ПолітикаМіжнародні відносини

Хід Королівства: що підписали Зеленський та Сунак

17:20 15 січ 2024.  3917Читайте на: УКРРУС

Днями президент Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Великобританії Ріші Сунак скріпили своїми автографами угоду офіційних Києва та Лондона щодо співпраці у сфері безпеки двох країн. Про те, чому цей документ, який на Банковій називають «історичним», викликав неоднозначні оцінки в українському суспільстві, читайте в матеріалі Lenta.UA.

Новини про те, як Об'єднане Королівство має намір підтримати воюючу Україну, дісталися Києва раніше, ніж Ріші Сунак. Втім, ньюсмейкером був якраз британський уряд, який випустив якраз до візиту заяву, в якій повідомлялося про плани прем'єра Сунака щодо України.

По-перше, Київ отримає від Великобританії у 2024 та 2025 роках військову допомогу на 2,5 млрд. фунтів стерлінгів. По-друге, Лондон організує велике постачання дронів, на виробництво та закупівлю яких буде витрачено 200 млн. У повідомленні офісу прем'єра Сунака наголошувалося, що це «найбільше постачання дронів Україні».

Підписуйтеь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Окремо анонсувалося підписання угоди про співробітництво у сфері безпеки. «Якби таких гарантій було досягнуто 1991 року, зокрема з Британією, то війна б не почалася», - заявив Володимир Зеленський після підписання документа.

А Ріші Сунак назвав угоду, підписану на десять років з можливістю продовження, «першою із запевнень з безпеки, які підписує Україна». Британський прем'єр також підкреслив, що його країна також була першою, хто почав постачати Києву танки, далекобійні ракети та інше озброєння. Незадовго до підписання документа пан Сунак написав у соцмережі Х, що прибув до України, щоб донести ясний та простий сигнал: підтримка Великобританії не ослабне. "Усім українцям: Британія з вами - стільки, скільки потрібно", - запевнив глава британського уряду.

В Офісі президента заявили, що тепер «Україна більше не повинна просити допомоги та зброї, а отримуватиме її автоматично». Так прокоментував підписання угоди заступник голови ОП Ігор Жовква. За його словами, допомогу мають надавати як у разі нової агресії, так і під час поточної загострення. Угода передбачає розвиток оборонного сектору та шлях до майбутнього в НАТО, йдеться у документі. Також британські партнери обіцяють продовжувати навчання українських військових, допомагати вирішувати проблеми з постачанням озброєння, обмінюватися інформацією про оборонні розробки тощо. Завдяки цій угоді, за словами Зеленського, Україна вийде на такий безпековий рівень, який «самим фактом свого існування буде служити для стримування агресії Росії».

Зазначимо, що ідею створення такого документа Україна просувала ще з 2022 року, а у липні минулого року на полях саміту НАТО у Вільнюсі було узгоджено рамкову домовленість, яка має стати основою для двосторонніх переговорів із трьома десятками держав. Однак після цього процес перебував фактично в замороженому стані, оскільки, як казали в дипломатичних кулуарах, всі чекали, що дебютує в цьому напрямку Вашингтон, який є для багатьох країн своєрідним маяком у сфері безпеки. Однак перший крок, як бачимо, зробив Лондон. При цьому меседжі, які розганяються деякими телеграм-каналами про «велику західну «зраду», не відповідають дійсності, зазначив у розмові з Lеnta.UA співрозмовник з вітчизняного МЗС, запевнивши, що Лондон і Вашингтон «систематично звіряли годинник і для США підписання угоди не стало несподіванкою». Більше того, за словами дипломата, зараз на фінішну пряму виходять домовленості і по двосторонній американсько-українській угоді схожого змісту.

