Жанна Єлагіна: коли професіоналізм стає загрозою - історія банківського комплаєнсу та боротьби з чорним PR

Як Ви почали свій шлях у світі фінансів і що спонукало рухатися далі?

Моя професійна діяльність почалася у 1994 році на посаді податкового інспектора, де я брала участь у становленні податкової системи України та переході від паперового обліку до цифрових сервісів. Згодом я перейшла до Держфінмоніторингу, і для мене це означало вихід на зовсім інший рівень, пов’язаний із впровадженням міжнародних стандартів FATF та створенням системи фінансового моніторингу для боротьби з фінансовими злочинами.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Робота аналітиком вимагала не лише знання цифр, а й уміння бачити зв’язки між розрізненими операціями, виявляти аномалії та складні схеми, перетворювати дані на доказову базу для правоохоронних органів. Я також представляла державу на міжнародному рівні: співпрацювала з фінансовими розвідками Польщі, Німеччини, Казахстану, брала участь у заходах Світового банку, працювала у спільних групах з Національним банком щодо вдосконалення фінмоніторингу.

Протягом дев’яти років я пройшла шлях від головного спеціаліста до заступника начальника управління фінансових розслідувань, здобула досвід аналітичної роботи та міжнародної співпраці, а результати моєї діяльності неодноразово відзначалися нагородами державних органів.

Згодом я вирішила перейти до банківського сектору, аби донести свій досвід державного фінмоніторингу до банків, оскільки саме вони є першою ланкою у системі запобігання фінансовим злочинам.

Як почалася Ваша кар’єра у банківському секторі?

Я почала працювати у банківському секторі в Укрсоцбанку (UniCredit Group) у 2012 році. Спершу очолювала відділ методології, згодом – управління комплаєнс у сфері боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Була координатором під час двох перевірок Національним банком України діяльності головного офісу та 9 регіональних відділень банку щодо дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму. Порушень не було, а заходи щодо вдосконалення системи фінмоніторингу отримали високу оцінку.

Після оголошення про продаж банку я вирішила змінити місце роботи і у березні 2015 року приєдналася до Укрексімбанку, де очолила управління фінансового моніторингу.

Як проходила Ваша робота в Укрексімбанку і які досягнення були найвагомішими?

Я працювала в Укрексімбанку з квітня 2015 по травень 2020. Моя основна мета — побудова та вдосконалення внутрішньобанківської системи фінансового моніторингу та згодом і комплаєнсу. За цей час вдалося:

- Централізувати функції фінмоніторингу та валютного контролю, впровадити єдині стандарти процесів та автоматизовані системи контролю операцій клієнтів.

- Створити та інтегрувати підрозділ комплаєнсу у сфері ЗЕД і підрозділ комплаєнс-стандартів, розробити нормативні документи з питань фінансового моніторингу та комплаєнсу, кодекс поведінки та політики управління комплаєнс-ризиком.

- Впровадити ризик-орієнтовані моделі оцінки клієнтів та операцій, системи онлайн-моніторингу та скорингові моделі для виявлення потенційних фінансових ризиків.

- Автоматизувати процеси виміру рівня ризику за критеріями ВК/ФТ із фіксацією заходів щодо управління ризиками.

- Організувати постійні навчання для працівників банку та керівництва («Compliance Digest») для формування комплаєнс-культури та багато іншого.

Як мені вдалось це зробити? Кожен етап був трудомістким через опір сталого колективу — працівників, які працювали в банку понад 10 років, та відповідального за фінансовий моніторинг працівника Олександра Соколова, який одночасно займав ключові бізнесові позиції в банку. Пройти через цей опір без «ламання» колективу, але змінивши правила роботи, вимагало високого рівня емоційного інтелекту та управлінської зрілості. Мій прихід зі змінами сприймався не як оптимізація, а як загроза.

Спершу я застосувала стратегію «лагідної трансформації», а згодом централізувала функції фінмоніторингу, перевівши працівників філій до штату Головного офісу банку та оптимізувавши процеси. В результаті сформована команда фінансового моніторингу стала частиною корпоративної ДНК банку: ми ефективно працювали, разом відпочивали з родинами, відвідували концерти, боулінг та організовували корпоративні свята.

Це показало, що зміни можна впроваджувати м’яко, зберігаючи командний дух і високу ефективність. В результаті банк отримав ефективну систему внутрішнього контролю за фінмоніторингом та комплаєнс-культуру, визнану міжнародними банками-кореспондентами.

Пройти через «протистояння десятиліть», зберегти команду та водночас змінити правила гри — це мій кейс, який я вважаю гідним окремої професійної презентації.

Що сталося далі і чому «щось пішло не так»

Під час моєї роботи над проєктами та вирішенням професійних завдань я навіть не помітила, як сформувалася коаліція, очолювана відповідальним працівником з фінансового моніторингу Олександром Соколовим та його поплічниками. Мета цієї коаліції була виключно особистісною та кар’єрною: отримати керівні посади в підрозділах, створених у банку.

