Апофеоз маразму: що показала путінська розмова з Карлсоном і чи потрібна відповідь України

Насамперед зазначимо, що інтерв'ю «пацієнта» Міжнародного кримінального суду із західним журналістом стало першим з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року. І зрозуміти, чому бункерний мешканець зважився на цей дебютний інформаційний крок дуже просто. Зі скандалом звільнений з Fox News, але з багатомільйонною аудиторію в мережі, Такер Карлсон не просто неодноразово з симпатією відгукувався про Путіна, а й був частим гостем шоу солов'єво-скабеєвих, де в унісон з ними співав прокремлівську пропагандистську пісню. Тобто, незмінний мешканець Кремля був на всі сто відсотків упевнений, що тепла ванна під час цього інтерв'ю йому гарантована. Однак парадокс ситуації полягає в тому, що перебуваючи в цій комфортній ванній, Путін сам себе через нескінченний поток відвертої брехні і маразму і втопив. І, відверто кажучи, невідомо, що доречніше робити в цій ситуації – плакати чи сміятися, бо саме ця явно неадекватна людина керує своїми «визволителями»...

У своєму пафосному прев'ю до інтерв'ю Такер Карлсон стверджував, що більшість американців не мають уявлення, чому Путін напав на Україну. Це, м'яко кажучи, досить дивно з огляду на те, що найбільші американські телеканали – як CNN, так і Fox News – неодноразово транслювали виступи кремлівського диктатора про «демілітаризацію» та «денацифікацію» України. Тепер же громадянам США випала нагода ґрунтовно розібратися в цьому питанні: 23 хвилини з двох годин інтерв'ю Путін витратив на екскурс в історію України та Росії.

Читайте також: Ворог зосереджує основні наступальні зусилля на Авдіївському напрямку – Тарнавський

У своєму псевдоісторичному спічі Путін розповідав про поляків, через яких Гітлер пішов на війну, а потім узагалі показав Карлсонові якісь архівні документи з копіями листів Богдана Хмельницького – «щоб ви не подумали, що я щось вигадую». До речі, західні аналітики неодноразово зазначали, що Путін у контексті російсько-української війни хоче поводитися як політик минулого, готовий силою перекроювати кордони – саме так вирішували зовнішньополітичні конфлікти за Петра I. Видання Financial Times якось намагалося відновити хроніку подій, що передували старту путінської «спецоперації» - тоді одне з джерел у Кремлі пояснило журналістам: «У Путіна три радники – Іван Грозний, Петро І та Катерина Велика. Він вірить, що увійде до історії як Петро».

У своєму інтерв'ю Карлсону Путін знову включив заїжджену до дірок платівку про те, що нібито Росія не розпочала війну в Україні, РФ тільки намагається закінчити війну, яку почали без неї. Традиційно, за версією Путіна, все почалося з Майдану, який той вважає держпереворотом. Тригером, за словами бункерного мешканця, стала відмова України виконувати Мінські угоди у тому вигляді, в якому вони дісталися Зеленському у спадок від Петра Порошенка.

Путін також заявив, що Росія була готова до повернення Донбасу до складу України. «Я щиро вважав, що якщо все-таки вдасться умовити тих людей, які на Донбасі живуть, – їх треба було ще умовити повернутися до рамок української державності, – то поступово, поступово рани заживуть», – сказав кремлівський диктатор.

Але, за його словами, у Києві хотіли залагодити питання за допомогою військової сили. Як зазначив незмінний господар Кремля, нинішню війну розпочала Україна, «вісім років бомбивши Донбас», а не Росія. І, таким чином, на думку Путіна, історія призвела до двох сусідніх країн до 24 лютого 2022 року.

Чи ви досягли своєї мети, запитав диктатора Карлсон? «Ні, ми ще не досягли своєї мети, бо одна з них – денацифікація. Це означає заборону всіх видів неонацистських рухів. Ви кажете, що Гітлер мертвий уже багато років, 80 років, але його приклад живе. Живі люди, що винищували євреїв, росіян та поляків. І президент, нинішній президент сьогоднішньої України аплодує йому в канадському парламенті, аплодує стоячи», - не мигнувши оком, відповів бункерний старий.

При цьому дуже і дуже показово, що Карлсон уважно слухав путінські «аргументи» про міфічну денацифікацію і жодного разу хоча б для галочки не спромігся запитати про бомбардування лікарень, пологових будинків, культурних закладів, про жахіття Бучі, Ірпеня, Ізюму… Більше того, Карлсон не запитав Путіна і про вивезення дітей з окупованих територій при тому, що саме по даному (поки що) епізоду Міжнародний кримінальний суд оголосив Путіна злочинцем, який кримінально розшукується. Одним словом, професійний пропелер пана Карлсона під час його розмови з кремлівським диктатором цілком і повністю вийшов з ладу, причому, швидше за все, свідомо.