Тим часом багато хто в соцмережах порівняв договір безпеки з Британією з сумнозвісним Будапештським меморандумом. Найчастіше закидається, що в угоді з Туманним Альбіоном, як і в Будапештській угоді, немає слів «гарантії безпеки». Мовляв, це лише «запевнення про безпеку» (термін, вжитий у горезвісному будапештському документі), тож це ще один Будапешт.

У тому, що це твердження не має жодних підстав, переконаний журналіст-міжнародник Сергій Сидоренко. «Слов «запевнення безпеки» у британському договорі немає. Так, їх кілька разів ужив британський прем'єр Ріші Сунак – очевидно, не розуміючи токсичності цієї поширеної дипломатичної формули для українців. Але Сунак – політик, а не юрист, він, крім «запевнень», також двічі вжив фразу «безпекові гарантії» – спочатку у виступі у Маріїнському палаці, потім – у Верховній Раді. Однак від його слів у документі не з'явилося ні першої, ні другої формули. У той же час договір з Британією вживає такі терміни, як співпраця безпеки (security copperation/cooperation in the sphere of security) та зобов'язання безпеки (security commitments). І це цілком прийнятні формули. До того ж, треба розуміти, що насправді «гарантій безпеки» у міжнародному праві просто не існує. Це термін не юридичний, а політико-медійний. Так склалося, що в Україні він популярний ще з 1990-х років, але це міф, жодна з ключових світових держав не використовує його у своїй договірній базі. Це треба усвідомити: Україна не отримає «гарантій безпеки» за жодним міжнародним договором, але це не зменшує практичну користь від договорів, які містять конкретні зобов'язання безпекових партнерів. Якщо вже абсолютизувати, Вашингтонський договір НАТО також не містить терміну гарантії безпеки. То невже критики називатимуть його «ще одним Будапештським меморандумом» після приєднання України до Альянсу?», – резюмує Сидоренко.

Зазначимо, що загалом угода з безпеки з Лондоном побудована навколо тези про те, що це тимчасовий механізм, покликаний полегшити вступ України до НАТО, і гарантує Києву обмежені зобов'язання щодо безпеки Великобританії на період, доки вступ до Альянсу не відбувся. Договір із Британією також передбачає порядок дій у разі, якщо в майбутньому, після завершення нинішньої війни – якщо Україна доти ще не вступить до НАТО – розпочнеться нове російське вторгнення. За такого розкладу Сполучене Королівство зобов'язується протягом 24-ї години провести консультації з Києвом, щоб визначити, яку допомогу та в яких обсягах має отримати Україна. «Сполучене Королівство зобов'язується, що за таких обставин надасть Україні швидку та постійну допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку у всіх необхідних сферах, а також економічну допомогу та накладе на Росію економічні та інші обтяження», - наголошується в документі.

Ключова ідея цієї норми, на думку експертів, полягає у стримуванні, оскільки Лондон зобов'язується з перших днів потенційної нової війни з РФ надати значно більший асортимент озброєння, ніж Київ отримував з моменту старту путінської спецоперації.

Британська угода, за задумом, має стати таким собі орієнтиром і для операцій безпеки з іншими державами-союзниками України. На важливості саме цього аспекту акцентує політолог Володимир Фесенко: «Зараз немає сенсу сперечатися про термін «гарантії безпеки», в тому числі і про його формальну відсутність у назві та тексті Угоди. Важливим є зміст - чітке і досить конкретне формулювання зобов'язань Великобританії надавати нам військову та економічну допомогу наступні 10 років, або до нашого вступу до НАТО, особливо у разі нового нападу Росії на Україну. У тексті угоди прямо йдеться про «запобігання та активне стримування та протидію будь-якої військової ескалації та/або нової агресії з боку Російської Федерації». Безумовно, не йдеться про те, що Великобританія воюватиме разом з нами проти Росії. Це ризик світової та ядерної війни. І нам ніхто цього не обіцяв. Але важливе гарантування збереження як мінімум на десять років тієї допомоги, яку Великобританія надає нам вже зараз. Це не «меморандум», а міждержавний договір, і йдеться не про абстрактні обіцянки, а про конкретні дії та зобов'язання».

