Виповнилося 150 років від дня виходу в світ шедевра світової літератури

Толстой писав свій роман протягом шести років і дата першого видання дуже умовна - томи виходили в міру підготовки до друку. За цей час текст був переписаний вручну вісім разів, а окремі епізоди - 26 разів. Лише до 1867 року склалася перша редакція цієї грандіозної (569 дійових осіб!) Епопеї, в якій, до речі, князь Андрій Болконский залишався живий.

В цей же час письменник остаточно визначився з назвою - не "1805 рік», не "Все добре, що добре закінчується» і не «Три пори», а саме «Війна і мир». Популярна версія про те, що Толстой використовував в назві слово «мірь» (тобто, всесвіт, людський рід), а не «мир» як відсутність війни - давно спростована. Тим більше, що сам автор писав назву по-французьки як «La guerre et la paix», та й на титулі всіх прижиттєвих видань стояло «Війна і мир». 

Отже, до кінця 1868 року роман публікується цілком. Критиків бентежить лише ціна, яка, за висловом одного з них, «потворно дорога». І то, правда, адже за вісім рублів в той час можна було придбати пристойний костюм. Проте, «незважаючи на непристойну ціну, роман розходиться швидко; він пішов би у сто разів краще, якби ціна була співмірна його обсягу». 

40-річний Толстой натхнений, адже ще недавно він писав Фету: «Я б радий був би, щоб роман пройшов непоміченим, аби не лаяли. Коли лають - засмучуюсь».

Це через два роки Лев Миколайович ділиться з тим же Фетом: «Як я щасливий ..., що писати дурниці багатослівні на кшталт «Війни» більше ніколи не стану». У 1873-му, готуючи нове видання, він зізнається: «Війна і мир» тепер мені огидна вся! ... не можу висловити почуття каяття, сорому, яке я випробував, переглядаючи багато місць! Почуття ..., яке відчуває людина, бачачи сліди оргії, в якій він брав участь. Одне втішає мене, що я захоплювався цією оргією від щирого серця ... ». А під кінець життя письменник і зовсім нарікає в щоденнику: «Люди люблять мене за ті дрібниці - «Війна і мир »і т. д., Які їм здаються дуже важливими». Манірність? Можливо, оскільки на питання японського послідовника - письменника Токутомі Рока - який свій твір він любить найбільше, граф відповів: «Війну і мир».

 Хотів того Толстой чи ні, але його «Війна і мир» швидко стала «головним російським романом» - за життя автора твір друкувався в Росії дванадцять разів на російській мові, один раз на польській і двічі на фінській. За ці ж роки він був виданий 76 разів в тринадцяти країнах. У Франції, починаючи з 1885 року аж до смерті письменника, роман виходив чи не щороку. 

В СРСР «Війна і мир» вважався найвидаванішим твором художньої літератури - загальний тираж 312 видань перевищив 36 млн примірників. Навіть в роки війни він був виданий чотири рази, в тому числі, стотисячним тиражем в блокадному Ленінграді. 

Кількість перекладів «Війни і миру» за півтора століття не піддається обчисленню - і не тільки на всі європейські мови, а й на пушту, малаялам, корейську і т. д. 

Перша екранізація роману датується 1913 роком - тоді князя Андрія зіграв король німого кіно Іван Мозжухін, остання на сьогоднішній день - міні-серіал Бі-Бі-Сі, що вийшов два роки тому. 

У Британії після цього «Війна і мир» увійшла до списку бестселерів, адже класика завжди актуальна, просто ми згадуємо про це в дні чергових ювілеїв або під впливом маскульту.

Михайло Гольд,                                                Lenta.UA