Чому немає мирних переговорів, які могли б покласти край конфлікту, питає Такер Карлсон. Путін відповідає, що у всьому винен Володимир Зеленський, який випустив указ про заборону будь-яких переговорів із РФ. Зазначимо, що указ, підписаний Зе, не містить табу – лише констатацію неможливості проводити переговори – і не з Росією, а з її президентом Путіним. Останній заочно порадив Зеленському скасувати цей указ: Ми ж не відмовлялися ніколи від переговорів. Ми весь час чуємо: чи готова Росія, чи готова? Але ж ми не відмовлялися! Вони ж (Україна – ред.) публічно відмовилися. Ну що ж, хай скасовує свій декрет і входить у переговори. Ми ніколи не відмовлялися». Путін також додав, що, якби не Вашингтон і тодішній британський прем'єр Борис Джонсон, які, на його думку, завадили укласти «Стамбульську угоду», війна вже давно закінчилася б. Потім бункерний мешканець фактично звернувся до американців: «Чи потрібен США цей конфлікт? Навіщо? Це за тисячі миль від вашої національної території. У вас є інші проблеми: проблеми на кордоні, проблеми з міграцією, проблеми з національним боргом – понад 33 трильйони доларів. Вам нема чим зайнятися? Хіба не краще було б домовитись із Росією? Мені здається, це набагато розумніше та раціональніше. Ця нескінченна мобілізація в Україні, істерика, внутрішні проблеми, все це… Рано чи пізно ми все одно домовимося. Варіанти є, було б бажання».

У нескінченному потоці своїх брехливих наративів Путін заявив, що ще на початку 2000-х, ставши президентом РФ, він намагався налагодити відносини із Заходом і навіть запитав свого часу президента Клінтона, чи можливо для Росії приєднатися до НАТО. За словами Путіна, він отримав відмову. «Росія очікувала, що її приймуть до братньої родини цивілізованих народів, але нічого подібного не сталося. Ви ж нас обдурили. Я коли говорю «ви», не вас особисто маю на увазі, звичайно, а Сполучені Штати, - обіцяли, що не буде розширення НАТО на схід, але це сталося п'ять разів, п'ять хвиль розширення», - сказав Путін Такеру Карлсону. Відповідаючи на запитання, чи нападе Росія на Польщу, Путін заявив, що це станеться лише тоді, коли Польща нападе на Росію: «У нас немає жодних інтересів ні в Польщі, ні в Латвії – ні. Навіщо це нам?».

Лише кілька разів у більш ніж двогодинній розмові Карлсона та Путіна випливало ім'я Джо Байдена. Путін сказав, що навіть не пам'ятає, коли розмовляв із нинішнім господарем Білого дому – це було до початку повномасштабної війни. Не вдаючись до деталей, кремлівський диктатор заявив: «Я йому тоді сказав: я переконаний, що ви робите помилку історичного масштабу, підтримуючи все, що відбувається там в Україні, і відштовхуючи Росію».

Карлсон, який ніколи не приховував, що підтримує Дональда Трампа, запитав у Путіна, чи готовий він буде відновити діалог зі США, якщо зміниться господар Овального кабінету. Справа не в конкретній людині, відповів Путін і почав згадувати американських президентів, з якими у неї склалися добрі стосунки, наприклад, Джорджа Буша-молодшого та Дональда Трампа.

Під час інтерв'ю спливла відверта брехня Путіна з приводу родини Зеленського, яка наочно демонструє жонглювання сухими фактами. Так, на одне з питань Путін знову почав говорити про нібито існування неонацистів в Україні та сказав неправду про батька нинішнього господаря Банкової та нібито історію їхньої розмови про це. «У нього батько бився з фашистами, з нацистами під час Другої світової війни, я якось із ним говорив про це. Я казав: «Володю, ну що ти робиш? Навіщо ти підтримуєш сьогодні неонацистів в Україні, коли твій батько воював із фашизмом? Він фронтовик». Не говоритиму, що він відповів, це окрема тема, і я вважаю, це некоректно», - заявив Путін. Примітно, що батько Володимира Зеленського Олександр Семенович народився вже після війни 1947 року. Він досі викладає в університеті у Кривому Розі.

