Повернення колишнім колоніям культурних цінностей обернулося скандалом

В той час, як Великобританія поки що дає негативну відповідь на вимогу Греції повернути їй "мармури Елгіна", які прикрашали Парфенон (мовляв, вони належать зараз Британському музею, який не підпорядковується уряду), інші європейські країни зайняли щодо своїх музейних колекцій, вивезених з колоній, протилежні позиції

Наприклад. Франція, як це було обіцяно Макроном ще у передвиборних тезах до першого терміну його президентства, розпочала повернення африканським країнам культурних цінностей, вивезених з них у той час, коли вони були французькими колоніями. А Німеччина у грудні минулого року почала повертати так звану "бенінську бронзу", яка прикрашала палац володарів Бенінського царства на території сучасної Нігерії.

І ця, на перший погляд, благополучна історія показує, скільки непросто розплутати (і не тільки у разі реституції) скатаний століттями історичний клубок. Тут ще, до речі, можна згадати й історії зі знаменитими діамантами індійським Кохінором і південноафриканським Кулінаном, які зараз перебувають у Британії. Більше того, "бенінську бронзу" теж було вивезено з Африки британцями, а німцям та її частина, яка зараз повертається до Нігерії, дісталася в результаті розпродажу - таким чином британська корона відшкодовувала свої витрати на каральну експедицію в Бенін, де місцеві племена вбили британських військових . Помстившись, британці заразом ще й пограбували королівський палац, де знаходилася ця сама бронза.

Казус у цьому випадку полягає ось у чому. Німецькі політики, говорячи про "бенінську бронзу", заявили, зрозуміло, у найпишномовніших висловлюваннях, про те, що "повертають її нігерійському народу". Однак, як стало зрозуміло зараз, "нігерійському народу" воно не дістанеться. І тут потрібне пояснення: спадкоємці колишнього королівства Бенін - це не сучасна держава Бенін (колишня Дагомея), а народ Бенін (Едо), який проживає в основному в штаті Едо на півдні Нігерії.

Наскільки він самостійний в політичному та юридичному відношенні, у цьому випадку не має значення. А важливо те, що щодо збереження культурної та духовної спадщини колишнього королівства Бенін всі права досі належать його традиційним правителям (по суті – королям) "Оба". Нині таким "Оба" є Евуаре II, якому уряд Нігерії нещодавно передав повернену Німеччиною "бенінську бронзу", і який має повне право вирішувати, показувати її народу в музеї чи зберігати у себе у палаці.

Деякі німецькі ЗМІ та політики з цього приводу вже обурилися – адже бронза, мовляв, поверталася не королям, а народу. При цьому ще заявили. що "оба" свого часу були причетні до работоргівлі, тож нібито відбувається щось неправильне. На це в Нігерії та Африці відреагували досить дотепно, заявивши, що в Європі почали практикувати новий вид колоніалізму - диктувати африканським країнам, що їм робити зі своїми награбованими і повернутими колишніми колонізаторами цінностями. До честі німецького уряду треба зазначити, що він зайняв чітку позицію - Німеччина просто має повернути Нігерії "бенінську бронзу", а вирішувати, що з нею робити, має сама Нігерія.

Однак все це показує, що розплутати колоніальну спадщину зовсім не так просто, як це здається на перший погляд.

Фото: Вікіпедія