Різанина в Бучі - Байден повинен виправити помилку Рузвельта

У міру публікації фактів масових убивств, тортур, згвалтувань, грабежів та інших злочинів, скоєних армією та спецслужбами росії в Київській області стає очевидним, що саме москва називає "денацифікацією" України. Плани цієї "денацифікації" були опубліковані 4 квітня інформагентством РІА новини у формі статті їх колумніста з липня 2014 р. та одного з ідеологів рашизму тимофія Сергейцева "Що росія має зробити з Україною".

Поява цієї статті в офіційних РІА новинах не випадковість, як і не випадковий її автор. Це реакція рашистів на публікацію з 3 квітня того, як виглядають на практиці слова путін та лаврова щодо "денацифікації" України. Вони знають, слова лаврова про "постановочні трупи" в Бучі та Ірпені ніхто в ООН не навіть обговорюватиме, за винятком делегацій від "лівеньких" диктатур Куби, Нікарагуа, Венесуели та їм подібних. Тому тисячний раз ними запущено мантру про "нацизм в Україні та боротьбу з ним", щоб перевести розмову з убивств, скоєних рашистами в Київській області на Степана Бандеру, за голову якого кадиров обіцяє грошову винагороду. "Піхотинець путіна" не знає, що Бандера був убитий ще 1959 р. агентом КДБ Сташевським, який із дружиною 1961 р. втік у Західний Берлін і покаявся в цьому. Втік із СРСР, найкращої держави на планеті, де начальство заборонило йому мати дітей. Показово, Сташевський убив Бандеру, а раніше Льва Ребета, через отруту, але ще не "Новичка".

Читайте також: Російські окупанти "зізналися", що вбили в Україні майже 100 мирних людей

Схема заяви лаврова очевидна: українці – це нацисти, нацисти – це звірі, і лише звірі могли влаштувати різанину у Бучі та Ірпені, але аж ніяк не російські солдати, які перемогли Гітлера. Ця схема суцільно заміна смислів і маніпуляція ними.

Нацисти ніколи в природі не існували. Були німецькі націонал-соціалісти з Робочої партії, такий самий клон із партії більшовиків, як і італійські фашисти. Геббельс на початку своєї політичної кар'єри прямо називав себе націонал-більшовиком. Відмінність націонал-соціалістів від більшовиків переважно лише тому, що де вони претендували на володіння всім світом під прапором інтернаціоналізму, але погоджувалися великий шматок життєвого простору. Націонал-більшовизм - популярна і легально існуюча в Росії політична доктрина, натовпи адептів якої в 2014 р. кинулися "денацифікувати" Україну. Смерть у 2020 р. едуарда лимонова, її провідного ідеолога, викликала хвилю приємних панегіриків за ним у всього російського політичного бомонду, включаючи Невзорова.

Порівняння соціальної природи режимів Рейху та СРСР показує їхню ідентичність. Пакта "Молотова – Риббентропа", існування якого в СРСР заперечували до 1989 р., але "знайшли" у 1992 р. однозначно доводить, Рейх та СРСР напали на Польщу в 1939 р. не окремо, а за загальним планом. Цей історичний факт отримав юридичне оформлення лише у 2009 р. у резолюції ПАРЄ "Воз'єднання розділеної Європи: заохочення прав людини та громадянських свобод у регіоні в ХХІ столітті", що поставила знак рівності між СРСР та Рейхом.

У вересні 2019 р. це повторив Європарламент у резолюції "Про важливість європейської пам'яті для майбутнього Європи", яку путін назвав "копанням у пліснявій пляшці історії". оскільки вона була частиною угоди між Меркель та путіним. У травні 2019 р. у Німеччині масово почали говорити про чудову "формулу Штайнмайєра" для України і до кінця місяця сталося диво: на росії, нарешті, офіційно опублікували радянський екземпляр "Пакта Молотова – Ріббентропа". Його публікація – це офіційне визнання росією, що вона, як правонаступниця СРСР, такий самий ініціатор другої світової війни, як і Німеччина. Юридичною фіксацією цього і стала резолюція Європарламенту, яка розділила порівну відповідальність за початок війни між Рейхом та СРСР.

