ІсторіяПерсона

Геть від Росії. Як подільський граф свою «державу» створив

06:55 09 вер 2021.  1355Читайте на: УКРРУС

У 1791-му граф Сцибор-Мархоцький ввів в своїх володіннях самоврядування, зрівняв в правах представників різних конфесій, прийняв конституцію і проголосив незалежність «Міньковецької держави» від Російської імперії.

Про те, як граф, який жив на Поділлі, успішно реалізував свій квазі-державний проєкт, побудований на ідеях Вольтера, античної демократії і рівності, — розповів Дмитро Полюхович на сайті «Хадашот».

Уявлення про Мархоцького як ексцентричного поміщика-дивака, який ходив в римській тозі і почитав античних богів — досить поверхневі. Насправді це була високоосвічена людина, яка перетворила свої володіння в анклав процвітання і благополуччя.

Ігнацій Сцибор-Мархоцький в юності

Ігнацій народився близько 1755 року в Тарноруді — невеликому містечку на берегах Збруча. Юнак рано осиротів, тому йому світила роль бідного шляхтича, у якого крім герба і дідівської шпаги за душею нічого немає. Завербувавшись на службу в Пруссію, граф зробив успішну військову кар'єру і отримав освіту. Повернувшись у званні капітана, він дослужився до майора в гарнізоні Кам'янця.

Маєтком пан Ігнацій обзавівся тільки в 1790 році, після смерті бездітного дядька, коли йому відійшов «Міньковецький ключ» — а це 18 сіл, 4 тисячі моргів ріллі, 2 тисячі моргів лісу (морг — дещо більше 1 га) і близько 4200 кріпосних душ.

Замість традиційного визначення «дідич» (тобто, власник), він проголошує себе «Господарем і батьком народу», а підданих — громадянами, що в кінці XVIII століття звучало волелюбно і навіть дещо по-бунтарськи. Тоді ж граф оголосив, що всякого, хто наважився обізвати міньковецького громадянина «мужиком», «хамом» або «холопом» (звичайне звернення шляхти до селян) чекає суд і суворе покарання.

Титульний лист конституції Prawa miasta Minkowiec

У 1791-му він приймає конституцію Prawa miasta Mińkowiec («Права міста Миньківці»), яка вводила місцеве самоврядування, урівнювала в правах представників різних конфесій, заміняла панщину помірним податком і надавала широкі права євреям. Гроші в «державі» були свої.

У 1795 р на території «Міньковецької держави» було скасовано кріпосне право. По периметру своїх земель епатажний граф встановив прикрашені багатим різьбленням кам'яні межові знаки з написом «Кордон державки Міньковецької від держави Російської». Втім, щодо імперії граф був демонстративно лояльний, тому композицію вінчала комічна театральна маска, мовляв, несерйозно все це.

В'їзд у Міньківці сьогодні

Перше документальне свідчення про євреїв у Міньківцях відноситься до 1735 року, а через двадцять років в містечку проживало вже 378 іудеїв. У 1776 році була побудована велика дерев'яна синагога, прикрашена яскравими розписами, традиційними для подільських і галицьких синагог XVIII століття.

Євреї в Речі Посполитої залишалися підданими «другого сорту» і тільки затверджені в 1791 році Prawa miasta Mińkowiec зрівняли їх у правах з громадянами «Міньковецької держави». Цим же уложенням міщани отримували свободу торгівлі, промислів і будівництва при мінімальних податках. Одночасно вводилося практично загальне виборче право при виборах в органи місцевого самоврядування.

Та сама дерев'яна синагога

У своїй конституції Мархоцький присвятив євреям окрему главу, яка фактично скасовувала традиційну кагальну систему єврейського самоврядування. Замість цього євреї отримували всі права, в тому числі обирати і обиратися в органи влади.

Зокрема, там було зазначено:

«Все справи (за винятком, хіба, справ духовних і шлюборозлучних, які тільки у рабинів вирішуватися можуть) повинні повністю залежати від магістрату і вирішуватися в обраних правильно ...юрисдикціях, і в них слід домагатися вироку суду; для чого кагал або загальні збори євреїв щорічно обирають між собою двох справедливих і розумних домохазяїнів ...Ці виборні повинні бути присутніми від імені євреїв і кагалу на всіх сходах, міських зборах, з тим, щоб захищати і підтримувати інтереси євреїв».

В державі був заснований Верховний суд, в засіданнях якого (якщо розглядалося «єврейський» позов) брали участь по два представники від шляхти, євреїв і селян.

В цілому ж реформи Мархоцького привели до небувалого економічного розквіту «держави» і її громадян. Тут працювали дві суконні фабрики, фабрика з виробництва карет, байкова, селітряних, паперова, лакова мануфактури, розводився тутовий шовкопряд, були привезені найкращі породи коней, корів, овець...

Міньковецька «ратуша», поч. XX століття

Реформи графа відбилися і в культурній сфері. Орієнтуючись на ідеали французьких просвітителів Мархоцький велику увагу приділяв друкарської справи. Власною друкарнею Миньківці обзавелися вже в 1792 році — треба ж десь друкувати свої закони, настанови, випускати бланки і банкноти.

У тому ж році була створена і єврейська друкарня, що використала друкарський прес, люб'язно наданий «батьком народу». На це, зокрема, вказує напис на титульному аркуші, виданих в Миньківцях єврейських книг: «w drukarni w miesćie Mińkowcach dziedzycznym Ignacego Scibor Marchockiego» (в друкарні Міньковець, спадкового міста Ігнація Сцибор-Мархоцького).

З 1795 року друкарня почала друкувати єврейські книги, видання польською мовою в Міньківцях з'явилися на рік пізніше.

Літня резиденція Мархоцького в селі Отроків

Єврейське друкарство в Миньківцях припинилося в 1827-му зі смертю графа-реформатора. Сама «Міньковецька держава» зникла в 1831 році. Син покійного графа — Кароль Сцибор-Мархоцький — взяв активну участь в Польському повстанні, за що був відправлений у заслання. Маєток перейшов в управління царської скарбниці, а в 1836-му був конфіскований.

Від спадщини графа до наших днів дійшли жалюгідні залишки його літній резиденції в селі Отроків. Не залишилося навіть могили — гробницю спочатку розграбували, а в 1950-і розібрали на каміння.

На ілюстрації: портрет Ігнація Сцибор-Мархоцького

Михайло Гольд

Найпопулярніше