«Добре знаючи політичний процес України з перших років незалежності, можу стверджувати, що про таку угоду мріяли кілька поколінь українських політиків, дипломатів, політичних експертів, громадських активістів, які прагнули інтеграції України до західного світу. Неодноразово робилися спроби вийти на подібну угоду зі США, з іншими впливовими західними країнами. На жаль, жодна з цих спроб не мала результату. Тільки зараз в умовах повномасштабної війни Росії проти України на Заході нарешті починає формуватися усвідомлення того, що Україна потребує довгострокової підтримки безпеки та реальної інтеграції у глобальні міждержавні структури західного світу – ЄС та НАТО. Угода з Великою Британією є не лише підтвердженням цьому, а й справжнім міжнародно-правовим проривом України на цьому шляху величезним успіхом української дипломатії», - підсумовує Фесенко.

А ось його колега з експертного цеху Олексій Голобуцький констатує таке: «По суті, цей договір є офіційним підтвердженням того, що Великобританія і так уже зробила (надання грошей, зброї, технологій, навчання військових, надання розвідданих). І продовжує робити. А щодо безпосереднього «вписування» Британії за нас, то Дмитро Медведєв уже написав, що британський військовий контингент в Україні буде прямим оголошенням війни Росії. Тому єдиний варіант нашої безпеки – вступити у НАТО. На яких умовах, із якою територією це вже деталі. Отже, знімаємо рожеві окуляри, скасовуємо феєрверки: ніхто гарантій безпеки нам не дає. Все, що отримаємо, отримуватимемо насамперед самі»,

«Не поділяю ні критики, ні ентузіазму щодо договору безпеки з Великобританією. Це не про гарантії безпеки, як би нам хотілося. Навіть на перехідний період до членства в НАТО. Але це найбільш комплексна безпекова домовленість, яка колись у нас була із західною країною. Вона виглядає та читається як політична заява про наміри, але оформлена у формі угоди. Для того, щоб виконувати цю угоду, будуть потрібні політичні рішення майбутніх британських урядів. Тобто визначено, що брити робитимуть, але як саме і коли це питання для ухвалення рішень залежно від ситуації та політичної волі, адже ця угода не підлягає ратифікації. І політична воля тут є ключовою. Можна мати розпливчастий текст Будапештського меморандуму і мати політичну волю його виконати, чого, на жаль, не відбулося, а можна не мати волі виконати зобов'язання щодо захисту та гарантій, і це, як усі пам'ятають, якраз і сталося у Мюнхені з Чехословаччини», - каже екс-міністр закордонних справ Павло Клімкін.

«Договір із Великобританією не залякає Путіна і російський режим, який не бажає визнати ні сам факт існування України, ні тим більше нашої приналежності до європейського та західного простору політично та ментально. Однак ця угода закладає основу для системної співпраці з Великобританією у сфері безпеки та надає підтримку Україні справою не лише політики, а й юридичних зобов'язань. Це гарний приклад для інших країн, які можуть намагатися обмежитися форматом політичних заяв та меморандумів. Маємо визнати, що Великобританія виявила лідерство, на яке ми очікуємо від інших наших партнерів, і за це їй велике спасибі», - резюмує колишній глава вітчизняного МЗС.

Слід зазначити, що фактично угода з Великобританією має всеосяжний характер. І, що дуже важливо, вона безпосередньо прив'язана до процесу євроатлантичного шляху України. Тобто, ця угода не є таким собі замінником інтеграції нашої з вами країни до Альянсу. У документі, до речі, серед іншого, чорним по білому написано: «Сполучене Королівство вважає, що майбутнє членство України в Організації Північноатлантичного договору (НАТО) зробить ефективний внесок у мир та стабільність у всій Європі».

Ромашова Наталя

Найпопулярніше