На екрани вийшов типово британський сімейний фільм, де є фентезі, гумор і меч короля Артура

Кожен раз дивуватися з приводу здатності дистрибуторів переінакшувати навіть найвдалішу назву фільму вже набридло, тому надамо цю можливість самим читачам. Порівняйте оригінальне The Kid Who Would Be King і слова «Майбутній король», які ні про що конкретне не говорять (майбутнім королем може бути як новонароджене немовля, так і старий, що очікує смерті старшого брата) - і самі вирішуйте, що краще.

«Майбутній король» - типовий сімейний фільм «на вихідні». Але, щоб допомогти вам вирішити, вести на нього своїх молодших дітей, порекомендувати дітям-підліткам або піти самим, попередимо, що він розпадається приблизно на дві рівні за часом і нерівноцінні за якістю частини.

Частина перша зроблена в кращих традиціях фірмового англосаксонського фентезі. Навчається в школі дванадцятирічний хлопчик, самий звичайний і трохи повненький білий телепень Алекс, у якого є приблизно такий же приятель - індус чи пакистанець. Їх обох, як і їхніх ровесників, тероризує парочка - ще один білошкірий підліток і його подружка-афробританка. Зрозуміло, що таким чином режисер підкреслює універсальний характер екранної історії, але і насправді учасна Англія саме така. 

Тікаючи в черговий раз від цієї парочки, Алекс знаходить на пустирі меч, який виявляється легендарним Ескалібуром - мечем короля Артура. І тут же з тієї ж легенди з'являється комічний чарівник Мерлін, якому то сімнадцять років, то сімдесят, а то і зовсім незрозуміло скільки, оскільки він регулярно перетворюється в сову.

Природно, що їм доведеться весь фільм боротися з силами зла і рятувати світ (в даному випадку - Британію, що неодноразово підкреслюється в промовах героїв), так що цю частину сюжету розповідати немає сенсу. І першу годину вся ця підліткова героїка з комп'ютерними ефектами, виглядає цілком пристойно, оскільки присмачена типово британським гумором. Наприклад, Мерліну для підтримки сил необхідно древнє зілля, яке складається з крові жука, кісток тварини та бобрового струменя - і все це він знаходить в місцевому фастфуді, відповідно, в тонізуючому напої, наггетсах і ванільному морозиві.

Проте в другій половині фільму, де розгорнеться бій з силами зла, дорослим доведеться, швидше за все, нудьгувати, оскільки почнеться вже відверто дитяче кіно. Навіть не підліткове, як, наприклад, екранізації коміксів, а саме дитяче. Цікаво, до речі, що при цьому патріотичні нотки про те, що дітям треба рятувати Британію, будуть звучати в ньому до самого кінця, що змушує необізнаного глядача гадати, що мав на увазі режисер - Brexit або ще що-небудь.

В цілому ж це хороший, хоча і дещо затягнутий, фільм, в якому немає явних проколів. Правда, немає в ньому і явних проривів, але безглуздо їх вимагати від сімейного «кіно на вихідні» в обов'язковому порядку.

Аліса Куницина, Lenta.UA.

Заставне фото: Gwi Gwi.com