«У цьому інтерв'ю, де не було жодного гострого питання, а лише відбілювання військового злочинця, немає нових смислів, все інше ми давно чули. Тому і Україні, і нашим партнерам потрібно активно тиражувати ті одкровення фюрерка, які поза бажанням журналіста роблять їхнє спілкування викривальним. По-перше, всі історичні вигадки Путіна перекреслюються незаперечними фактами сьогодення: анексувавши Крим, підтримуючи колаборантів Донбасу та здійснивши повномасштабне вторгнення, путінська Росія порушила Гельсінські угоди про кордони в Європі, а головне – міждержавні договори з Україною про дружбу. По-друге, не було в Україні жодних переворотів, бо Росія визнала результати виборів і 2004, і 2014 років, а сам Путін офіційно спілкувався і з Порошенком, і з Зеленським. По-третє, готовність Путіна на переговори, але зі Штатами, навіть не з ЄС – це не сили, а слабкості. Його дитячі образи на цивілізований світ нікуди не подінуться. Історичні вигадки дозволяють йому виправдати будь-який злочин проти людяності. Тому, якщо його жорстко не зупинити, він Україною не задовольниться і піде на Європу. Бо він діє в алгоритмі Гітлера і цим інтерв'ю російський диктатор не зробив інформаційний прорив. Навпаки, він відкрився і підставився. І його людожерську сутність, підкріплену його ж цитатами, необхідно якнайширше донести до світу. Це завдання і для нашої дипломатії, і для волонтерів, і для активних українців – тих, хто в Україні, і тих, хто змушений був виїхати з неї після початку агресії», – зазначає політолог Олександр Кочетков.

У свою чергу його колега з експертного цеху Максим Ялі наголошує: «Якщо опустити «історичний екскурс», то ключові тези Путіна – це заклик до колективного Заходу: «Давайте домовлятися». Нічого нового, що ми не чули за останні два роки, Путін не сказав. Ті ж самі пропагандистські мантри про «історичні землі» Росії, обіцянки західних політиків не розширювати НАТО, як Джонсон зірвав домовленості в Стамбулі і що умовою перемир'я тепер буде визнання з боку Заходу та України нових окупованих територій як частини РФ. Решту часу Путін намагався сподобатися Карлсону і виглядати адекватним добряком, якого «обдурили» злі капіталісти перед західною аудиторією».

«Лише лінивий не сміявся з історичних маразмів Володимира Путіна. І справді, повна каша з наукового погляду. Але є одна маленька проблема: Путін живе у політичній реальності, а не в науковій. А політична реальність формується заголовками (максимум підзаголовками), а не кількістю наукових посилань. І, крім того, політична реальність формується частотою повторів від лідерів громадської думки. Якщо уважно подивитися на інтерв'ю Путіна, воно складається з двох меседжів: Україна не хоче переговорів, у той час як Росія хоче їх; Україна - штучне утворення. Перший посил - це, між іншим, головний наратив РФ на 2024 рік, і вони його просувають навколо і на всіх майданчиках. Що стосується другого, при всьому історичному маренні Путіна – цей посил багаторазово їм повторюється і він, зведений до заголовків та підзаголовків, заходить умовним раднекам. І тут ми маємо одну важливу історію: ми нічого не протиставляємо цьому. Є інформаційний вакуум, який заповнюється саме цим історичним маренням. Тому вкрай важливо дати нашу відповідь на цей маразм, інакше якщо той самий раднек вирішить щось дізнатися в гуглі про нас і про росіян - він отримає тільки Путіна. Путін виправдовує війну історією. В інформаційній війні проігнорувати цей факт означає вистрілити собі в ногу. І, напевно, було б правильно, щоб наш президент прочитав лекцію про нашу історію в одному із західних вишів. А десант наших найвідоміших українців (не обов'язково істориків) зробили свої лекції. На жаль, ми маємо давати нашу відповідь на весь цей маразм Путіна. І ще один момент. Це інтерв'ю – гарна нагода робити Путіна смішним. Якщо ми не зробимо його смішним (а поки що ми цього не робимо), він стане серйозним. А це нам точно не потрібно», – зазначає політолог, екс-нардеп Вадим Денисенко.

До речі, навіть суперлояльний до кремлівського диктатора Карлсон кілька разів не міг стриматися від сміху через деякі висловлювання Путіна. А те, що у відповідь на посмішку американського візаві Путін, надувши при цьому явно ботоксні щоки, спитав: «Це що, політичне шоу чи серйозна розмова?», вкотре свідчить про комплекс неповноцінності кремлівського диктатора.

Читайте також: Чи готують окупанти повторний наступ на Харків, відповіли у ЗСУ