Через терни до долара: чи Україна отримає фінансову підтримку від США

Майже чотири місяці знадобилося Сенату Сполучених Штатів для того, щоб узгодити направлений до Конгресу президентом Джо Байденом запит на надання багатомільярдної допомоги Україні та іншим союзникам Вашингтона. Особливо ударно сенаторам довелося попрацювати останніми днями і навіть ночі, щоб до ранку вівторка, 13 лютого, за вашингтонським часом провести підсумкове голосування. Результат – пакет обсягом $95,34 млрд. підтримали 70 членів верхньої палати Конгресу, з яких 22 – республіканці.

Тим часом, порівняно з початковим запитом пана Байдена, законопроект недорахувався понад $10 млрд, оскільки з нього довелося виключити пункт про виділення додаткових коштів на зміцнення безпеки південного кордону США та контроль за нелегальною міграцією. Початкова двопартійна угода провалилася через опір найбільш консервативних республіканців, які вважають поступки з боку демократів щодо міграційної реформи вкрай незначними. Також вплинув на долю, здавалося, досягнутої між сенаторами обох партій угоди заклик екс-президента Трампа заблокувати документ. Колишній господар Білого дому, який збирається знову стати таким, вважав проходження двопартійного законопроекту через Конгрес надто великим подарунком для Джо Байдена, який, напевно, використав би цю угоду у своїх виборчо-електоральних інтересах.

Читайте також: Китай вимагає від США припинити постачання зброї Україні

У нинішньому вигляді законопроект, зокрема, передбачає виділення $60,06 млрд для України, $14,1 млрд – для Ізраїлю, $4,83 млрд – на підтримку партнерів США в Індо-Тихоокеанському регіоні, включаючи Тайвань, $2,44 млрд – на операції у Червоному морі проти єменських хуситів, а також $9,15 млрд – на гуманітарну допомогу громадянському населенню України, сектору Газа, Західного берега річки Йордан та мешканцям інших гарячих точок у всьому світі.

Якраз після того, як сенатори дали «добро» на виділення допомоги нашій з вами країні, прем'єр Денис Шмигаль заявив, що $50 млрд від США підуть на «оборонну допомогу», а $10 мільярдів, що залишилися, – на пряму бюджетну підтримку, яка допоможе країні «залишатися економічно стійкою».

«Буде ще більше зброї, техніки та боєприпасів для наших захисників», - поспішив поділити «шкіру» ще не отриманої допомоги голова вітчизняного Кабміну.

Слідом за ним щодо довгоочікуваного фінпакету з Вашингтона висловився і президент. Подякувавши сенаторам за «рішення, на яке чекало багато народів», Володимир Зеленський зазначив, що йдеться лише про «перший крок», і закликав дочекатися голосування в Палаті представників. «Сподіваємось на принципову підтримку», - резюмував чинний гарант української Конституції. І така стримана реакція Зе, куди більше відповідає становищу, що склалося, тому що з Сенату законопроект вирушив до Палати представників, де його перспективи залишаються туманними, навіть незважаючи на зафіксовану двопартійну підтримку у верхній палаті Конгресу.

Існує одразу кілька причин, чому документ ризикує бути провалений. Ключовою загрозою, як і раніше, залишаються вкрай консервативні республіканці, яких Дональд Трамп нещодавно публічно закликав не давати грошей Україні, а якщо й допомагати офіційному Києву, то виключно за допомогою кредитів. Формальною ж причиною для провалу може стати відсутність у законопроекті пункту про виділення коштів на безпеку кордону США та контроль за міграцією. Тобто саме те, від чого відмовилися сенатори, щоб у результаті схвалити документ. Загалом, на сьогодні доля допомоги Україні та іншим союзникам США фактично перебуває в руках спікера Палати представників Майка Джонсона, який уже недвозначно натякнув, що може не винести документ на голосування. Найбільш консервативні республіканці пригрозили, що інакше він може повторити долю свого поваленого попередника Кевіна Маккарті.

На думку експертів, пакет на $95 млрд, якщо буде винесений на голосування, має всі шанси пройти Палату представників, оскільки республіканців, солідарних із демократами з питань України, вистачає. При цьому деякі республіканці стверджують, що законопроект про допомогу Києву закладає міну під президентство Трампа. Так, сенатор Джеймс Венс пояснив, що термін дії законопроекту спливає через дев'ять місяців після початку наступного президентського терміну – 20 вересня 2025 року. Це, на думку Венса, фактично сковує Трампа в ухваленні власних рішень щодо витрат на Україну. «Цей пункт (у законопроекті – ред.) є спробою перешкодити президенту Трампу проводити бажану політику, а якщо він все одно буде це робити, то дати підстави для його імпічменту та підірвати його Адміністрацію. Усі республіканці мають виступити проти його ухвалення», - написав Венс у мережі Х.

Іншими словами, Трамп та його прихильники зацікавлені, щоб документ провалився у Палаті представників. Водночас Байден закликає якнайшвидше надати кошти Україні, яка за все частішими заявами західних ЗМІ, без зовнішньої підтримки наближається до колапсу на фронті.