Після публікації радянського екземпляра "Пакту" та резолюції Європарламенту, постає питання: хто кому нацист, і чому лаврів та росія одноосібно вирішують, хто у цьому світі нацист, а хто ні, і на якій підставі вони це роблять. Держава, винуватець Другої світової війни, явно не має ні морального, ні юридичного права це робити. Тим більше, що говорити слід про націонал-соціалістів, а не про міфічних нацистів – журналістського сленгу, який виник із прагнення видавців скорочувати для економії кількість букв на шкоду сенсу слів.

Якщо лаврів і путін вважають, що в Україні при владі з 2014 р. партія націонал-соціалістів або націонал-більшовиків, то нехай так і скажуть, і подивимося на реакцію на їхні слова в ООН та в Росії. Половина росіян на них за це кровно образиться, і почне щось доводити. Тому вони й використовують слово "нацисти", яке не має жодного конкретного змісту, і бояться вимовити націонал-соціалісти.

Після публікації 3 квітня фактів про різанину в Бучі, російські ЗМІ того ж вечора стали писати, це зробила не рф, це зробив усюдисущий батальйон "Азов". Але оскільки полк "Азов" обороняє Маріуполь, то навіть рашистські писаки зрозуміли, це перегин, і стали додавати до "батальйону "Азов" ще й ЗСУ. р. стала повною фікцією і нею можна скористатися тільки на території Росії, населення якої безвідмовно приймає на віру всі слова Кремля.

Але населення Росії знає від шойгу і ЗМІ, що Київська область була на рубежі лютого і березня зайнята "доблесною" російською армією, яка почала покидати їй лише з 30 березня. Отже, ніхто, окрім російської армії, вчинити ці жахливі вбивства не міг і явно не "укронацисти" шлють посилки з награбованим у росію з поштових відділень Білорусі. Внаслідок цього виникла ситуація, коли Кремль в ООН може нескінченно заперечувати, що все це зробили не його солдати, але змушений чимось виправдати зроблене в очах росіян, щоб ті могли спати спокійно та користуватися речами, вкраденими в Україні. Мародерство армії Росії в Україні настільки масове, що приховати його не в змозі навіть Кремль, тим більше, що на нього стали нашаровуватись і інші ще страшніші її злочини. Замовчати їх у Кремлі теж не можуть, незважаючи на всі його закони про захист честі російської армії, тому що лаврів уже відкрив пащу і гаркнув: "Це зробили не ми" і його показали по всіх телеканалах Росії.

У результаті у Кремля виникла потреба виправдати все це в очах росіян для їхнього ж заспокоєння, чому і з'явився опус Сергейцева "Що росія має зробити з Україною". Його автор пішов за схемою лаврова і відверто написав, що російські "надлюдини" можуть вбивати та грабувати в Україні без особливих обмежень у порядку її "денацифікації", і не лише зараз, але ще років тридцять. Проте, щоб це не виглядало як просто заклик до вбивств, пограбувань та геноциду українців, Сергій підвів під нього "філософську" базу і план "денацифікації", в результаті реалізації якого має зникнути навіть слово Україна.

У Кремлі не випадково довірили Сергійцеву цю брудну роботу. Він уродженець України і все ще її громадянин, який давно живе в Москві. Філософ та практикуючий політолог із "лівим" ухилом. Автор трьох книг із характерними назвами та датами видання. У 2016 р. вийшла його перша книга "Доля імперії. Російський погляд на європейську цивілізацію", перевидана у 2021 р. У 2017 р. "Світова криза. Схід і захід у новому столітті" та у 2021 р. "Ідеологія російської державності. Континент Росія". Він переконаний рашист.

