Важливе «залізо»: як і навіщо Байден шукає радянську зброю для України на Близькому Сході

В умовах, коли його особистий рейтинг похитнувся, а ціни на пальне зростають, президент США Джо Байден має намір найближчим часом відвідати Саудівську Аравію, з якою мав, м'яко кажучи, напружені відносини. Наразі, незважаючи на гострі кути, американський лідер хоче домовитися з Ер-Ріядом про збільшення видобутку нафти.

Відвідування Саудівської Аравії у близькосхідному турне Байдена викликає найбільшу кількість питань, адже під час виборчої кампанії нинішній президент США неодноразово і публічно обіцяв зробити цю країну вигнанцем через кричущу ситуацію там із правами людини. Резонанс зокрема викликав факт убивства у 2018 році дисидента Джамаля Хашшогі, організацію якого переводять на владу СА. Але зараз, коли ситуація складається таким чином, що саудити можуть виявитися корисними для збільшення видобутку нафти і зниження цін на пальне, Білий дім організує цей візит і зустріч із саудівським кронпринцем і фактичним правителем Саудівської Аравії Мохаммедом бін Салманом. Саудити разом із Росією входять до групи ОПЕК+ і мають обмеження на видобуток нафти. Але, очевидно, Байден хоче переломити цю ситуацію.

Читайте також: Путін звільнить куратора держоборонзамовлення та голову Роскосмосу - ЗМІ

При цьому в Білому домі зазначають, що «нафтові» проблеми, що існують, не вплинуть на підтримку Вашингтоном воюючої України. Там нещодавно розсекретили чергову порцію розвідувальної інформації, яка свідчить про те, що Росія попрямувала за військовою допомогою до Ірану. Ця країна, найімовірніше, постачатиме РФ бойові дрони, включаючи ті, які можуть нести зброю.

Хоча іранські безпілотники, як відомо, не мають попиту військових у всьому світі, вони становлять серйозну загрозу. Саме дрони були невід'ємною частиною військової стратегії Ірану і нещодавно генерал Кеннет Маккензі, головнокомандувач США на Близькому Сході, заявив на слуханнях у Конгресі, що іранські безпілотники «є новою і складною загрозою для наших збройних сил і сил наших партнерів і союзників». Вперше після Корейської війни «ми діємо без повної переваги у повітрі», - наголосив він.

Зазначимо, що з початку широкомасштабного вторгнення Росія активно співпрацює з Іраном. І зараз у Путіна активно шукають якісь кошти, щоб протидіяти ударам Himars і «Точок-У», які почастішали в останні дні. Експерти зазначають, що росіяни вирішили купити велику кількість дешевих ударних безпілотників, які зможуть, на їхню думку, протидіяти цим ударам. Іран має власні інтереси, звісно ж. Він перебуває під санкціями вже понад 40 років, тому якщо є можливість зробити щось погане американцям чи європейцям, він це робить більш ніж охоче. Втім, публічно Тегеран спростував цю інформацію. Інша річ, що це мало що означає: такі поставки можуть здійснюватися неофіційними каналами

Тим часом, The New York Times, посилаючись на свої джерела у владних колах, повідомляє, що ще однією темою візиту Байдена на Близький Схід, про яку публічно не говорять, буде пошук зброї радянських зразків для України.

Відповідаючи недавно в ефірі загальнонаціонального телемарафону на питання про те, яку радянську зброю для України може знайти Білий дім на Близькому Сході, військовий експерт Михайло Жирохов зазначив наступне: «Зброї там багато… Наприклад, ОАЕ дуже багато закуповували у Росії різної зброї, у тому числі важкі системи залпового вогню «Смерч» та БМП-3. Є й інші країни, які закуповували китайську зброю радянських зразків – від автомата Калашнікова до різних клонів радянської зброї Думаю, саме туди пан Байден їхатиме і переконуватиме, щоб вони не просто передали цю зброю для України, а передали її в обмін на озброєння американської або європейського виробництва. До речі, вже з’явилося повідомлення, що Білий дім готовий зняти ембарго на постачання зброї Саудівської Аравії. Думаю, найближчими днями ми побачимо нові повідомлення про різні арабські країни».

«Чому йдеться саме про радянську зброю? Тому що на цю зброю не треба переучуватись. Наша армія досі була повністю на радянських зразках озброєнь. Коли надходить західна зброя, потрібен певний час, якого ми не маємо, щоб перевчитися на західні зразки. Не завжди ефективно. На Близькому Сході радянської зброї досить багато, але питання в тому, наскільки вистачить американської зброї, щоб замістити її. Навіть східноєвропейські країни, коли передавали нам танки, ППО, гелікоптери тощо, завжди говорили про те, що їм потрібна заміна. Сьогодні у світі дуже велика ймовірність початку бойових дій, тож кожна країна посилює свою обороноздатність. Не слід думати, що цю зброю, під тиском американців, нам передадуть просто так. Яким може бути обмін? Близькосхідні країни дуже добре ставляться до американської авіаційної техніки, ракетної техніки та американських броньованих машин. Насамперед величезним попитом користуються танки», - наголосив Жирохов.

Говорячи про те, чи не ця зброя є морально застарілою, експерт резюмував: «Ця зброя навіть більш сучасна за роком виробництва, ніж та зброя, яку ми маємо в арсеналі. Справа в тому, що зараз війна переходить у позиційну стадію, і головну роль починає відігравати кількість. Росіяни стягують свою застарілу зброю, але ці снаряди так само вражають наші позиції і калічать наших воїнів. Сьогодні «хаймерси» показують дуже пристойні результати, але повноцінно, на всій лінії фронту завдовжки майже дві тисячі кілометрів, ця зброя не може переломити ситуацію стратегічно».

