Продаж землі: чому Україна ризикує повторити сумну долю Мадагаскару

Учора Верховна рада України включила до порядку денного основної законопроект №2178 і альтернативні до нього про ринок землі. Питання про доцільність продажу українських сільгоспземель викликало серйозну дискусію серед експертів і населення країни.

Показово, що більшість українців (52%) не схвалює доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології. Позитивно ставляться до про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Читайте також: Формула розбрату: чи дійсно Зеленський пішов шляхом капітуляції

Ті хто підтримують створення ринку - стверджують, що введення ринку землі дозволить завести в Україну серйозних інвесторів. Скептики, в свою чергу, говорять про те, що серйозні інвестиції в аграрну сферу малореальні. А от проблем потім може виникнути в українців чимало.

Зокрема, в інтерв'ю Lenta.UA екс-міністр економіки Володимир Лановий досить обережно коментує ситуацію з продажем землі. «Ми вирушаємо в такий круговорот земель. Тільки тоді, коли цей кругообіг закінчиться, почнеться продуктивне використання земель новими господарськими структурами. А поки ці нові структури будуть сформовані і знайдуть грунт під ногами, у нас відбудуться серйозні пертурбації в сільськогосподарському виробництві. Чому сільськогосподарське виробництво не так вже й потрібно нам? Тому що воно не містить в собі доданої вартості і надприбутки. Воно містить тільки визначений прибуток рентного походження. До чого я веду? Сільське господарство не стане ресурсом для зростання економіки», - вважає Лановий.

Водночас, відзначають експерти, існує серйозна небезпека того, що наша країна повторить історію країн третього світу. Зокрема, одним з «вдалих» для України прикладів вважають історію з ринком Мадагаскару.

Протягом 6 років після початку земельної реформи на цій острівній державі на півдні Африки зникли 80% лісів. Як цитує звіт міжнародної місії «Land grabbing in Madagascar: echoes and testimonies from the field - 2013» експерт Микола Понич, відкриття ринку землі перетворилося на масштабне захоплення землі іноземними корпораціями та фондами, що, по суті, призвело до економічного колоніального захоплення країни.

Мадагаскар є однією з найбагатших за мінеральними ресурсами країною регіону. Проте, хронологія «дерибану» землі, що відбулася за лічені роки, вражає:

1. 2005. Початок - земельна реформа і введення ринку землі з анонсованої видачею сертифікатів на право власності на землю місцевим жителям в умовах відсутності ефективних сильних правових інститутів. Це не дозволило цивілізовано і прозоро передати право власності на землю всьому населенню і захистити його, як було обіцяно.

2. 2008. Наступним критичним кроком було обговорення урядом Мадагаскару (режим екс-президента країни Марка Раваломанана) пропозиції південнокорейської корпорації Daewoo отримати в оренду на 99 років 1,3 мільйона гектарів сільськогосподарської землі для виготовлення пальмового масла і біопалива для експорту в Південну Корею.

3. 2008 - 2009. Коли в 2008 році це стало відомо суспільству, почалася революція і збройні протистояння, які привели до падіння режиму і приходу до влади нового Перехідного уряду.

4. 2009 - 2013. Глибока економічна криза, продовольча криза, яка триває і донині. Незважаючи на перемогу революції і приходу до влади перехідного уряду, нова влада фактично продовжила стиль управління свого попередника. В кінцевому підсумку земля Мадагаскару і всі його величезні ресурси все одно потрапили в руки іноземних інвесторів, а громадяни країни залишилися дешевою робочою силою, що існує за межею бідності, і не в змозі купувати ті продукти, які вирощують на «своїй» землі.

У доповіді Crowford Institute, Institute for Clobal Research of Optimal Ways for Development наголошується, що Мадагаскар був однією з найбагатших мінеральними і природними ресурсами країн з постійним прийнятним розвитком і відсутністю проблем голоду.

Земельна реформа, відкриття ринку землі без необхідних запобіжників щодо придбання землі іноземцями та недбалого землекористування і прихід іноземних інвесторів, викликали заволодіння ними практично всією землею острова, а також привели до виснаження землі, мінеральних копалин, екологічні катастрофи, знищення лісів, висихання багатьох річок і загострення проблем з водою, а також зростання безробіття і значній кількості біженців. І, як наслідок, виникнення продовольчої кризи і голоду.

Чи повторить цей шлях Україна? З огляду на вперте небажання Банкової виставляти проекти ринку землі на широке громадське обговорення (не кажучи вже про проведення всенародного референдуму), є висока ймовірність того, що нас чекає чимало неприємних сюрпризів, що може сумно закінчитися для нашої країни.

Іван Сергієнко

Читайте також: СБУ нейтралізувала агента ФСБ, який займався підривною роботою проти України