У Китаї соціальні мережі за півдня обрушили касові збори фільму в 20 разів

Одвічна суперечка про припустимі межі дезорієнтації глядачів у рекламі фільму отримала несподіване продовження під Новий рік у Китаї. В рамках просування фільму молодого, але вже відомого китайського кінорежисера Бі Ганя «Довгий день йде в ніч» (жодного стосунку до однойменної п'єси американського класика Юджина О'Ніла та її екранізації фільм не має), його показ почався в кінотеатрах 31 грудня з таким розрахунком, щоб закінчитися до півночі.

Як розповідає The Gardian, рекламна кампанія в пресі і соціальних мережах зверталася до глядача із запитанням: як він вважатиме за краще зустріти Новий рік – по-старому, за обіднім столом, або в сучасному кінотеатрі за переглядом останнього фільму 2018 року? Причому анотований зміст фільму таким чином, що глядачі були впевнені – вони йдуть на романтичну комедію. 

«Купилося» в буквальному сенсі слова на цю рекламу стільки глядачів, що попередньо було замовлено квитків на $15 млн, а всього касові збори фільму в ніч на 31 грудня становили $31 млн, обігнавши навіть голлівудський «Веном». 

Утім якби китайські глядачі перед тим, як купити квитки, заглянули в інтернет, вони б дізналися, що Бі Гань – типовий артхаусний кінорежисер, а його фільм був представлений на Каннському кінофестивалі в програмі «Особливий погляд». І, відповідно, зрозуміли б, що їх чекає в кінотеатрах видовище, розраховане на витончених естетів.

У результаті демонстрація стрічки в деяких кінотеатрах супроводжувалася скандалами, а вже 1 січня на китайському сайті для кіноглядачів вони виставили стрічці рейтинг 2,8 бала з 10. Низька оцінка супроводжувалася відгуками про фільм на кшталт «Найгірше кіно в історії». А про рекламну кампанію глядачі висловилися і зовсім коротко і однозначно: «Злодії». 

Уже на другий день демонстрації фільму касові збори впали з $31 млн до $1,5 млн. І хоча Бі Гань спробував виправдати рекламістів, пояснюючи, що вони таким чином просто використовували для залучення глядачів у кінотеатри нетрадиційні інструменти, можна припустити, що він тільки погіршив у масового глядача ставлення до себе і своїх майбутніх фільмів. Можна припустити, що ця історія стане кейсом про силу соціальних мереж і реклами «з вуст в уста», які всього за півдня обрушили кількість проданих квитків у 20 разів.