ЕкономікаЕнергетика

У свої ворота: навіщо «Нафтогаз» оголосив дефолт і до чого готуватись узимку

19:13 28 лип 2022.  4015Читайте на: УКРРУС

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз" в останній день пільгового періоду, 26 липня, не виплатила власникам євробондів борги облігацій, що означає фактичний дефолт. Водночас НАК прийняла на обслуговування як постачальника «останньої надії» майже 9 мільйонів домогосподарств. Що означає дефолт для компанії і як це вплине на майбутній опалювальний сезон - розбиралася Lenta.UA.

Днями власники євробондів українського Нафтогазу так і не отримали свої гроші. Як повідомили в НАКу, Кабмін не надав компанії дозволу виконати зобов'язання та виплатити основні суми та відсотки. Загалом, йдеться про платеж на суму $350 млн. «Таким чином, уряд пішов на дефолт щодо єврооблігацій НАК «Нафтогаз України», - йдеться у повідомленні компанії.

Там також прогнозують наслідки такого рішення: «Оскільки невиконання зобов'язань щодо єврооблігацій практично позбавило «Нафтогаз» доступу до міжнародного ринку капіталу, КМУ своєю забороною на їх виплату фактично взяв на себе повну відповідальність за залучення коштів, необхідних для імпорту природного газу для проходження опалювального сезону 2022/2023».

Читайте також: «Нафтогаз» оголосив дефолт через непогашення боргу за облігаціями

При цьому в державній компанії послалися на постанову Кабміну, в якій йдеться про те, що «Нафтогаз» та його посадові особи мають узгоджувати всі свої дії щодо виплати боргів компанії з урядом. Там нагадали, що у травні цього року міжнародні аудитори підтвердили, що НАК знову став прибутковим за результатами 2021 року. І що «Нафтогаз» може проводити безперервну діяльність у 2022 році, зокрема, підтримуючи платоспроможність навіть попри повномасштабну війну.

То яким чином прибуткова держкомпанія причалила до берега банкрутства? У самому "Нафтогазі" знову і знову кивають на уряд: мовляв, це Кабмін поставив завдання, щоб до нового опалювального сезону у сховищах було 19 млрд кубів газу. А на це потрібні гроші – і чималі. Глава компанії, «енергетичний» віце-прем'єр Юрій Вітренко, який не відбувся, відразу оцінив усю суму в $8 млрд, адже ціни на газ на світових і особливо на європейському ринках зараз на піку. При цьому експерти зазначають, що дев'ятнадцять мільярдів «кубиків» - це надто багато для потреб економіки воєнного часу, коли і багато підприємств не працюють, і побутових споживачів поменшало. «Виходячи з реального падіння обсягів споживання, нам достатньо було б мати у підземках до початку опалювального сезону 15 млрд кубометрів – це навіть із деяким запасом. Але уряд встановив найвищу планку – 19 млрд куб», - заявляв нещодавно голова НАКу Вітренко.

Власне і перед минулим – ще мирним – опалювальним сезоном в українських сховищах було 19 млрд кубів. Тепер, коли потреби в таких обсягах явно немає, Шмигаль каже, що хочуть підстрахуватися на випадок проблем з іншими джерелами енергії. Але грошей у держскарбниці на це за нинішніх обставин немає. Плюс до цього в Кабміні раніше чітко і недвозначно заявили, що не підвищуватимуть ціни на газ і тепло в період дії в країні воєнного стану, а його президент Зеленський продовжив до кінця осені і ризикнемо припустити, що це ще не фінал. Якщо говорити простою мовою, то рішення Кабміну про табу на підвищення комуналки означає, що «Нафтогаз» продаватиме блакитне паливо населенню та теплокомуненерго за ціною, яка є приблизно в сім разів меншою, ніж ціна імпорту, і десь у чотири рази нижчою, ніж біржова ціна в Україні (під час війни експорт газу з України заборонено, тому НАК може купувати паливо на внутрішньому ринку дешевше, ніж на світових).

Заборгованість учасників ринку перед "Нафтогазом" ще у травні оцінювали у 86 млрд грн, а за комунальні послуги зараз платять не більше ніж 50-60% споживачів. У «Нафтогазі» розраховували, що різницю в цінах компенсує уряд, але поки що цього не сталося. У документах, які супроводжують відповідні проекти постанов КМУ, ціна незмінності тарифів оцінюється в 264 млрд грн, з яких «Нафтогаз» має безпосередньо отримати 150 млрд грн, і ще 76 мільярдів через покриття боргів облгазів. Тому, власне, компанія постала перед складним вибором: або й надалі дисципліновано обслуговувати свої борги, або попросити про відстрочку, а заощаджені кошти направити на купівлю газу.

Раніше й уряд та «Нафтогаз» були надійними позичальниками і до останнього заявляли, що повертатимуть борги. Проте минулого тижня Кабмін поставив завдання Мінфіну домовитись із кредиторами про відстрочку боргів. Цього не сталося і маємо те, що маємо, дефолт НАКу – державної компанії, на яку до війни припадало до 10% усіх доходів бюджету. І те, що голова «Нафтогазу» Вітренко говорить про намір знову просити про борговий відстрочок – скоріше формальність «для галочки», оскільки погана кредитна історія нікого не прикрашає і значно ускладнює життя. Наприклад, експерти вже висловлюють сумніви, що після дефолту щодо єврооблігацій НАК зможе залучити вже узгоджене раніше фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на закупівлю того самого газу на зиму. А йдеться про мільярди гривень. Отримати кошти від інших кредиторів практично неможливо.

Таким чином, «затиснувши» платежі за єврооблігаціями на суму $350 млн загалом Україна може програти набагато більше. До речі, «перші ластівки» вже незабаром покажуть загальну погоду — результат переговорів Мінфіну з кредиторами про відстрочку виплат державного боргу має стати відомим до 15 серпня.

