Мінцифри повідомило, скільки українців опиниться без зв'язку та Інтернету через блекаути

Окупанти готуються бити по енергетичній інфраструктурі України цієї зими, проте оператори мобільного зв'язку до цього не готові. Про це повідомив директор Департаменту розвитку фіксованого Інтернету Міністерства цифрової трансформації Юрій Мацик, пише Liga.Tech.

За словами Мацика, ще 2022 року для українських операторів було визначено обов'язковою умову підтримки у робочому стані мережі зв'язку протягом 72 годин за умови відсутності електроенергії. Але під час перевірки Нацкомісії було встановлено, що жоден оператор не готовий до підтримки стабільної роботи зв'язку при відключенні світла.

Які показники перевірялися:

• необхідна кількість електрогенераторів;
  
• рівень забезпечення пально-мастильними матеріалами для джерел резервного електроживлення;
• автономні джерела живлення та резервування їх роботи по об'єктах у кожній з областей;
• реагування на втрати резервів і заміну генераторів, що вийшли з ладу.
  

На виправлення ситуації було дано 20 днів. Якщо змін не відбудеться – операторів штрафуватимуть.

Як зазначив Мацик, норм дотримуються оператори магістральних та розподільчих мереж, які користуються технологією PON (Passive optical network, пасивна оптична мережа). Наразі лише 37% абонентів фіксованих мереж можуть підключатися до інтернет-мереж на базі PON.

Читайте також: Суд закрив справу «Роттердам+», через яку українці переплатили майже 20 млрд грн на тарифах

За даними Мінцифри, у Київській, Рівненській, Тернопільській областях, а також у Львові цей показник становить близько 60%, а у Києві лише 9%. Тут критична ситуація. Це пов'язано зі старими технологіями у столиці, які не підтримують PON.

"Такий невеликий відсоток через те, що багато операторів мають старі технології, які не здатні підтримувати PON", - пояснив чиновник.

Але підготуватись до блекауту треба й самим українцям. Для цього необхідно уточнити у провайдера, чи він перейшов на енергозберігаючі інтернет-мережі (xPON), якщо ні – знайти нового.

Також громадян закликали запастись павербанками або ще одним джерелом безперебійного живлення для Wi-Fi-роутера.

Зазначимо, що магістральним оператором телекомунікаційних мереж в Україні був Укртелеком.

Приватизація «Укртелекому»

За часів президентства Януковича, 2011 року, «Укртелеком» викупив єдиний учасник торгів — компанія «ЄСУ», якою володіла австрійська компанія EPIC.

«СКМ» Ріната Ахметова придбала «ЄСУ» за два роки після тендеру.

Компанія Дмитра Фірташа перепродала «Укртелеком» Ахметову за $860 млн. Згодом між олігархами почалися суди за сумою угоди з перепродажу.

Окрім цього, у 2015 році «Укртелеком» узяв на себе зобов'язання викупити у двох держбанків (Ощадбанку та Укрексімбанку) облігації своєї материнської компанії «ЄСУ» (дочка SCM) на суму 2 млрд грн ($80 млн).

Але телеком-оператору так і не вдалося продати свій мобільний актив — «Трімоб», тому компанія не мала грошей на покриття облігацій. Терміни виплати боргу скінчилися ще в середині березня 2017 року.

Нагадаємо, що в лютому 2019 року Ощадбанк подав проти Укртелекому позов до Господарського суду на 1,1 млрд грн у справі про облігації ЄСУ.

25 липня 2019 року Ощадбанк повідомив, що виграв справу проти «Укртелекому» у Верховному суді на 1,5 млрд. грн. У компанії Ахметова не підтвердили виплату $700 млн у справі «Укртелекому».

2021 року «Укртелеком» підвищив абонплату за користування послугами стаціонарного зв'язку. Більшість українців були змушені відмовитись від послуг оператора. Крім того, з 2020 року в «Укртелекомі» ліквідували всі таксофони.

Фото: Big Kyiv

Читайте також: «Укренерго» хоче підвищити тариф на електроенергію на 84%