Подвійна гра: що показав візит німецького канцлера до Києва та Москви

У вівторок, 15 лютого, до Києва прибув голова італійського міністерства закордонних справ Луїджі ді Майо. Він, як і більшість європейців, які останнім часом відвідали нашу країну, виступає за те, щоб країни ЄС скоріше прийняли спільний зі США пакет санкцій, який має допомогти стримувати агресивні апетити Росії. Тим часом Канада пообіцяла надати Україні зброю – автомати, карабіни, патрони, снайперські гвинтівки та вже погодила кредит майже у 400 мільйонів доларів.

Про грошову позику Києву говорив учора в українській столиці та німецький канцлер Олаф Шольц. Зазначимо, що Україна раніше не входила до десятки країн, куди новоспечені канцлери Німеччини їхали насамперед: наприклад, Ангела Меркель, вступивши на посаду в 2005 році, відвідала Францію, Бельгію (по лінії НАТО та ЄС), Британію, Іспанію, Польщу, Австрію, США, та був Росію. Олаф Шольц, який зайняв крісло канцлера наприкінці минулого року, практично повторював її маршрут, але вирішив спочатку відвідати Київ, а потім Москву.

Читайте також: Шольц розраховує отримати від України закон про особливий статус та вибори в ОРДЛО

Канцлер Німеччини відвідав Київ на тлі критики неоднозначної позиції його країни в оцінках російської агресії в Україні, оскільки Берлін залишається найлояльнішою до РФ державою серед впливових країн Великої сімки, відмовляючись від постачання озброєння в Україну з посиланням на «колективну провину» німців за Другу світову війну . Крім того, Шольц утримується від прямих обіцянок заблокувати Північний потік-2 у разі кремлівського вторгнення до України.

Такий підхід зіткнувся з критикою нового уряду ФРН і за кордоном, і вдома. Десятки німецьких інтелектуалів у відкритому листі закликали владу країни переглянути політику щодо РФ і «негайно допомогти Києву військовим потенціалом».

«Німеччина – на вашому боці. Моя країна вражена демократичним просуванням вашої країни і підтримує вас цим шляхом», – заявив учора Шольц на спільній прес-конференції після зустрічі з президентом Зеленським. Переговори лідерів країн тривали. Підсумкову прес-конференцію затримали більш ніж на півтори години. Сама розмова Шольца та Зеленського тривала понад дві години.

Як заявив Шольц, скупчення російських військ біля кордонів України, про часткове відведення яких сьогодні повідомив офіційний представник Міноборони РФ Ігор Конашенко, Німеччина вважає «необґрунтованим і таким, що не має логічних пояснень».

“Гарантії безпеки були центральною темою наших переговорів. Подальша військова агресія проти України спричинить серйозні політичні та економічні наслідки для Росії» - зазначив канцлер ФРН. Зеленський у свою чергу наголосив, що Україна воліла б бачити превентивні сигнали сторони Заходу, щоб запобігти російській агресії. Крім того, Зе повідомив, що дуже докладно поговорив із німецьким колегою про ризики, пов'язані з Nord Stream-2. «І тут ми маємо деякі розбіжності щодо оцінки. Ми розглядаємо Північний потік-2 через призму енергетичних та загроз безпеки для нас та для регіону. Ми чітко розуміємо, що це геополітична зброя. Саме тому Україна потребує енергетичних гарантій безпеки. Важливо, щоб Німеччина стала гарантом транзиту газу територією нашої держави», - підсумував нинішній господар Банкової.

Позиція Німеччини щодо України останніми місяцями викликала багато запитань у представників вітчизняного політикуму. І це не дивно, оскільки в той час, як Росія нарощувала війська на підступах до наших кордонів, а союзники з НАТО відправляли до Києва безпрецедентну військову допомогу, Німеччина блокувала постачання своєї зброї в Україну. Крім того, уряд Німеччини, який раніше заявляв про готовність «заморозити» російський газопровід ПП-2, якщо Кремль піде на нову агресію щодо України, зараз зайняв позу страуса.

Подібна тактика ФРН настільки обурила мешканців Печерських пагорбів, що, як кажуть у кулуарах, Зеленський відмовився зустрічатися з міністром закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок, яка перебувала в Києві з офіційним візитом 8 лютого. І хоча на Банковій пізніше запевнили, що рандеву з головним німецьким дипломатом не відбулося нібито через надзвичайно щільний графік українського президента, джерело в Кабміні повідомило Lenta.UA, що ключовою причиною стало небажання пані Бербок публічно заявити про готовність Берліна заблокувати ПП-2, при тому, що вона входить до партії «зелених», яка під час минулорічної виборчої кампанії наголошувала, що зробить усе для того, щоб газопровід не був запущений.

А ось серед однопартійців Шольца, соціал-демократів ставлення до проекту неоднозначне. Наприклад, міністр оборони Крістін Ламбрехт відкрито наполягає, що ПП-2 прямо не пов'язаний із конфліктом на Донбасі. Перебуваючи вчора в Києві, Шольц не був таким категоричним в оцінках. Він не говорив про те, що у випадку російського військового вторгнення в Україну газопровід не буде запущений – хоча цього не виключав. Німецький канцлер, що називається, ходив між крапельками, наполягаючи, що в цих питаннях потрібно зберігати «стратегічну невизначеність і не викладати всі козирі на стіл». Замість ескалації Шольц пропонує дипломатію-підтримку переговорів у всіх наявних форматах, від «нормандського», де зустрічаються представники України, Німеччини, Франції та Росії, до ОБСЄ, а також Ради РФ-НАТО.

