довгі роки, які зараз призвели до нинішньої ситуації», - заявив росдипломат. Але, за його словами, Захід не бажає враховувати інтереси РФ і реалії, що склалися «на землі».

Радник голови ОП Михайло Подоляк, коментуючи дані перипетії, заявив наступне: «Безумовно, суб'єкт Путін надзвичайно зацікавлений у ситуативному заморожуванні конфлікту. Адже це дозволить йому побудувати в РФ повноцінний мілітаризований табір, легітимізувати свою довічну владу, розширити мобілізацію за рахунок найбідніших верств та безальтернативної служби, сформувати агресивний альянс роботу на зовнішніх ринках та внести хаос у політичні кампанії в інших країнах».

Це все, на переконання Подоляка, призведе до різкого зростання глобальної нестабільності. «Усі «мирні» ініціативи Кремля – це спроба пустити пилюку в очі невибагливій російській аудиторії і західним виборцям, що втомилися від війни. Єдиний можливий спосіб справді завершити війну, а не відкладати її на інші покоління та нарощувати її масштаби – це програш Росії на полі бою та виведення із суверенної території України залишків сил та засобів окупанта. Решта – вигадка», - підсумував радник Єрмака.

Зазначимо, що західні видання вже не вперше повідомляють про непублічні сигнали від Кремля про готовність зупинити вогонь в Україні, але залишити за собою всі окуповані території. Так, наприкінці січня Bloomberg з посиланням на двох людей, близьких до Кремля, повідомило, що Путін непрямими каналами дає зрозуміти, що готовий розглянути можливість відмовитися від вимоги про нейтральний статус України і навіть зрештою відмовитися від протидії можливому членству в НАТО. Але при цьому знову ж таки незмінний господар Кремля хоче визнання за Росією захоплених територій України.

Представник Ради безпеки США Едрієн Вотсон, коментуючи інформацію Bloomberg, зауважила, що в Білому домі не бачать ознак «серйозного ставлення президента РФ до будь-яких переговорів». Сам же Путін у нещодавньому інтерв'ю скандальному американському телеведучому Такеру Карслону без купюр заявив, що США мають припинити постачати зброю Україні і тоді війна закінчиться, адже Київ змушений буде здатися. У цьому контексті важливо відзначити, що комунікаційні можливості кремлівського диктатора зі зрозумілих причин зараз дуже обмежені, оскільки він є нерукостислим практично в усьому цивілізованому світі. На відміну від української політеліти, яка, маючи більш ніж широке поле для маневру, примудряється, м'яко кажучи, у непрості часи на фронті, демонструвати іноземній аудиторії свою дріб'язковість. Про що мова? 

У п'ятницю, 16 лютого, у фешенебельному баварському готелі Bayerischer Hof відкриється ювілейна, 60-та Мюнхенська конференція з безпеки. Очікується, що на форум приїдуть близько 150 високопосадовців – глави держав та урядів, міністри закордонних справ та оборони, керівники міжнародних організацій. Серед заявлених гостей – канцлер ФРН Олаф Шольц, віце-президент США Камала Харріс, президент Франції Емманюель Макрон, генсек ООН Антоніу Гутерріш. За даними німецьких ЗМІ, до Мюнхена планує особисто приїхати і президент України Володимир Зеленський (2023 року він виступав з відеозв'язку). Глава форуму Крістоф Хойсген недавно підтвердив, що відповідне запрошення до Києва було направлено. Очікується також, що на полях заходу буде підписано німецько-українську угоду щодо зміцнення співпраці у сфері безпеки. Раніше, нагадаємо, подібні домовленості були укладені між Україною та Великою Британією, про що докладно писала Lenta.UA. Угода між Києвом та Лондоном не зобов'язує жодної із сторін воювати за іншу. Проте вона формалізує надання військової допомоги (включаючи постачання озброєнь та техніки, навчання військових та медиків), обмін розвідданими, спільну боротьбу з кіберзагрозами та інші формати співробітництва у сфері безпеки.

Офіційної російської делегації у Мюнхені цього разу знову не буде. При цьому важливо нагадати, що з кінця 1990-х Путіна та представників його держапарату традиційно запрошували на цю найважливішу геополітичну локацію. 2007-го кремлівський диктатор виступив там зі знаменитою Мюнхенською промовою, де нагородив стільки всього, що багато учасників ледве стримувалися, щоб відкрито не крутити вказівним пальцем біля скроні. У 2015-му, вже, зауважте, після анексії Криму і початку війни на Донбасі, РФ на заході представляв тодішній прем'єр-міністр Дмитро Медведєв, в решту ж років росделегацію, як правило, очолював міністр закордонних справ Сергій Лавров.

У лютому 2022 року російські офіційні особи вперше самі відмовилися від участі у форумі. Це зрозуміло, тому що Мюнхенська конференція стартувала буквально за кілька тижнів до запланованої у Кремлі «спецоперації» і розкривати свої карти у Путіна не бажали. 2023-го росіян не стали звати вже самі організатори. Пояснюючи, чому офіційних осіб із РФ, і цього року не запросили на форум, його голова Крістоф Хойсген сказав, що не бачить «серйозної готовності до переговорів щодо України». Тому, за його словами, на захід покликали лише російських політиків та представників неурядових організацій, які перебувають «у вигнанні».

Минулого року російсько-українська війна була на форумі у Мюнхені темою номер один. Однак цього разу, зважаючи на все, не менш активно обговорюватимуться близькосхідна тематика (до участі в конференції заявлено президент Ізраїлю Іцхак Герцог, прем'єр Катара шейх Мухаммед бен Абдель Рахман Аль Тані та кілька міністрів закордонних справ країн регіону) і виборча кампанія в США (на захід запрошено крім представників чинної демократичної Адміністрації членів Конгресу від Республіканської партії).

