ЕкономікаЖиття під час війни

Жертва війни: як виживає українська економіка в умовах путінської спецоперації

17:50 15 чер 2022.  2866Читайте на: УКРРУС

Світовий банк попереджає, що країнам у всьому світі загрожує рецесія, оскільки війна в Україні дуже шкодить їхнім економікам, які вже постраждали від коронавірусної пандемії. А наскільки сильного удару завдано по вітчизняній економіці і чого очікувати в найближчому майбутньому — розбиралася Lenta.UA.

Менш розвиненим країнам Європи та Східної Азії загрожує велика рецесія. Також збільшується ризик високої інфляції та низького зростання – так званої «стагфляції», заявив недавно президент Світового банку Девід Малпасс. «Війна в Україні, перебої в ланцюжках постачань та ризик стагфляції гальмують зростання. Багатьом країнам буде важко уникнути рецесії», - наголосив глава СБ.

У звіті СБ за першу декаду червня Малпасс попередив, що загроза стагфляції значна: «Уповільнене зростання, ймовірно, збережеться протягом десятиліття через слабкі інвестиції в більшості країн світу. Оскільки інфляція зараз досягає максимуму за кілька десятиліть у багатьох країнах, а пропозиція, як очікується, зростатиме повільно, існує ризик того, що інфляція залишиться високою досить довго. Навіть якщо глобальної рецесії вдасться уникнути, наслідки стагфляції можуть тривати кілька років». За прогнозами експертів Світового банку, між 2022 і 2024-м глобальне зростання сповільниться на 2,7% - це, зазначимо, удвічі більше, ніж у період з 1976 по 1979 рік, коли світ востаннє стикався зі стагфляцією.

Читайте також: США в НАТО виступають за оборонний союз України, Британії, Польщі та країн Балтії

А які виклики сьогодні стоять перед вітчизняною економікою та як фінансове серце країни переживає велику війну?

Мінус 35% і суттєво вищий до кінця року – такі прогнози щодо скорочення економіки України озвучив нещодавно прем'єр Денис Шмігаль. Це збігається із попередніми оцінками МВФ. Там вважають, що до кінця 2022 року українська економіка може скоротитися більш ніж на третину. Втім, цей весняний прогноз найбільшого кредитора України базувався на тому, що активна фаза війни в нашій країні триватиме не більше півроку. Але у МВФ також зазначали, що «навіть якщо війна скоро завершиться, людські втрати, знищення основних фондів та переселення робочої сили серйозно перешкоджатимуть економічній діяльності на багато років уперед».

Дисонують із цими невтішними висновками прогнози відомої інвестиційної компанії Dragon Capital. Експерти DC стверджують, що якщо війна триватиме до кінця року, слід очікувати спаду економіки України на 30%, а при якнайшвидшому завершенні війни та поновленні роботи портів падіння української економіки може бути на порядок менше.

За розрахунками Мінекономіки, лише за І квартал 2022 року український ВВП скоротився на 16%. Для порівняння: 2021 року українська економіка зросла більш ніж на 3%. Наразі точних даних щодо економічної активності в Україні немає. Але, наприклад, за даними Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), на кінець травня у довоєнному режимі працювали лише до третини компаній-членів асоціації. Водночас більшість – 68% – працюють частково або з деякими обмеженнями. З них близько половини компаній (47%) обмежили географію своєї діяльності, кожна п'ята (21%) перейшла до онлайн-режиму, і трохи менше (19%) були змушені закрити частину офісів, торгових точок або відділень. Втім, картина складається не лише із чорних тонів: із компаній, які у перші тижні війни призупиняли свою роботу, 17% її вже повністю або частково відновили. В даний час повністю не працюють лише 4% компаній, хоча на початку березня таких було 29%.

Одночасно компанії повідомляють про зростання втрат через велику війну. Втрати ж України від російської агресії з урахуванням вже завданих інфраструктурі та економіці руйнувань перевищують $1 трлн, заявив у недавньому інтерв'ю прем'єр-міністр Денис Шмігаль. Глава Кабміну пояснив, що такі оцінки складаються із трьох частин. Перша – це прямі інфраструктурні збитки, тобто зруйновані мости, дороги, житло, будинки. Зараз це близько $120 млрд, а з урахуванням військової інфраструктури та інших цивільних видатків – понад 270 мільярдів доларів. Друга – недоотриманий прибуток і не вкладені інвестиції, що оцінюються у $290 млрд. Ну, і третина – втрати, отримані внаслідок зменшення ВВП у перспективі щодо довоєнних планів, адже багато підприємств, які мають приносити державі доходи, повністю або частково зруйновані.

Серед найбільших втрат – металургійні гіганти Маріуполя – «Азовсталь» та «ММК Ілліча», які давали до третини української металургійної продукції. З руйнуванням Кременчуцького НПЗ та низки нафтобаз великих втрат зазнала також і паливна інфраструктура, і тепер Україна практично на 100% залежить від імпорту пального.

