Половина хлібопекарського бізнесу працює на нелегальному становищі

За підсумками минулого року хліб в Україні подорожчав в середньому на 22%. Якщо в грудні вартість умовної хлібної кошики (по кілограму пшеничного хліба з борошна першого і вищого сорту, житнього хліба і півкіло батона) склала 70,2 грн, то роком раніше - 57,7 грн.

«Хліб дорожчав майже в два з половиною рази швидше, ніж інші продукти, якщо брати середні ціни в країні», - розповідає генеральний директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. За його словами, якщо кілограм пшеничного хліба з борошна першого сорту в грудні 2017 року коштував 14,2 грн, то через рік - 17,5 грн. Житній хліб коштував, відповідно, 15,1 грн і 18,3 грн. Півкілограма білого батона - 10,3 грн і 12,6 грн.

«Зростання цін, в тому числі, викликане скасуванням в кінці 2017 р державного регулювання цін на хліб, за яким виробник мав право встановлювати торговельну надбавку не вище 15%. Держава всіма силами прагнуло здешевити хліб, регулюючи ціну на масові сорти хліба. Виробничники втрачали надію на розвиток бізнесу, оскільки до 90% сортів - саме масові», - розповідає президент Всеукраїнської асоціації пекарів Володимир Череда.

Але, за його словами, дерегуляція галузі - не найважливіший фактор, що впливає на подорожчання хліба. «Подивіться, як в минулому році зростали ціни на всі інгредієнти, які застосовуються при випічці хліба. Як в процентному відношенні зросла вартість пшениці і хліба - тут навіть порівнювати смішно, різниця серйозна. Рентабельність виробництва хліба зараз - 5-7%. Це не та цифра, яка дозволяла б нормально розвиватися хлібопекарського бізнесу», - стверджує експерт.

Lenta.UA: Зараз деякі мережі супермаркетів мають власну випічку. Знову ж таки, на прилавках масово з'являються сорти з різними добавками - різне насіння, картопляна борошно (під «білоруський» хліб) і т.д. Коштує він недешево, але покупці беруть його охоче. Чи впливає цей фактор на підсумкове середнє подорожчання хліба?

- Є така тенденція. Продажі хліба преміум-класу зросли в минулому році приблизно на 10%. Але це все-таки зовсім невелика частка ринку хлібобулочних виробів.

Lenta.UA: Чи можна говорити про зміну споживчих переваг у бік європейських, де хліба їдять досить мало? По крайней мере, так стверджує міністр соцполітики Андрій Рева. Мовляв, у нас ментальність після голодомору така, що ми навіть макарони і пельмені з хлібом їмо.

- Досить дивна заява з вуст міністра. Ну є ж офіційна статистика! У Німеччині середнє споживання хлібобулочних виробів - 275 г в день. А в Україні - 115 г, більш ніж в два рази менше. У Росії, до речі, середньодобова норма споживання - 280 г.

Lenta.UA: За даними Держкомстату, виробництво хліба в Україні скоротилося. Житнього, в порівнянні з 2017 р було вироблено менше на 48% - 6 тис т. Пшеничного - менше на 10%, 395 тис т. Житньо-пшеничного - теж менше на 10%, 299 тис т.

- Тут треба розуміти, що офіційна статистика дає максимум 50% виробництва. Ще три роки тому понад 70% хлібопекарського бізнесу України працювало на нелегальному або напівлегальному становищі. Ось зараз, наприклад, існує мережа, яка купує в місяць 40 т дріжджів, в добу вона виробляє 60 т хліба. Продукція є в багатьох магазинах, але в статистиці це підприємство відсутнє.

Lenta.UA: Чи слід нам очікувати подальшого підвищення цін на хліб?

- У нас внутрішні ціни на зерно і борошно - це ціни в порту. Тобто, світові. До речі, в цьому році вже скоротився експорт борошна: виробники резонно вважають - а навіщо, якщо з таким же успіхом можна продати і в Україні?

До речі, в Білорусі кілограм хліба коштує 1 долар. У нас в середньому - 17-18 гривень. Але це не означає, що продукт подорожчає ось прямо завтра. Тим більше що зараз є маса виробників на спрощеній системі оподаткування, вони позбавлені ПДВ. У великих підприємств собівартість апріорі на 20% вище, і вони змушені знижувати ціни, щоб бути конкурентоспроможними.

Андрій Кузьмін, Lenta.UA

Заставочне фото: УНІАН