Таке явище виникає через заздрість, невпевненість у собі та психологічну незрілість. Чужий успіх такими людьми сприймається як дзеркало власних невдач або недосяжних цілей. Натомість замість мотивації вони відчувають роздратування, що часто проявляється у знеціненні, плітках та інформаційних атаках.

Після 2018 року, коли я запустила успішні проєкти у банку, налагодила роботу підрозділів контролю та подала документи на конкурс для посади керівника підрозділу комплаєнсу, Соколов разом із кількома поплічниками розпочав системну інформаційну атаку.

Ця кампанія мала на меті блокувати мій робочий потенціал і завдавати репутаційних ризиків. Слід зазначити, що Соколов мав досвід таких дій, враховуючи його попередню роботу та негативні відомості щодо діяльності в інших фінансових установах.

Спочатку використовувалися вигадані або перекручені статті в інтернет-ресурсах, які дублювалися на кількох сайтах із майже ідентичним текстом, створюючи ілюзію правдивості. Наприклад, сайт «Стокор», де вказано автора – Олександр Дубинський, колишній народний депутат України та фігурант кількох кримінальних проваджень, а з 2021 року перебуває під персональними санкціями Міністерства фінансів США та знаходиться під вартою.

В час цифрової епох  можна знайти і почитати багато про кого і чого, що викликає емоції, і аж ніяк не є фактом. Я не спираюся на чутки або матеріали з жовтих та чорних інтернет-сторінок. Всі мої оцінки та висновки базуються виключно на фактах та документально підтвердженій доказовій базі.

Як Ви можете прокоментувати дані, наведені у статтях?

Як фахівець я працюю виключно з фактами, тому хочу внести роз’яснення щодо неправдивих або маніпулятивних матеріалів.

По-перше - безпідставні заголовки. Назви на кшталт «кошти під контролем Єлагіної» є хибними. На той час Соколов майже десять років був відповідальним працівником з фінансового моніторингу, і його обов’язки включали прийняття рішень щодо зупинення операцій та відмови в обслуговуванні клієнтів.

По - друге - клієнтська база. Згадані в статтях клієнти були прийняті на обслуговування у 2009–2010 роках і активно працювали до 2016 року. Тарифи на їх обслуговування розглядалися на Тарифному комітеті за аналітичними довідками бізнес-підрозділів, в яких зазначались дані щодо фінансових показників діяльності та проведених операцій, а рішення затверджував особисто Голова Тарифного комітету Олександр Соколов. Його підпис лише підтверджував легітимність і відсутність ризиків на той час. Я ж почала працювати у квітні 2015 року, знайомлячись із клієнтською базою, і не займала посади відповідального працівника з фінмоніторингу та не була членом Тарифного комітету.

По-третє - кримінальні справи та часові рамки. Кримінальні справи щодо цих клієнтів датовані липнем 2015 та березнем 2017 року, тоді як основна активність клієнтів припадала на 2009–2016 роки.

По-четверте - відсутність конфлікту інтересів. У мене немає родичів або «кумів» у НБУ.

По-п’яте - перевірки НБУ та штрафи. Штрафні санкції Нацбанку у сумі 30,45 млн грн були застосовані у листопаді 2018 року за період діяльності банку з травня 2016 – вересень 2017, тобто після мого звільнення з Укрсоцбанку 31 березня 2015 року. Під час моєї роботи дві перевірки НБУ не виявили порушень і штрафів не було.

По-шосте - моя покупка двокімнатної квартири на той час була здійснена без паркомісця, із використанням власних коштів та кредиту, на стадії «котловану» і без будь-якого «елітного» статусу.

По-сьоме - невірна інформація про моє очолення підрозділу внутрішнього контролю є хибною. Це явна спроба приписати мені неіснуючий бекграунд і дискредитувати.

По-восьме - жоден із ресурсів, що розмістив статті, не звертався до мене за коментарем чи перевіркою даних. Це порушення журналістських стандартів і прямий доказ замовного характеру матеріалів.

Мене викликали як свідка у правоохоронні органи, всі документи надані, порушень не виявлено, кримінальні справи не відкривались. Статус свідка підтверджує мою доброчесність і чисту репутацію.

І дев’яте – НБУ проводив двічі виїзні планові перевірки діяльності роботи Укрексімбанку з питань дотримання вимог фінмоніторингу та валютного нагляду. За результатами перевірки НБУ:

- у 2016 - порушень не виявлено, штрафних санкцій не застосовано, а впроваджені системи були позитивно оцінені регулятором.

- з червня по листопад 2019 (за період діяльності банку з 2014 по 2019 роки), в якій також досліджувались клієнти, зазначені у статтях і порушень виявлено не було.

А після призначення нового керівника банку, пан Євген Мецгер звільнив Соколова, незважаючи на їхні тривалі робочі зв’язки та спільне походження.

