У Британії знайдено будинок першої англійської королеви, яка правила всього дев'ять днів

Шанси приміряти корону у 16-річної Джейн були мінімальні. Після смерті короля Генріха VIII на трон зійшов його син — малолітній Едуард VI. Наступними в черзі були його сестри Марія та Єлизавета. Та доля подарувала юному королю недовге життя — в 15 років він захворів (ймовірно на туберкульоз) і, відчуваючи наближення смерті, призначив спадкоємицею престолу далеку родичку — дочку герцога Саффолка — Джейн.

Причина проста. Едуард був переконаним протестантом (як і Джейн), а Марія — ревною католичкою. Хоча формальним приводом для відсторонення стало те, що Марія і Єлизавета були нібито незаконнонародженими дочками Генріха VIII.

Відчувши вітер змін, регент при Едуарді VI — Джон Дадлі (зрозуміло, протестант) — швидко одружив на майбутній королеві свого сина Гілфорда. Кажуть, все цю схему провернули за спиною юної Джейн — йдучи під вінець, дівчина ще не знала, що має стати королевою.

Але незабаром все пішло не так... Народ, хоч і шанував волю монарха, але звик до порядку. Якщо король вмирає, йому успадковує наступний/а в списку на трон, і цією наступною була Марія. Звідки взялася Джейн, ніхто не розумів, тому англійці нарікали. У свою чергу, Джон Дадлі і члени королівської ради, які коронували свою ставленицю, явно недооцінили завзятість та амбіції Марії.

38-річна Марія, яка прагнула повернути Англію в лоно католицької церкви, очолила збройний заколот, успіх якого, після переходу флоту на сторону повсталих, був вирішений наперед. Народ із захопленням сприйняв прибуття Марії в столицю. Тому через дев'ять днів після коронації Джейн Таємна рада скинула її і закликала на трон нову королеву.

Тестя «дев'ятиденної королеви» — колишнього регента — швидко стратили, але з Джейн Марія спочатку не збиралася розправлятися. Її тримали в Тауері, але умови ув'язнення були цілком королівськими — дівчина жила зі слугами, листувалася і приймала гостей з волі. Можливо, використану «втемну» Джейн через кілька років і звільнили б, але тут її батько зовсім недоречно взяв участь в змові проти Марії.

З цієї хвилини доля Джейн була вирішена — суд засудив її, чоловіка і його братів до смерті. Чоловіків чекало повішення, патрання або четвертування, а Джейн — спалення живцем або обезголовлення — на розсуд королеви. Відправлений до Джейн особистий капелан Марії попросив три дні відтермінування, щоб повернути Джейн в католицтво, але та була непохитною. В останні хвилини життя вона нібито сама зав'язала собі очі і через це не могла знайти плаху, аби покласти на неї голову, хоча багато хто стверджує, що це легенда.

Страта дівчини зробила її першою протестантською мученицею Англії і породила величезний масив присвячених їй літературних творів. Через десять років після смерті Джейн склалася легенда про те, що її стратили вагітною, що не відповідає дійсності. Як, втім, і більшість легенд про «дев'ятиденну королеву», які увійшли і в народні сказання, і до високої літератури.

Те ж саме стосується й портретів Джейн, жоден з яких не можна вважати достовірним. Образ королеви Джейн широко використовувався і в жанрі історичного полотна — так, за п'ятдесят років (1827 — 1877) тільки в стінах лондонської Королівської академії були виставлені 24 нових полотна на тему цієї трагедії.

Цікаво, що сімейний маєток Bradgate House в Лестерширі, де різні покоління сім'ї Грей прожили понад 200 років, відносно мало вивчений. Складно повірити, але розкопки тут проводяться вперше. Джерела свідчать, що будинок побудував в 1520 році дід Джейн — Томас Грей, а в 1537 році тут народилася сама майбутня королева.

Невідомо, як виглядав маєток спочатку, але на території практично немає сучасних будівель, що дозволило зберегти культурні шари минулих епох. Тому археологів, а також істориків, що паралельно вивчають щоденники Джейн, чекають дивовижні відкриття.

Чекають вони і широку публіку, для якої історія Джейн вже багато століть майже хрестоматійна. Адже саме ця 16-річна дівчина стала першою англійською королевою, і першою царською особою, яка була страчена за вироком суду. Хоча навряд чи заслуговувала як першого, так і другого...

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: руїни Bradgate House. Фото: Richard Thomas