У Британії кава перемогла за популярністю чай

Щодо традиційного британського чаювання у іноземців існують дві думки. Перше - що чай насправді в Британії "так собі", слабкий за міцністю та ароматом, а британська звичка додавати до нього молоко ці якості ще більше погіршує. Друге – що елітні листові сорти чаю, які можна купити саме у Британії, мають чудову якість (і автор цих рядків це підтверджує).

Загалом усе це і пояснює той факт, про який написали зараз Bloomberg таThe New York Times . А саме – що кава обігнала чай за популярністю навіть у Британії. Проте представники чайної галузі це спростовують. І річ тут ще й у тому, як інтерпретувати цифри.

Наприклад, за даними британських супермаркетів, сума грошей, витрачених покупцями на каву, вдвічі більша, ніж аналогічна "чайна". Те саме виходить, якщо порівняти кількість куплених чайних та кавових упаковок. Однак, вказують прихильники чаю, по-перше, кава, як правило, дорожча. ніж чай, а, по-друге, зі стандартного британського пакета чаю можна приготувати більше чашок напою, ніж зі стандартного пакета кави.

Про часткову правоту прихильників чаю говорить те, що опитування британців на тему. що вони більш люблять, каву або чай, більшість, хоча й обрала каву, але співвідношення було майже рівним. Але тут треба зробити ще одне коригування – за даними Британської асоціації чаю, 97,5% британців п'ють чай, приготований з пакетиків, а за даними Британської асоціації кави, понад 80% британців п'ють розчинну каву.

Таким чином, якщо респондентами опитувань були звичайні британці, вони порівнювали за частотою вживання пакетований чай і розчинну каву. Опустимо коментарі, які могли б дати до цього гурмани обох напоїв, і додамо, що, судячи з матеріалів статті, у Британії збільшується кількість продавців і покупців як високоякісного листового чаю, так і спешелті кави.

І ще одна обставина. яка для нас, очевидно, буде відкриттям – як пише Bloomberg , до другої світової війни британці витрачали на чай грошей більше, ніж на алкоголь. (Не тому, що алкоголь був дешевий, а тому що чай був дорогий). Однак під час війни, коли потік чаю з колоній зменшився, влада вирішила, що британці, залишившись взагалі без чаю, "розлютуються" - і, обравши найдешевший чай, включила його до списку обов'язкових продуктів, які можна було отримати за нормою.

Як кажуть зараз про той час історики чаю: "Герцогиня отримувала той самий чай, що і її конюх". Нормування чаю тривало до 50-х років, а потім, коли його скасували, з'ясувалося, що британці не були готові платити більше за чай вищої якості. Це означало для них, як стверджують ті самі історики, " порушення духу рівності " та "непотрібну розкіш " (букв. - effete, що можна перекласти як "зніженість " чи " упадництво " ).

Ось такі цікаві аспекти несподівано відкриваються у "чайній темі". А кава, як і можна було очікувати, асоціюється у молодих британців з прогресом та сьогоденням.

Фото: традиційне британське чаювання вже в минулому Wikipedia