Вчені знайшли новий вид приматів з незвичайними кінцівками (ФОТО)

Понад 11 мільйонів років тому дивний примат з "людськими" ногами і сильними руками істинного примата лазив по деревах, ймовірно, рятуючись від великих хижаків з сімейства котячих. Ось такий сюжет описали вчені після вивчення останків, виявлених в Баварії.

А ще цей древній примат дуже незвично рухався. Судячи з усього, його спосіб пересування не був схожий ні на один з відомих нам. Таким чином ця знахідка може пролити світло на те, як предки людини почали ходити на двох ногах, і як предки сучасних приматів почали більше покладатися на руки.

Ключова риса, яка відрізняє нас від наших найближчих родичів по еволюції - інших гомінідів, в числі яких орангутанги, шимпанзе і горили, - це те, як ми стоїмо і пересуваємося на двох ногах. Ця особливість в результаті дозволила нам звільнити свої руки для інших завдань, на зразок використання знарядь.

Тим часом інші сучасні гомініди користуються для пересування своїми подовженими руками. Наприклад, шимпанзе, бонобо і горили під час пересування спираються на кісточки пальців рук, а орангутанги використовують кулаки. При цьому у всіх сучасних гомінідів є анатомічні риси, що дозволяють їм легко переміщатися з гілки на гілку, використовуючи тільки руки. Такий спосіб пересування називають брахіациєю.

Через нестачу скам'янілостей, ми багато чого не знаємо про те, як розвивалася наша локомоция. Чому деякі почали пересуватися по землі на чотирьох, а інші - перестрибувати по гілках?

З 1970-х років палеонтологи знайшли в Європі і Африці чимало скам'янілостей приматів, що жили в другу половину епохи міоцену, тобто з 13 до 5,3 мільйона років тому. На жаль, знайдені комплекти кісток все були неповними, а без кісток кінцівок вченим складно зрозуміти, який спосіб пересування воліло ту чи іншу істоту.

І ось палеонтологи відкопали нову скам'янілість з повними кістками кінцівок. Жила ця особина приблизно 11,62 мільйона років тому на території сучасної Баварії.

Новий вид отримав назву Danuvius guggenmosi. Danuvius - це відсилання на кельтско-римського бога річок, а guggenmosi - данина поваги археологу Сігульфу Геггенмосу (Sigulf Guggenmos), який і знайшов місце, де був знайдені скелети.

За словами провідного автора дослідження Мадлін Боме (Madelaine Böhme), палеонтолога з Університету Еберхарда і Карла в Тюбенгене (Німеччина), "Danuvius був приматом і гомінін в одній особі."

Важив Danuvius трохи, від 17 до 31 кілограма. Самці, швидше за все, були більші за самок, а значить Danuvius, ймовірно, були полігамними тваринами, тобто у одного самця було багато партнерів-самок.

За часів Danuvius територія проживання була спекотною, плоскою рівниною з оточеними лісами річками, недалеко від підніжжя Альп. Тверда емаль зубів дозволяє припустити, що Danuvius харчувалися жорсткої їжею. Судячи по зубах, цей вид входив до групи Dryopithecini, представники якої, імовірно, були предками сучасних африканських приматів.

Довгі передні кінцівки говорять про те, що ці тварини могли легко висіти на деревах. Кістки пальців недостатньо міцні для пересування з опорою на руки, як це роблять, наприклад, горили.

Але на відміну від інших приматів, начебто гібонів і орангутанів, які особливо не користуються ногами при русі, Danuvius міг ходити. Причому ходив він, мабуть, на мисочках, так як на ногах у нього були хапальні великі пальці. А ось лікті, нижній відділ хребта і коліна дуже походили на людські.

Судячи з цих знахідок, Danuvius не віддавав переваги ні рукам, ні нігам, використовуючи і ті, і інші. Такий спосіб пересування ще не зустрічався вченим. Автори дослідження назвали його "карабкання на витягнутих кінцівках" (extended limb clambering). Завдяки будові ніг, Danuvius міг хапатися ногами за тонкі ліани і гілки, і, по суті, "стояти" і ходити серед тонких гілок, куди не могли дістатися великі хижаки.

Тепер вчені займуться вивченням інших скам'янілостей, виявлених в цих місцях. Це допоможе краще зрозуміти той світ, в якому жили Danuvius.

Фото: Christoph Jackle