Зазначимо, що останнім часом номенклатура військових постачань Україні змінилася. У списку зброї, яку західні країни мають намір передавати чи продавати Києву, з'явилися сучасні системи протиповітряної оборони. Раніше в нашу країну, нагадаємо, поставлялися в основному переносні або мобільні зенітно-ракетні комплекси, такі як американський Stinger або британський Starstreak. Єдине разове постачання великого ЗРК С-300 відбулося у квітні - Україні його передала Словаччина.

Серед останніх повідомлень - обіцянка Пентагону поставити нові зенітно-ракетні комплекси Nasams, які США розробили спільно з Норвегією. Нині йдеться про дві системи. Видання Defense News з посиланням на джерело в оборонних колах Сполучених Штатів повідомляє, що контракт на постачання ЗРК буде погоджений протягом деякого часу - від кількох тижнів до кількох місяців. Після цього українські фахівці мають освоїти цей комплекс.

Nasams - це досить новий мобільний зенітно-ракетний комплекс, його розробка почалася в 1989 році, виробництво - з 1994 року, весь цикл випробувань був завершений до кінця 90-х. 1999-го з'явився покращений варіант ЗРК NASAMS II.

Яку саме систему буде поставлено Україні, невідомо, проте ЗРК першого покоління використовує радар AN/MPQ-64 Sentinel, і саме такий фігурував у списку поставок США Києву.

У будь-якому випадку це досить потужний ЗРК, здатний вражати цілі на відстані до 25 км і на висоті до 16 кілометрів. Цей комплекс за своїм класом приблизно відповідає «Бук-М1», який стоїть на озброєнні і ЗСУ, та російських «визволителів».

Особливістю Nasams є те, що він використовує авіаційні ракети AMRAAM AIM-120. Ця ракета має досить багато різних модифікацій, які покращують її характеристики, в тому числі і дальність.

Але не Nasams, як кажуть, єдиними. Нещодавно офіційний Берлін заявив про намір надати нам ЗРК Iris-T SLM середнього радіусу.

Цей ЗРК використовує авіаційні протиповітряні ракети IRIS-T SL, модифіковані для використання із землі. На сайті виробника ракет компанії Diehl Defence сказано, що перші випробувальні пуски Iris-T SLM відбулися у 2014 році. Дальність дії ракети у варіанті ЗРК середнього радіусу, тобто того, який може отримати Україна, становить сорок кілометрів, а максимальна висота перехоплення мети - 20 км.

До речі, у вівторок, 12 липня, міністр оборони Олексій Резніков провів переговори з головою оборонного відомства Німеччини, після чого написав у себе в Twitter наступне: «У мене була плідна зустріч із моєю колегою Крістін Ламбрехт. Ми обговорили надання Німеччиною озброєння Україні, яке серйозно посилить нашу обороноздатність. Дякуємо нашим партнерам за непохитну відданість підтримці України та чекаємо на хороші новини вже найближчим часом».

На сьогоднішній день іноземна військова допомога надходить в Україну з різних джерел. Насамперед, зі складів діючих збройних сил. Тобто якась держава віддає чи продає нам зброю, яка вже є на її армійських складах.

Ця обставина, на думку профільних експертів, дуже обмежує постачання, оскільки країни-донори побоюються, щоб самим не залишитися взагалі без зброї. Нестачу зброї, відправленої в Україну, можна компенсувати постачанням аналогічних систем із третіх держав. На це робили ставку, наприклад, поляки, які віддали нам 240 старих радянських танків Т-72. Натомість вони розраховують на отримання танків із США в рамках закону про ленд-ліз.

У червні Київ закупив у Польщі 60 самохідних артилерійських установок Krab, і це було повноцінне військове замовлення, на відміну від партії з 18 таких самих САУ, які були передані нашій країні безоплатно.

Проте такі повноцінні контракти, зазвичай, вимагають часу виконання, оскільки часто зброю доводиться замовляти на заводах.

За словами секретаря Ради нацбезпеки та оборони (РНБО) Олексія Данилова, Україна очікує, коли почне реально діяти закон про ленд-ліз, який сам по собі не визначає постачання тих чи інших конкретних озброєнь, проте спрощує досить складну процедуру закупівлі озброєнь у США, дозволяючи здавати зброю в оренду Україні та іншим країнам Східної Європи.

Важливо, що ленд-ліз, який де-факто почне діяти у другій половині липня-початку серпня, знімає з президента США обов'язок звітувати перед Конгресом і отримувати схвалення на вибір озброєнь, які можна поставити в оренду Україні в екстреному порядку.

Наприкінці травня американський Конгрес схвалив безпрецедентний за розмірами пакет допомоги Україні на суму майже $40 мільярдів. Більшість цієї суми буде використано для постачання озброєнь української армії. Таким чином Вашингтон, з одного боку, спростив процедуру передачі зброї Україні, а з іншого - підкріпив цю допомогу матеріально. Що саме і в якій кількості буде поставлятися після того, як почне працювати ленд-ліз, поки не береться пророкувати жоден військовий експерт. Поки що партії нових озброєнь часто не перевищують кількох одиниць, при тому, що на Печерських пагорбах буквально щодня і треба сказати небезпідставно, говорять про потреби десятків і сотень різних збройових позицій.

Читайте також: ЗСУ ліквідували трьох полковників армії Росії