І останній тематичний кейс обіцяє стати мало не ключовим, оскільки більша частина європейського політичного істеблішменту сприймає можливе повернення Дональда Трампа до Білого дому як жахливий сон, адже він, будучи президентом, серйозно розглядав сценарій виходу своєї країни з НАТО, а у разі переобрання об питання. Свіжі ж висловлювання Трампа ще більше переполошили Європу. Нагадаємо, під час нещодавнього передвиборчого заходу в Південній Кароліні Трамп нагадав, що далеко не всі країни-члени НАТО витрачають на оборону обумовлені 2% ВВП, і пообіцяв змусити всіх платити за рахунками. За словами екс-голови США, у період його першого терміну в Білому домі «один із президентів великої країни», що перебуває в НАТО, запитав його, чи Штати захищатимуть його державу у разі нападу з боку Росії, навіть якщо вони «не заплатять» . «Ви не заплатили? Ні, я не захищатиму вас. Насправді я б заохочував їх (владу РФ - ред.) робити все, що вони, чорт забирай, хочуть. Ви повинні платити за рахунками», - переказав Дональд Трамп розмову з європейським колегою під бурхливі оплески своїх прихильників. У Білому домі ці слова назвали «дикими», у секретаріаті НАТО – «неприпустимими», а в керівництві Німеччини – «безвідповідальними».

Цілком очевидно, що цю тему продовжать обговорювати і на Мюнхенській конференції, яка стала за минулі 60 років одним із символів трансатлантичної єдності. На вчорашньому брифінгу в Берліні згаданий вище голова Мюнхенського форуму Крістоф Хойсген спробував знизити напруження емоцій, нагадавши, що Дональд Трамп під час президентства регулярно загрожував країнам-членам НАТО, які недостатньо витрачають на оборону негативними наслідками, проте нічого страшного в результаті так і не сталося. У зв'язку з цим пан Хойсген закликав усіх учасників конференції сфокусуватися на «кризах та викликах, яких зараз більше, ніж будь-коли за останні шість десятиліть», зокрема, на конфлікті навколо України.

Тобто, цілком очевидно, що Україна на Мюнхенській конференції має у турборежимі працювати офіційно та кулуарно, максимально доносячи свою позицію та потреби до іноземних топ-гравців. Очевидно, нинішній господар Банкової таки прибуде завтра до ФРН і візьме участь у цьому заході. Це, поза всяким сумнівом, величезний плюс, оскільки жодні онлайн-формати ніколи не замінять спілкування face to face. З іншого боку, буквально напередодні Мюнхенського форуму в Україні вибухнув скандал із вельми огидним політичним душком. Суть історії така, що речник Верховної Ради Руслан Стефанчук відмовив у візиті на ту ж Мюнхенську конференцію екс-президенту, а нині нардепу Порошенка через нібито загрозу його життю там. Сказати, що ця "відмазка" не витримує жодної критики - нічого не сказати.

«А це нічого, що на цій же конференції планується участь президента Зеленського? Йому нічого не загрожуватиме, ні? Ось добре... На одній із попередніх конференцій у Мюнхені, першій для Зеленського, його команда наполягала, щоб під час його виступу у залі не було його попередника. А то, не дай Боже, ще питання йому якесь задасть. Або просто приверне до себе увагу аудиторії. Тепер же не потрібно ставити умови організаторам, можна дати вказівку Стефанчуку чи Буданову – просто не випускати лідера опозиційної фракції за межі України. Імовірна небезпека у воюючій країні, що наражається на регулярні обстріли, це ніщо, порівняно з уявною небезпекою перетнутися десь у коридорах конференції з нинішнім президентом... У мене є лише одна версія про причини того, що відбувається із забороною на міжнародні зустрічі членів парламентської опозиції. Страх. Патологічний страх конкуренції. Навіть на міжнародній арені. Це замість кооперації/співробітництва та національного лідерства у цій справі. А могли б вийти на сцену і в один голос говорити зі світом. З одними меседжами, голосом національних інтересів. Бо ситуація зараз дуже небезпечна. Не для Зеленського чи Порошенка, а для всіх громадян нашої країни. Але ні. Без уявної конкуренції із Залужним повернулася уявна конкуренція із Порошенком. Ну, ось навіщо знову вганяти націю в депресію, а світ у подив?», - зазначає з цього приводу політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

Зазначимо, що на торішній конференції в Мюнхені Порошенко був, і ось що він написав у своїх соцмережах за підсумком: «Мюнхенська конференція безпеки-2023 – це про Україну та вперше без Росії. Весь форум був присвячений тому, як наблизити перемогу. Для цього нам потрібна зброя, ефективні вбивчі санкції для Росії, трибунал для Путіна та членство нашої держави до НАТО. Ми маємо можливість зупинити путінські війська. Але нам потрібно більше зброї, щоб перемогти її. Саме цю позицію ми доносили на всіх наших численних зустрічах».

Як бачимо, представники вітчизняного політикуму, що, до речі, не може не викликати схвалення, залишаючи межі країни, залишають за українською хвірткою усі внутрішні чвари. Тобто Порошенко на Мюнхенській конференції, користуючись своїми численними контактами з точністю до ста відсотків, активно виступав би «за» Україну, а не «проти» Зе-команди та особисто Володимира Олександровича. Тому в даному конкретному випадку історія із забороною на виїзд ПОП виглядає як гра Банкової і у свої, і у загальноукраїнські ворота.

Читайте також: Співачка та колишній нардеп від «Партії регіонів» закликала захопити Україну