Загалом очевидно, що боротьба навколо цього законопроекту зараз вкрай загострюється. Рано вранці Києвом у середу, 14 лютого, Джо Байден вкотре закликав спікера Палати представників Джонсона поставити законопроект про допомогу Україні та іншим союзникам на голосування і висловив упевненість, що він це голосування пройде. При цьому нинішній господар Білого дому принагідно «наїхав» на Трампа, назвавши його скандальні заяви про небажання захищати тих партнерів по НАТО, які самі мало витрачають на оборону, «безмозкими і ганебними». «Жоден інший президент у нашій історії ніколи не схилявся перед російськими диктаторами. Дозвольте мені чітко сказати: я ніколи не схилюся. Так Боже мій, це ж безмозгло, це ганебно, це небезпечно. Це не по-американськи», - так чинний американський лідер оцінив висловлювання екс-президента.

"Поки я - президент, якщо Путін нападе на союзника по НАТО, Сполучені Штати будуть захищати кожен дюйм території НАТО", - запевнив Байден. Перед цими фразами, говорячи знову-таки про законопроект про допомогу Україні та іншим союзникам, Байден звернувся до членів Палати представників від Республіканської партії: «Ви збираєтесь підтримувати Україну чи збираєтесь підтримати Путіна? Ви за Америку чи за Трампа?».

Нагадаємо, минулими вихідними на мітингу в Південній Кароліні Трамп розповів про розмову, яка нібито була у нього з лідером однієї з країн НАТО на саміті Альянсу. За словами Трампа, цей лідер поцікавився, чи прийдуть США на допомогу його країні у разі нападу Росії, навіть при тому, що його країна не виконує ухваленого в НАТО нормативу військових витрат у 2% від ВВП. «Я сказав: ви не заплатили, ви прострочили? – нібито відповів Трамп голові неназваної країни. – Ні, у такому разі я не захищатиму вас, більше того, я заохочуватиму їх робити все, що їм захочеться. Ви маєте платити за своїми рахунками».

Дональд Трамп і раніше неодноразово заявляв, що США не повинні допомагати тим союзникам НАТО, що не хочуть виконувати норматив військових витрат у 2% ВВП. Наприклад, у 2018-му, будучи ще повноправним господарем Білого дому, він був настільки незадоволений деякими європейськими країнами узгодженої квоти видатків на оборону у розмірі 2% від ВВП, що пригрозив виходом США з Альянсу. Зобов'язання довести військові витрати до цих двох відсотків ВВП країни НАТО, нагадаємо, взяли на себе ще 2014 року, якраз після анексії Криму та старту війни на Донбасі. При цьому досягти цього орієнтиру союзники пообіцяли один одному дуже нескоро – до 2030 року. Втім, путінська «спецоперація», яка стартувала в лютому 2022-го, спонукала країни НАТО, і зараз, за попередніми підрахунками Альянсу, цю норму виконують 18 з 31 країни блоку. При цьому, що дуже показово, сусідня Польща (3,90%) випередила Штати (3,49%) з витрат на оборону у відсотках ВВП. Проте в абсолютних числах військові витрати США набагато більші, ніж витрати всіх інших членів блоку разом узятих. Згідно з опублікованою недавно статистикою НАТО, Британія витратила на військові витрати 2,07%, тоді як Німеччина, Франція, Італія та Іспанія виявилися нижчими за узгоджений двовідсотковий поріг.

«Всі вже звикли до епатажних і гучних гасел Трампа, який любить лоскотати нерви лідерам багатьох держав, зокрема щодо майбутнього НАТО. Однак насправді в його останніх висловлюваннях криється небезпека для нашого ворога в особі Росії, оскільки якщо Кремль почне сумніватися у прихильності Вашингтона до захисту союзників, він ризикує зробити масштабний прорахунок. За прикладом далеко не треба ходити. Незадовго до повномасштабної війни, нагадаю, російська розвідка сказала Путіну, що Захід сидітиме склавши руки, якщо він вторгнеться до нашої країни. І ще один момент. Станом на сьогоднішній день запланованого показника 2% на «оборонку» дотримуються лише 11 із 31 держав-членів Альянсу. Проте їхня кількість поступово збільшується. У 2014 році таких було всього 3. Тобто, Трампа можна і потрібно критикувати за ізоляціоністський підхід до міжнародних справ, але в такому ставленні є і цілком раціональне зерно, оскільки саме такими меседжами він змусив деяких європейських лідерів, що розслабилися, серйозніше ставитися до питань військових витрат», - зазначає у розмові з Lenta.UA один із колишніх керівників вітчизняного Міноборони.

Певний позитив у скандальних заявах Трампа бачить і політолог Максим Ялі: «Є один великий плюс для нас у передвиборних страшилках Трампа для європейських країн – чим більше він загрожуватиме країнам ЄС і заявлятиме, що не підтримає їх за російської агресії, тим швидше вони «розчехляться» » за допомогою України. Тому що опинитися віч-на-віч із путінською Росією набагато дорожче, ніж допомагати нам. Я вже не кажу про їхню неготовність воювати. Тож давай, Доні, пали далі, щоб європейські лідери змінювали памперси після кожного твого передвиборчого мітингу!».

Читайте також: Спікер Палати представників США знайшов новий «привід» не надавати Україні та Ізраїлю допомогу