У минулому брав участь у кількох виборчих кампаніях, в Україні та в Росії. У тому числі у 2004 р. у штабі януковича, де разом із гранівським став автором плаката з картою України, населення якої було поділено на три сорти, і цей плакат за методикою "чорного піару" було приписано команді Ющенка. Першим сортом на ньому було позначено мешканців західної частини України, другим – центральною, а третім частину південно-східних областей. З 2014 року ця карта знову повернулася у користування російських пропагандистів. Але цього разу на ній першим сортом були помічені південно-східні області як така собі "Новороссия", другим – центральні області як "Малоросія", а західні були віднесені до гіршого третього сорту.

У повній відповідності до цієї карти сергійців і рекомендує проводити "денацифікацію" в Україні. М'якше в першосортних областях і максимально жорстко в третьосортних. На Київщині – проміжний варіант. Як він на практиці показують тіла вбитих у Бучі, Ірпені та інших її населених пунктах. "Денацифікатори" змусили всіх мешканців окупованої ними Київщини носити білі пов'язки, що не спостерігається у їхній зоні першого сорту – в окупованих Херсонській та Запорізькій областях, або просто ще не стало предметом гласності.

Гітлерівці не забороняли євреям національну символіку – шестикінцеву зірку, навпаки, вимагали обов'язково носити і не змушували їх називати себе німцями. Рашисти скасовують всі національності, крім росіян, і стирають історичну пам'ять у всіх захоплених країнах. У тих випадках, коли колір шкіри, розріз очей, тип волосся та інші антропологічні ознаки не дозволяють назвати людину російською, вони оголошують її росіянином, тобто неповноцінною російською. Серед росіян свої градації за сортами. За історичною сукупністю та масштабністю – це найбільш системна практика геноциду, що навряд чи має аналогії.

Денацифікація в окупованих південних областях має свою специфіку. Їхні жителі теж не першосортні росіяни, незважаючи на те, що позначені такими на карті Сергейцева. У цьому рашисти змогли наочно переконатися, бачачи постійні мітинги проти окупації, що відбуваються у багатьох південних містах від багатолюдного Херсона до маленької Голої Пристані. Розстріл такого мітингу в Енергодарі з мінометів 2 квітня - ще один наочний приклад "денацифікації". В історії Європи це перший випадок, коли проти беззбройного мітингу було використано армійські міномети. Особливість "денацифікації" на півдні в тому, що рашисти вважають для себе більш доцільним примусово вивезти більшу частину його населення в фільтраційні табори на росії і там у спокійній обстановці його розділити за сортами, переселивши найбільш "першосортних" до Сибіру, Забайкалля та Приамур'я, де спостерігається стабільне скорочення населення. За решту вимагатимуть з України величезні викупи. Для рашистів українці з півдня такий самий ліквідний товар, як і відібране у них майно.

Практика масового угону українців у Росії почне набувати більшого масштабу після початку активних бойових дій по всій протяжності південного та східного фронтів і супроводжуватиметься тими ж жахами, які були у Київській області. Миколаїв, де рашисти зазнали своєї першої великої поразки, вони вже з 3 на 4 квітня обстрілюють касетними снарядами, які є забороненими, оскільки завдають більше шкоди мирному населенню, ніж противнику.

Досить швидко припинити цей геноцид та інші злочини рашистів можна серією ракетних ударів по їхньому головному командному пункту в Кремлі та скупченням їхніх військ поблизу кордонів з Україною. Саме така військова операція проти сербських імперіалістів дозволила не допустити геноциду ними албанців у Косів, поблизу якого після різанини в Сребрениці мало хто сумнівався. Нові військові приготування рашисти, ракетні обстріли міст України та різанина в Бучі та Ірпені, що тривають, показують: інших варіантів людству вони просто не залишили. Історична відповідальність за ухвалення рішення про її початок лежить на США, тому що нинішній рашизм це далекий результат угоди Рузвельта зі Сталіним у Ялті. Символічно, що виправити цю помилку тодішнього лідера Демпартії США чекає Байден, а не президент-республіканець.

Читайте також: Російські нацисти із Бучі знову повернуться вбивати в Україну