Представник Вуді Аллена спростував звістку, що чотириразовий володар "Оскарів" йде з кіно

Колись один із уїдливих журналістів назвав чотириразового володаря "Оскарів" Вуді Аллена "Бергманом для бідних". У цьому визначенні, за всієї його їдкості, причому, швидше, на адресу не Аллена, а його шанувальників, є певний сенс. Дивлячись трагічні фільми Інгмара Бергмана, середньостатистичний американський чи європейський інтелігент зазнає душевного дискомфорту через те, що його змушують всерйоз розмірковувати над болісними питаннями буття. Інша річ – фільми Аллена: тематика начебто схожа, але це не трагедії, а ліричні комедії, на яких можна навіть посміятися.

Звідси і черговий галас у західних ЗМІ з приводу того, що 86-річний Аллен зібрався піти з кіно. Проте новину про це вже спростовано представника режисера, який пояснив, що Вуді Аллену просто некомфортно працювати в ситуації, яку створили потокові відеосервіси. І що, мовляв, він не збирається йти на пенсію і радий бути в Парижі на зйомках свого 50-го фільму.

Що тут можна додати? Наприклад те, що, можливо, неприємною для Аллена ситуція з потоковими відесервісами стала в серпні 2018 року, коли компанія Amazon Studios відклала реліз його фільму "Дощовий день у Нью-Йорку "на невизначений термін", а в лютому 2019-го року відмовилася від дистрибуції фільму, і тоді Аллен подав на компанію до суду, звинувативши її в тому, що контракт з ним був розірваний неправомірно.

Однак і Amazon Studios можна зрозуміти - виробництво фільму збіглося з початком руху #MeToo, що знову викликало інтерес до давніх звинувачень Аллена в сексуальних домаганнях до власних дочок. У жовтні 2017 року Гріффін Ньюман повідомив, що шкодує про зйомки у фільмі, і в майбутньому більше не працюватиме з Алленом. Те саме зробила в січні 2018 року Ребека Холл. І цього ж місяця Тімоті Шаламе заявив, що не хоче отримувати зиск від фільму і віддає свій гонорар на пожертвування.

Для того, хто незнайомий із цією історією, доведеться її нагадати. Почалося все з того, що Міа Ферроу, яка була дружиною Вуді Аллена та героїнею 13 його фільмів заявила, що Аллен розбещував як її прийомну дочку від попереднього шлюбу Сун-І Превін, яка жила з ними, так і їхню спільну з Алленом прийомну доньку Ділан , на той час зовсім ще дитину. У 1997-му році Сун-І Превін і Вуді Аллен, який старший за неї на 35 років, одружилися. А через десять з гаком років Сун І-Превін звинуватила в насильстві над собою якраз Міа Ферроу і до того ж заявила, що звинувачення Аллена в розбещенні Ділан теж невірні, хоча й не заперечувала того факту, що сварки між Міа та Алленом почалися після того, як Міа знайшла у нього фотографію оголеної малолітньої Ділан.

Вся ця «Санта-Барбара» (чого варта одна Сун-І Превін, одночасно дочка, хоч і прийомна, і дружина Аллена) поступово затихла, але її її постійно реанімують нові події – то вихід мемуарів самого Аллена, від яких, до речі, відмовилися. кілька видавництв, то вихід документального фільму на цю тему на НВО. Однак навіть якщо підходити до цього питання з гранично цинічної точки зору – мовляв, будь-який скандал лише приваблює нових читачів та глядачів – то в даному випадку це не так.

Так, вищезгаданий фільм Аллена 2019-го року "Дощовий день у Нью-Йорку" зібрав у світовому прокаті (у США до цього часу від прокату його фільмів відмовилися) $23,8 млн., а фільм 2020-го року (поки останній з тих, що вийшли в прокат) "Фестиваль Ріфкіна" всього $2,3 млн. І тоді виникає логічне питання - чи так вже багато людей у світі хвилює питання, чи продовжуватиме знімати свої фільми Вуді Аллен?

Фото: Pinterest