«Чи міг Нафтогаз заплатити? Теоретично міг. Чи правда, що уряд не дозволив «Нафтогазу» платити, коли сам голова компанії дуже хотів? Можливо. Але це ситуація, яку було легко передбачити. Саме для цього існують люди, які одержують високу зарплату. Було очевидно, що держава до вересня проводитиме реструктуризацію. Зрозуміло й те, що в той момент, коли держава планує попросити інвесторів відкласти будь-які виплати на два роки, платіж за боргами держкомпанії недоречний, бо тоді вже зміняться очікування інвесторів у держборг і державі буде важко. Та й у принципі логіки не платити під час війни більше, ніж платити за всяку ціну. А, з погляду «Нафтогазу», можливо, раціонально було вважати, що їм легше виплатити $300 млн зараз і без проблем отримати кредит ЄБРР на мільярд доларів, щоб отримати можливість купити хоч трохи газу. Але компанія – не сферичний кінь у вакуумі. Про це мав думати менеджмент «Нафтогазу». Про це мали подумати в уряді, який, розігнавши наглядову раду державної компанії, повністю взяв на себе відповідальність за управління. Хто з них винен? Нехай вирішують самі. Нам не дуже цікава гра у перекидання дефолту «Нафтогазу» між особами, які приймають рішення, немов це гаряча картопля», - зазначає відомий економічний експерт та інвестиційний банкір Сергій Фурса.

За його словами, неможливість платежу за боргом «Нафтогазу» була неминучою, а ось уникнути дефолту можна було б: «Це було б цілком реально, якби грамотно і вчасно збудувати комунікацію з інвесторами. Війна – це чинник, який впливає все. Але навіть у час війни можна мінімізувати втрати. А що зараз? "Нафтогаз" у дефолті. Головна неприємність дефолту, окрім радості у Кремлі, у тому, що це блокує співпрацю з кредиторами. Наприклад, ЄБРР. Що, у свою чергу, позбавляє «Нафтогаз» можливості купити необхідний для закачування до сховища газ. А зима близько і, гадаю, розумно йти шляхом різкої економії. Прикрутити, то прикрутити. Так, не комфортно, але така вже ця зима. Зима, коли школи мають закритися. Університети мають закритися. У квартирах має стати набагато холодніше. Тож зима буде довгою, темною та холодною. І це погана новина. Хороша – що вона в жодному разі не буде катастрофічною. Просто буде не зручно. А потім прийде весна. І довгі холодні вечори цієї зими мають допомогти нам усім вивчити нові уроки. І не забувати їх».

Під дещо іншим кутом коментує ситуацію голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко: «Дефолта не можна було допускати. Однак поки що дефолт не означає автоматичного банкрутства. Тим більше, у нас зараз є форс-мажорні обставини. І якщо Міжнародна торгова палата оголосила, що настали форс-мажорні обставини, це означає, що до прострочених платежів не слід застосовувати процедуру банкрутства. При цьому не варто забувати про те, що НАК закачує газ до сховищ, і саме тому і стався дефолт. Адже кошти, які «Нафтогаз» мав пустити на виплати за зовнішніми борговими зобов'язаннями, швидше за все, використали для оплати за газ та його закачування. Я сподіваюся, що «Нафтогаз» впорається, і ми пройдемо опалювальний сезон. Хоча зрозуміло, чому ще така ситуація сталася. Є величезна навала неплатежів за газ, і компанії через форс-мажорні обставини не можуть відключати споживачів, тому що діє особливий стан в країні. Постачальникам не платять за газ, і вони теж, відповідно, не можуть платити. І всі ці борги перевели на НАК як на останню інстанцію, що призвело до дефолту».

У тому, що мінімальні для проходження майбутнього опалювального сезону 15 млрд кубів будуть закачані до газосховища, до кінця жовтня впевнений аналітик Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

При цьому експерт звертає увагу на іншу проблему. Зокрема, недавно в ефірі загальнонаціонального телемарафону Корольчук зазначив: «Будуть обмеження газопостачання для промисловості, яка і так мінімум споживає, і для теплокомуненерго, тобто для тих, хто виробляє тепло, і для населення. Отже, може знижуватись подача газу, тобто сам тиск. І питання у тому, як витримуватиме обладнання, яке знаходиться у споживача. Тому люди можуть опинитися в ситуації, коли у них не працюватиме газового обладнання, і це може призводити до розморожування мереж. На жаль, до цього ми не готові. Існувала думка, що ми можемо підготувати мобільні пересувні котельні, тобто генератори. Це добре, але ми не маємо такого масштабу. Потрібні генератори на десятки мегават, які використовують газ. Але знову ж таки питання, де брати газ, якщо його не буде в самій системі? Тому ситуація дуже напружена. Зниження температурного режиму – це один із варіантів проходження цього опалювального сезону. Хоча 16-18°, які зараз називаються, насправді дуже низькі показники (оптимальний температурний режим – це щонайменше 19-20° і вище). Такий температурний режим також призводитиме до стресової ситуації для населення. Загалом буде холодно».

У Кабміні Дениса Шмигаля все ще сподіваються вирішити майбутні «опалювальні» проблеми, у тому числі за допомогою так званого газового ленд-лізу від США, проте поки що цей сценарій виглядає малореалістичним. Насамперед через гострий дефіцит газу в Європі і високі, якщо не сказати космічні, ціни на нього. Сьогодні Сполучені Штати, на жаль, просто не мають вільного блакитного палива, щоб вони могли виступати енергетичним донором (з відстрочкою оплати) для воюючої України.

Читайте також: Україна просить у США "газовий ленд-ліз"

Ромашова Наталя

Найпопулярніше