Скандал з-за Ани де Армас: суд видав ухвалу, що трейлер фільму має відповідати його змісту

Як ми розповідали в січні цього року, два з половиною роки тому (на той час) в український прокат вийшов фільм «Вчора» культового режисера Денні Бойла («Мільйонер із нетрів»), за сюжетом якого вуличний музикант на самому початку стрічки потрапляє в інший світ, у якому все те саме, що й раніше, крім одного – у ньому ніколи не було і немає The Beatles та їхніх пісень. Але наш герой, як і належить вуличному музикантові в "нашому світі", ці пісні знає і грає іншим. Спочатку – скромно пояснюючи, що їх написав не він, а потім, зрозумівши, що це марно, видаючи вже за свої. І, природно, викликає захоплення спочатку випадкових слухачів, а потім багатотисячних натовпів своїх фанатів.

У фільмі з'являлись у різних роях такі реальні персонажі як Ед Ширан, Джиммі Кіммел та інші, зокрема Ана де Армас. Втім, стоп. Суть позову, який, як розповідала ще тоді The Guardian, подали на творців фільму два шанувальники актриси, полягала саме в тому, що Ана де Армас з'являється на екрані лише в трейлері фільму в момент, коли герой виконує "бітлівську пісню" Something. У самому фільмі цього епізоду немає, що його творці пояснювали тим, що де Армас відволікає глядача від головного змісту. Подавці ж позову до суду штату Каліфорнії вважали, що залишивши цей кадр у трейлері, їх ввели в оману, через що їм довелося витратити $3,99 для перегляду фільму на Amazon, де вони свою кумірку так і не побачили. Жорна правосуддя, як говорить давня приказка, крутяться повільно. Проте крутяться - і, як повідомляє у своїй новій публікації на цю тему та ж The Guardian, американський суддя Стівен Вілсон ухвалив, що шанувальники актора або актриси, розчаровані тим, що їх "вирізали" з фільму після появи в трейлері , можуть подати до суду на студію за хибну рекламу

Цікаво, що кіностудія Universal, яка випустила цей фільм, вдалася в суді до того ж аргументу, що Ембер Херд у випадку з Джоном Деппом, який звинуватив її в наклепі, тобто послалася на першу поправку до конституції США, яка гарантує свободу слова. Однак суддя у своїй ухвалі відкинув цей аргумент, заявивши, що "за своєю суттю трейлер - це реклама, призначена для продажу фільму шляхом надання споживачам попереднього перегляду фільму".

Залишається зрозуміти, хто і яким чином (у випадку з Аною де Армас якраз все ясно, оскільки вона взагалі не з'явилася у фільмі) тепер визначатиме відповідність трейлера кінцевому продукту. Так, наприклад, у нашій торішній рецензії на фільм Дені Вільнева "Дюна" ми писали про те , що героїня Зендаї, яка присутня майже на всіх рекламних фото стрічки і з якої починається трейлер, з'являється в ній, якщо не рахувати сумбурних видінь головного героя у виконанні Тімоті Шаламе, тільки під кінець другої години. Чи потраплять такі випадки під визначення недобросовісної реклами або ні?

До речі, ми попереджували, что історія з позовом скінчиться саме так...

Фото: Twitter