До початку великої війни експерти називали вітчизняну економіку експортно-орієнтованою. Значну частину валюти та податків приносив саме експорт та компанії, які на нього працювали. Проте руйнування підприємств, блокування морських портів, логістичні проблеми та обмеження інших шляхів торгівлі призвели до різкого скорочення українського експорту. Підсумкових повоєнних даних Держстату поки що немає, але міністерство економіки повідомляло про те, що в березні український експорт скоротився вдвічі, а прем'єр Шмігаль неодноразово говорив, що Україна щодня втрачає $170 млн через заблоковані путінськими військами порти.

У перші дні війни Кабмін дозволив бізнесу перейти на спрощену систему оподаткування. Підприємства на загальній системі отримали можливість сплачувати податок у розмірі 2% від обороту замість 20% ПДВ та 18% податку на прибуток. Крім того, ставку ЄСВ знизили з 5% до 2%. Це трохи полегшило життя бізнесу, однак доходи держбюджету кардинально зменшилися – і від того, що значна частина підприємств не працюють, і від того, що працюючі сплачують значно менше податків. Водночас, витрати – особливо на оборону – значно зросли.

Скільки Україна витрачає зараз на війну, чи достатньо грошей у державній скарбниці, щоб покривати соціальну сферу і за рахунок яких коштів уряд перекриває фінансові «ями»? Відповідаючи вчора в ефірі загальнонаціонального телемарафону на ці питання міністр фінансів Сергій Марченко наголосив: «На сьогоднішній момент на сферу безпеки йде понад половина бюджету України. Далі йде соціальний напрямок – 29,4 млрд гривень, з них пенсії – це 14,2 млрд, субсидії – 2,8 млрд, соціальний захист – 5,3 млрд гривень, освіта та медицина – 27,9 млрд гривень. Це основні витрати, які зараз фінансуємо із державного бюджету. Наскільки впали доходи державного бюджету? Зараз динаміка, наприклад, по митниці покращилася – якщо у березні ми зібрали 7 млрд гривень, у квітні – 8 млрд, то у травні вже 9 млрд гривень. Але з огляду на те, що працює лише західний кордон і в нас зараз громадяни фактично звільнені від сплати ПДВ та ввізного мита, ці показники становлять лише 30% від довоєнних. Податкова ситуація краща: податкова майже виконала план травня, але з огляду на те, що не було відшкодування ПДВ, яке ми здійснюємо лише у червні, ступінь виконання планів податкової становить близько 70%».

«За рахунок чого перекриваються бюджетні «дірки»? Ми маємо кілька джерел бюджету. Основний це кошти міжнародних партнерів: якщо у квітні ми отримали таких коштів 1,5 млрд, у травні теж, то в червні вже отримаємо до 5 млрд, як ми і планували. Також бюджет наповнюють запозичення – військові облігації, які ми активно пропагуємо та розміщуємо», – резюмував голова Мінфіну.

Схожі розрахунки наводять і на Банковій. За словами радника президента з економічних питань Олега Устенка, зараз потреба офіційного Києва в щомісячному запозиченні оцінюється в $5 млрд і «це питання було негайно поставлене перед нашими іноземними партнерами, тому що зараз ми не можемо вийти на зовнішні ринки запозичення фінансів». «Від союзників отримали схвальну відповідь: вони фінансують нас, у більшості випадків, через грантові схеми, тобто йдеться не про кредити, за які сплачується відсоток і які потрібно повертати, а про донорську допомогу міжнародних фінансових інститутів. Наразі є як мінімум шість місяців повністю узгодженого фінансування від західних партнерів України. Також є заяви від країн-союзників щодо того, що вони продовжуватимуть фінансувати нас. І я сказав би, що в середньостроковій перспективі це питання повністю вирішене», - підсумував радник глави держави.

Тим часом у провідних економіках світу відбуваються дискусії щодо того, як відбудовувати Україну. Нещодавно Євросоюз представив на розгляд світової спільноти свій план – так званий Rebuild Ukraine. Головне у документі – створити здатність економіки України функціонувати відповідно до світових стандартів. У плані є дві частини. Перша – це короткострокова допомога, куди входять насамперед фінансові вливання. Зокрема, нашій країні буде надано 9 млрд. євро на підтримку «нормального економічного існування».

Довгострокова допомога – це складніший план, який здійснюватиметься спільно Україною та Європейською комісією. Це важливо, тому що ЄК забезпечуватиме виділення та контролюватиме використання коштів. Тимчасові рамки та розмір суми довгострокової допомоги наразі не встановлені, адже йде війна та відбувається подальша руйнація об'єктів. Але однозначно у світі є імператив на відновлення України, а це ключовий момент.

Читайте також: Громадян однієї з найбільших країн світу закликали скоротити споживання чаю

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше