Політика Війна на Донбасі

Росія перевела агресію проти України в юридичну площину і подала позов до ЄСПЛ

12:39 22 лип 2021.  234 Читайте на: УКР РУС

Це перша міждержавна скарга Москви проти Києва у вищій судовій інстанції Євросоюзу.

На восьмому році війни на Донбасі РФ подала до Європейського суду з прав людини міждержавну скаргу проти України за 10 кластерами звинувачень, покладаючи відповідальність на офіційний Київ за загибель мирних жителів в 2014 році, катастрофу MH17, обстріл російських територій та дискримінацію російськомовного населення. Повідомлення про подачу скарги в четвер, 22 липня, опубліковано на сторінці Генеральної прокуратури РФ в Facebook.

Відзначається, що це перша міждержавна скарга Росії проти України в ЄСПЛ. Вона подана на підставі ст. 33 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Читайте також: Мовчання як виправдання: чому Путін може уникнути відповідальності за збитий над Донбасом «Боїнг»

У російській генпрокуратурі заявили, що скарга стосується 10 груп порушень, серед яких "відповідальність влади України за загибель мирного населення, незаконне позбавлення волі і жорстоке поводження з людьми" під час подій на Майдані і в Будинку профспілок в Одесі в 2014 році, а також на Донбасі в рамках проведення АТО.

Крім цього, генпрокуратура РФ звинувачує Збройні сили України в загибелі людей, заподіянні шкоди здоров'ю і знищенні майна у результаті обстрілів суміжної території РФ; позбавлення жителів окремих територій південного сходу України можливості участі у виборах до центральних органів влади; блокуванні Північно-Кримського каналу як ключового джерела прісної води для жителів Криму; катастрофи літака Боїнг-777 авіакомпанії "Малайзійські авіалінії" у результаті незакриття українською владою повітряного простору над зоною бойових дій.

Читайте також: Що загрожує Шойгу після неявки за повісткою до Маріуполя - СБУ виступила з заявою

Інший кластер звинувачень відноситься до питань придушення свободи слова і заборони роботи ЗМІ і переслідування журналістів, зокрема, російських; дискримінації російськомовного населення і витіснення використання російської мови з публічної сфери; дискримінації російських компаній і підприємців; нападів на дипломатичні, консульські та інші представництва Росії в Україні.

Читайте також: Realpolitik від США: чого чекати Україні щодо "Північного потоку-2"

Окремо Москва звинувачує Київ у відмові надати необхідну правову допомогу російським слідчим органам в розслідуванні скоєних "злочинів".

Росія просить ЄСПЛ застосувати до України заходи відповідно до правила 39 Регламенту, яке передбачає застосування тимчасових заходів у випадках існування ризику заподіяння невиправданої і неминучої шкоди основним правам і свободам людини.

"У скарзі заявлено клопотання про застосування ЄСПЛ забезпечувальних заходів відповідно до правила 39 Регламенту, які зобов'язують Україну негайно припинити такі кричущі порушення, як блокування надходження прісної води до Криму, обмеження прав національних і мовних меншин, в тому числі на вільний доступ до загальної та вищої освіти рідною мовою, заборону мовлення російськомовних телевізійних і радіоканалів, обмеження доступу до інтернет-платформ і друкованих видань російською мовою", - йдеться в повідомленні російської генпрокуратури.

Читайте також: Нідерланди заявили про подачу позову в ЄСПЛ проти Росії

Довідка Lenta.UA:

  • 21 листопада 2013 року в Україні через відмову тодішньої української влади підписати Угоду про асоціацію з ЄС почався Євромайдан, який закінчився в кінці лютого 2014 року втечею президента Віктора Януковича і його оточення.
  • Збройний конфлікт на Донбасі триває з квітня 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію в збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
  • За даними ООН на липень 2021 року, в результаті війни на Донбасі загинули 42 500-44 500 осіб.
  • Конфліктуючі сторони двічі укладали мирні угоди Мінськ-1 (5 вересня 2014 роки) і Мінськ-2 (12 лютого 2015 року). З тих пір найбільша гаряча фаза конфлікту завершилася, проте війна перейшла при цьому у розряд хронічних гібридних конфліктів низької інтенсивності (LIC - low intensity conflicts) з періодичними загостреннями і неминучими втратами як з обох сторін, так і серед цивільного населення.
  • 17 квітня 2014 року в Женеві пройшли переговори держсекретаря США Джона Керрі, єврокомісара Кетрін Ештон, в.о. глави МЗС України Андрія Дещиці і міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. За їх підсумками було зроблено спільну заяву. У ній сторони домовилися провести «деескалацію» конфліктної ситуації на сході України. Комплекс заходів включав роззброєння НЗФ, амністію учасникам протестів, крім військових злочинів, участь СММ ОБСЄ, здійснення широкого загальнонаціонального діалогу, який буде враховувати інтереси всіх регіонів і політичних сил України.

Читайте також: Мирний процес на Донбасі став заручником світових геополітичних процесів

  • 7 квітня 2014 року - за десять днів до зустрічі в Женеві - Олександр Турчинов, який виконував обов'язки президента України з 22 лютого, прийняв рішення про початок АТО у східних областях. Для цих цілей він заявив про залучення армії.
  • 6 червня 2014 року з нагоди 70-ї річниці висадки союзників (1944) в Шато-де-Бенувіль в Нормандії (Франція) відбулася перша зустріч в «нормандському форматі». У переговорах взяли участь глави чотирьох держав - України, Німеччини, Франції та Росії - Петро Порошенко, Ангела Меркель, Франсуа Олланд і Володимир Путін.
  • 17 липня 2014 року пасажирський Boeing-777 "Малайзійських авіаліній", що виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий на тимчасово окупованій частині Донецької області. На борту лайнера знаходилися 283 пасажири і 15 членів екіпажу, усі вони загинули. Міжнародна слідча група прийшла до висновку, що літак був збитий із зенітно-ракетного комплексу "Бук", який належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО російських збройних сил, дислокованій в Курську. 19 червня 2019 року було названо чотирьох обвинувачених.
  • 5 вересня 2014 року за сприянням тристоронньої комісії Україна-ОБСЄ-Росія в Мінську в будівлі «Президент-готелю» були підписані перші Мінські угоди про перемир'я на сході України. Їх підписали з боку України - колишній президент Леонід Кучма, який мав мандат від керівництва країни, з боку ОБСЄ - швейцарський дипломат Хайді Тальявіні, з боку "ЛНР" і "ДНР" - їх голови Ігор Плотницький і Олександр Захарченко.

Читайте також: Зеленський запропонував Папу Римського в посередники для переговорів з Путіним

  • 19 вересня 2014 року був підписаний меморандум, що передбачає закріплення домовленостей про двостороннє припинення застосування зброї: відвід важкого озброєння (калібром понад 100 мм) на 15 км від лінії зіткнення сторін за станом на дату підписання меморандуму і формування тим самим зони безпеки, заборони на польоти бойової авіації і БПЛА і на установку мінно-вибухових загороджень в цій зоні безпеки.
  • 12 лютого 2015 року з підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини були підписані другі Мінські угоди. Документ передбачав припинення вогню, відведення військ, статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з Росією.

Читайте також: Порошенко судитиметься з Геращенком

  • 2 жовтня 2015 року колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр запропонував порядок вступу в силу закону про надання ОРДО і ОРЛО особливого статусу.
  • 9 грудня 2019 року в Парижі відбулися переговори "нормандської четвірки". За підсумками Паризького саміту було випущено комюніке, в якому стверджувалося, що Мінські домовленості продовжують служити основою «нормандського формату», держави-учасники якого прихильні їх повної імплементації.
  • 21 липня 2021 року США і Німеччина підписали угоду стосовно "Північного потоку-2", яка передбачає активізацію зусиль у Нормандському форматі стосовно якнайшвидшого припинення війни на Донбасі.
  • На 30 серпня 2021 року призначена зустріч президентів США і України Джо Байдена і Володимира Зеленського.

Читайте також: Чому Зеленського не влаштовують підсумки переговорів Байдена і Меркель, пояснили на Банковій

Великі зміни

Нагадаємо, що 2021 рік став роком великих змін в глобальній політиці - в Ізраїлі після 12 років правління пішов прем'єр-міністр Беньямін Нетаньяху. Крім того, США вивели війська після двадцятирічної війни з Афганістану.

16 червня в Женеві відбулася зустріч президентів США і Росії Джо Байдена і Володимира Путіна після найбільш гострої конфронтації минулого десятиліття. Ці події носять ознаки символічної "розрядки" і закінчення великого 70-річного циклу холодної війни.

Читайте також: Меркель прокоментувала роль РФ і Туреччини в архітектурі європейської безпеки

Фото: Українська правда

Ирина Костюченко

Найпопулярніше