Економікагаз

Облгази Фірташа планують повернути у держвласність

13:20 28 тра 2022.  444Читайте на: УКРРУС

Ім'я олігарха стало активно фігурувати в українській політиці у 2005 році після появи на газових ринках пост-СРСР посередницької компанії "РосУкрЕнерго".

Понад половина операторів газорозподільних мереж повертаються у державну власність. Йдеться про корпоративні права на 26 із 43 регіональних операторів газорозподільних систем у країні. Ймовірно, новим власником усіх цих активів на час російської агресії стане "Нафтогаз". Про це повідомляє видання Informator.

25 травня Печерський суд Києва передав заарештовані корпоративні права на ці 26 обласних та міських структур під управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), проінформувала прес-служба ДБР.

Читайте також: В Австрії пояснили, чому затягується екстрадиція Фірташа в США

Зазначається, що багаторічна протиправна діяльність приватних операторів ГРС завдала державі збитків на суму 1,488 млрд грн.

Йдеться, насамперед, про групу РГК українського олігарха Дмитра Фірташа . Цей холдинг володіє 18 об'єктами: «Вінницягаз», АТ «Волиньгаз», «Житомиргаз», «Закарпатгаз», «Запоріжгаз», «Київоблгаз», «Дніпрогаз», «Дніпропетровськгаз», «Криворіжгаз», «Миколаївгаз», «Рівнегаз» , «Сумигаз», «Івано-Франківськгаз», «Харківгаз», «Харківміськгаз», «Хмельницькгаз», «Чернівцігаз» та «Чернігівгаз». Також у 2012 році Фірташем було придбано АТ «Тисменицягаз».

Ще три облгази, за даними «БізнесЦензору», належать бізнес-партнерам Фірташа: Ігору Вороніну та Юрію Величку. Бізнесмену Віктору Попову належать «Херсонгаз» та «Кременчукгаз». Одеському бізнесменові Ігореві Учителю належить один із найбільших операторів – «Одесагаз».

ДБР у червні 2021 року встановило, що співробітники Міністерства енергетики та вугільної промисловості України у 2017 році передали газорозподільні системи у безоплатне користування 37 приватним операторам усупереч постанові Кабміну від 2017 року.

Цю постанову уряд ухвалив 21 лютого 2017 року. Вона передбачала підписання нових контрактів із операторами газорозподільних мереж із щорічною оплатою за експлуатацію мереж. До цього мережі перебували у використанні операторів ГРС на безоплатній основі, згідно з постановою уряду Миколи Азарова від 2012 року.

Фірташ скупив більшість газорозподільних компаній ще у 2012 році – за часів, коли «Нафтогазом» керував Євген Бакулін – ставленик міністра енергетики та компаньйона олігарха – Юрія Бойка.

Облгази доставляють газ споживачам по газових мережах, більшість із яких перебувають у власності держави, а приватні оператори їх експлуатують та підтримують у справному стані. Продажами газу споживачам займаються інші компанії – газзбути, відокремлені від облгазів у 2015 році, але ті ж власники, що залишилися. Виручка облгазів залежить від тарифу, який щорічно встановлюється НКРЕКП.

Контроль над ГРС дозволяв Фірташу отримувати олігархічну ренту під час переробки природного газу в аміак, використовуваний для виробництва природних добрив. Азотні заводи Фірташа знаходилися в управлінні Ostchem Holding.

Юристи переконані, що процес апеляції у цій справі може розтягнутися на роки.

Нагадаємо, 15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила закон про реструктуризацію газових боргів.

Борги компаній олігарха Дмитра Фірташа, його "облгазів" та "газзбутів" перед НАК "Нафтогаз" та "Укртрансенерго" склали 62 мільярди гривень. З них "газзбути" заборгували "Нафтогазу" 24 мільярди гривень.

Довідка Lenta.UA

Дмитро Фірташ - власник холдингу Group DF, за версією українського "Фокусу" його статки у 2013 році оцінювалися в $3,327 млрд, він займав 14 місце в рейтингу Forbes серед 100 найбагатших українських бізнесменів.

Дмитра Фірташа затримали у Відні 12 березня 2014 року на запит американської влади — він перебував під слідством ФБР і був оголошений у міжнародний розшук. Його підозрюють у дачі $18,5 млн хабара індійським чиновникам за дозвіл на розробку родовищ титану в індійському штаті Андхра-Прадеш. Готову продукцію Фірташ планував продавати американській компанії Boeing, а річний прибуток від цього міг становити близько $500 млн.

13 березня 2014 року Земельний суд Відня ухвалив рішення про екстрадиційний арешт, а через 8 днів Фірташ вийшов під заставу €125 млн. Сам бізнесмен називав це переслідування політично мотивованим і подав апеляцію. 30 квітня 2015 року суд Відня відхилив клопотання про екстрадицію.

Прокуратура оскаржила це рішення, і 21 лютого 2017 року Вищий земельний суд Відня дозволив екстрадицію Фірташа до США. Того ж дня Фірташа затримали. Цього разу — на запит Іспанії, яка оголосила бізнесмена до міжнародного розшуку ще наприкінці 2016 року. Там бізнесмена підозрювали у відмиванні коштів. Але австрійський суд відмовив у екстрадиції Фірташа до Іспанії.

25 червня 2019 року Верховний суд Австрії схвалив екстрадицію українського олігарха Дмитра Фірташа до США.

12 березня 2020 року суд в Іспанії закрив справу за одним із звинувачень проти олігарха Фірташа. 

Екстрадиція Фірташа до США може пролити світло на джерела фінансування президентської кампанії Дональда Трампа у 2016 році. Але досі олігарх знаходиться у Відні.

Фото: finbalance

Читайте також: Фірташу в США загрожує 80 років в'язниці з конфіскацією - ЗМІ

Ірина Костюченко

Найпопулярніше