Разумков назвав терміни ухвалення законів по НАЗК і КСУ

Верховна Рада наступного тижня розгляне законопроекти про відновлення роботи Нацагентства з попередження корупції (НАЗК) і про особливості складання адмінпротоколів про корупцію суддів. Про це в ефірі телеканалу "Україна 24" сказав Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, передає LB.ua.

Законопроект № 4470 про відновлення повноцінної роботи НАЗК і законопроект № 4471 про особливості складання адмінпротоколів про корупцію суддів будуть винесені на розгляд Верховної Ради з 15 по 18 грудня, уточнив глава парламенту.

"Була створена робоча група, вона дійсно працює над трьома питаннями, один з яких вже вирішене - це законопроект про електронне декларування. Він був проголосований минулого тижня в стінах парламенту. Другий аспект - це питання, пов'язані з врегулюванням роботи НАЗК, з тими висновками, які були зроблені Конституційним судом. І також є два законопроекти, зареєстровані профільним комітетом, і я сподіваюся, що на цьому тижні (з 15 по 18 грудня, - ред.) вони будуть проголосовані", - сказав Разумков.

Він також вважає за необхідне прийняти закон про регламент Конституційного суду. На думку Разумкова, оскільки парламент "живе за такими правилами, і інші теж повинні жити за такими правилами".

Нагадаємо, з 9 по 11 грудня Венеціанська комісія оприлюднила висновки щодо конституційної кризи. У документі говориться, що боротьба з корупцією є важливим елементом держави, але також відзначається роль поваги до Конституції.

У висновках зазначається, що КСУ у своєму рішенні від 27 жовтня 2020 року вважає, що перевірка декларацій суддів здійснює на них тиск.

«Цей аргумент, однак, не веде до необхідності припинення нині існуючого механізму перевірки декларацій, але, разом з тим, вказує на необхідність забезпечення відповідних гарантій проти зловживань», - вважають експерти.

Як один з варіантів перевірки декларацій суддів пропонується наділити такими повноваженнями Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС).

Відзначимо, що в Україні з 2014 року де-факто стався конфлікт виконавчої та судової влади. Держава перестала гарантувати незалежність судів від втручання в їх роботу. Крім того, виконавча влада з 2014 року порушує принцип поділу влади, чинячи тиск на суд.

Нагадаємо, 19 квітня 2019 року голова Окружного адміністративного районного суду міста Києва Павло Вовк, коментуючи доручення п'ятого (2014-2019) президента України Петра Порошенка ГПУ і СБУ вивчити можливість залучення до кримінальної відповідальності суддів ОАСК, заявив про те, що глава держави чинить тиск на суд.

Результатом цього конфлікту стало рішення КСУ про визнання неконституційним призначення в квітні президентом Петром Порошенком глави НАБУ Артема Ситника в квітні 2015 року.

28 серпня 2020 року КС визнав неконституційним Указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ у справі за поданням 51 народного депутата.

Автори подання наголошували, що в Конституції не прописані повноваження глави держави призначати директора НАБУ, тому, на їхню думку, Президент вийшов за рамки своїх конституційних повноважень і порушив встановлений частиною четвертою статті 5 Конституції заборону на узурпацію державної влади.

Ситник був призначений директором НАБУ в квітні 2015 року тодішнім Президентом Петром Порошенком.

Заступник голови фракції партії "Слуга народу" Галина Янченко в коментарі Укрінформу 1 вересня відзначила, що Верховна Рада ще в цьому році може внести зміни в законодавство, що передбачають прозору процедуру звільнення керівників антикорупційних органів.

Раніше директор НАБУ Артем Ситник висловив думку, що усунути колізії між Конституцією і законом про НАБУ повинен парламент.

7 вересня 2020 року голова Верховної Ради Дмитро Разумков пообіцяв вирішити конституційну колізію з призначенням колишнім президентом України Петром Порошенком главою НАБУ Артема Ситника в порушення Конституції в умовах революційної доцільності.

Читайте також: Венеціанська комісія не залишила «каменя на камені» на спробі знищити КСУ

Фото: Дмитро Разумков, LB.ua