Пізніше моя співпраця з Укрексімбанком була завершена.

Як склалася Ваша подальша кар’єра?

Я продовжила кар’єру на керівних посадах у різних банках, зокрема як Відповідальний працівник з фінансового моніторингу.

Як відомо, посада Відповідального працівника передбачає погодження НБУ. Законодавство визначає низку вимог для кандидатів: подання анкети з персональними даними, документів для оцінки ділової репутації (податкова, МВС), а також підтвердження професійної придатності. Після перевірки кандидат допускається до тестування, а потім проходить співбесіду з Кваліфікаційною комісією НБУ, яка приймає остаточне рішення щодо призначення.

Особливо варто зазначити, що з 2020 року вимоги до Відповідальних працівників стали більш прискіпливими, зокрема щодо “історичного шлейфу” та професійних зв’язків. Тестування проводиться в обмежений час, а співбесіди оцінюють знання та професійну компетентність у присутності досвідчених фахівців НБУ. Я успішно проходила ці перевірки двічі — у 2020 та 2024 роках, підтверджуючи свою ділову репутацію та кваліфікацію.

Після початку повномасштабного вторгнення та мобілізації багатьох працівників, нестача фахівців відчувалася у банківському та державному секторі. Маючи досвід у фінансових розслідуваннях, я приєдналася до державної служби в Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупції та інших злочинів (АРМА). Перехід до такого органу, де проводяться внутрішні та спеціальні перевірки на доброчесність, додатково підтвердив мою бездоганну репутацію.

За час роботи в АРМА були виявлені та розслідувані численні цікаві кейси, матеріали яких передавалися до Мін’юсту та правоохоронних органів. Цей досвід засвідчує мою професійну доброчесність і підтверджує здатність ефективно працювати в сфері протидії корупції та російському впливу.

З чим саме пов’язані ці кейси?

Кейси, над якими я працювала, пов’язані з розслідуванням та управлінням активами, отриманими злочинним шляхом, зокрема:

- майно колаборанта, який надавав допомогу російським військам на півдні України;

- активи військової службової особи, підозрюваної у незаконному збагаченні в умовах воєнного стану;

- підприємства, що обслуговували російську систему ГЛОНАСС;

- компанії, які привласнювали кошти, призначені для військової та гуманітарної допомоги;

- торговці зброєю.

Детальнішу інформацію про ці кейси можна переглянути на офіційному сайті АРМА.

Як минулі події впливають на Вашу кар’єру?

Хоча час пройшов, наслідки чорного PR все ще відчутні. Подавшись на престижні посади в різних інституціях, я отримала відмову з формальною причиною – події 2019 року в Укрексімбанку. Абсурдність такого обґрунтування очевидна: НБУ вже аналізував ці події та офіційно визнав мою репутацію бездоганною.

Мій досвід у банківському комплаєнсі та державному фінансовому розслідуванні – це підтверджені факти та результати, які мають юридичну силу, значно вищу за анонімні статті та чутки семирічної давнини. Я працювала в АРМА, розшукуючи активи колаборантів, нелегальні потоки коштів та майно російських агентів – кейси, що задокументовані та передані до Мін’юсту та правоохоронних органів.

Незважаючи на це, деякі інституції продовжують керуватися формальностями та старими стереотипами, використовуючи події 2019 року як привід ігнорувати кандидатуру. Така маніпуляція фактами виглядає як свідоме намагання дискредитувати професіонала, який не згоден миритися з формальним підходом та сумнівними практиками.

Мій шлях доводить: справжній фахівець орієнтується на факти та офіційні документи, а не на інформаційний тиск і маніпуляції. І навіть сьогодні, коли минуле намагаються використовувати проти мене, професіоналізм і доброчесність залишаються найкращим щитом проти будь-яких спроб очорнити репутацію.

Чому Ви не подали позов на Соколова?

Спочатку був шок, потім усвідомлення того, що відбувається. Далі – період перевірок та співбесід з різними інституціями, накопичення доказової бази та коштів для потенційного судового процесу, бо такі справи потребують значних фінансових вкладень.

Але неочікувано ситуація вирішилася сама: особа, яка писала та підписувала наклепи, раптово померла. По суті, спрацював ефект бумеранга – як кажуть у Біблії: «Хто яму копає, той у неї впаде».

Чи плануєте Ви продовжувати роботу у банківському секторі?

Так, я планую продовжувати кар’єру у банківському та фінансовому секторі та відповідно буду проходити процес погодження регулятором. Сподіваюсь, що працівники НБУ та підрозділів контролю керуватимуться принципом правової визначеності та фактами, яким вже надано офіційну оцінку, а не переглядатимуть їх повторно, використовуючи анонімні публікації як джерела. Такі дії підривають об’єктивність наглядових процесів і створюють небезпечний прецедент залежності від замовних медіа-атак.

Закликаю журналістів і медіа завжди перевіряти інформацію перед публікацією, щоб не ставати інструментом у чужих маніпуляціях.