Через позиційне «петляння» Шольца над ним останнім часом активно жартували у місцевих ЗМІ. «У цій кризі навколо України Макрон сидить за кермом, а Шольц виглядає просто пасажиром», - іронізувала німецька газета Handelsblatt, нагадуючи при цьому про однопартійця Шольца – Герхарда Шредера, екс-канцлера від Соціал-демократичної партії, який тепер обіймає посаду голови ради директорів. "Роснефти" та Nord Stream AG, компанії-оператора газопроводу "Північний потік".

Як відомо, Шредер публічно повторює риторику Кремля, звинувачуючи Україну у «брязканні зброєю та агресії проти Донбасу».

«Він (Шредер – ред.) не говорить від імені уряду і не працює у ньому. Зараз канцлер – я і політика Німеччини – це те, що ви чуєте від мене», - виправдовувався нещодавно в одному з телеефірів Олаф Шольц, рейтинги якого, як свідчить соціологія, останнім часом помітно просіли.

На сьогодні Берлін у рамках структур НАТО заблокував постачання в Україну снайперських гвинтівок, а уряд Естонії так і не отримав «добра» від ФРН на відправку до Києва гаубиць німецького виробництва. Поки що Німеччина погодилася лише обладнати у нашій країні військово-польовий шпиталь та виділила п'ять тисяч касок для ЗСУ.

«Німецький уряд багато років має чітку позицію – ми не відправляємо озброєння до кризових регіонів, тому ми не відправляємо смертоносну зброю в Україну» – неодноразово акцентував Шольц у своїх публічних спічах. Проте військові експерти кажуть, що це не так, і насправді Берлін неодноразово схвалював постачання зброї до Єгипту, ОАЕ та Саудівської Аравії, хоча ці країни беруть участь у війні в Ємені, яка призвела до голоду та гуманітарної катастрофи.

Утім, небажання уряду Шольца відправляти до Києва зброю збігаються з баченням пересічних німців. Як показав, проведене нещодавно опитування компанії ARD, 70% громадян ФРН виступають проти постачання зброї до нашої країни, посилаючись у більшості випадків на травми Другої світової. Слід зазначити, що це досить вибіркове тлумачення історичних подій, оскільки українцям німці завдали не менш жахливих страждань, ніж росіянам.

Німеччина найбільше зробила для економічної підтримки України, виділивши близько $2 млрд за останні сім років – намагався вчора на спільному брифінгу із Зеленським прикритись фінансовим кейсом німецький канцлер. Щоправда, він не уточнив, що левова частка цих коштів є кредитними. І до Києва він зараз приїжджав, привезши не допомогу ФРН у розмірі 150 мільйонів євро, як намагаються видати в уряді ФРН, а лише чергову позику.

Сьогодні ж у Катерининській залі Кремля пройшли переговори Шольца та Путіна, який провів розмову з високопоставленим німецьким гостем за тим самим довгим столом, що і з президентом Франції Емманюелем Макроном. При цьому, як розповів путінський «голос», Шольц відмовився здавати російський ПЛР-тест. За словами Пєскова, «німецька сторона не стала пояснювати цей крок». Залишається вірити, що за зачиненими дверима та кілометровим столом Шольц, який за останній тиждень для того, щоб узгодити свою позицію, зустрічався з президентами Франції, Польщі та Литви, а також прем'єрами Естонії та Латвії, попередньо обговоривши напруження пристрастей навколо України дистанційно з Байденом та Трюдо, розповів Путіну step by step, до чого можуть згодом привести його надмірні «хотілки».

Власне, Шольцю в Москві довелося терміново реагувати на звернення Держдуми до Путіна про визнання "ЛДНР". Він заявив, що визнання Москвою бойовиків стане «політичною катастрофою та порушенням Мінських угод».

Путін у виступі натякнув, що Кремль знаходить такий сценарій цілком реальним. «Депутати парламенту орієнтуються на громадську думку і вони тонко її відчувають. І цілком очевидно, що в нашій країні переважна більшість людей співчуває мешканцям Донбасу, підтримує їх. І сподівається, що ситуація там докорінно зміниться на краще. Виходитиму з того, що ми повинні все зробити для вирішення проблем Донбасу, але зробити це насамперед виходячи з не до кінця реалізованих можливостей щодо виконання Мінських угод. І ми дуже розраховуємо, що наші партнери за океаном і в Європі вплинуть на київську владу, і це рішення буде знайдено», - неприховано шантажує Захід Путін.

Ціль господаря Кремля в принципі зрозуміла: якщо Україну не вдасться «нагнути», то можна попіаритися на визнанні, а потім і на приєднанні до себе Донбасу. Нехай це станеться на шкоду «Північному потоку-2». Але, зважаючи на все, особливих надій на нього у Путіна не залишилося...

Читайте також: Держдума РФ звернулася до Путіна з проектом ухвали про визнання «Л/ДНР»