Фільм «Месники: Завершення» виявився потужним і одночасно людяним

«Месники», які завершують довгу кіносагу, дійсно вдалися. Рідко буває, щоб до тригодинного блокбастеру не можна було пред'явити ніяких претензій, але цей випадок саме такий. А ось похвалити фільм варто за багато що.

Оскільки ця рецензія написана через годину після перегляду, детального аналізу драматургічної побудови від неї чекати не доводиться. Але що можна сказати прямо зараз - суб'єктивно ці три години в кінозалі відчуваються приблизно як звичайні два. Цікаво буде проаналізувати, за рахунок яких прийомів це досягнуто, але тут потрібно, щоб враження «відстоялися».

Далі. Можливо для когось із шанувальників кінокоміксів це прозвучить дивно, але головна перевага даних «Месників» полягає саме в тому, що всі його головні персонажі, за винятком Капітана Марвел і, звичайно, Таноса - не супергерої, а люди, що володіють суперздатностями. І поводять вони себе як люди з усіма їх слабкостями за винятком однієї, і за це варто подякувати творцям фільму, які утриматлись від того, щоб, за старим голлівудським звичаєм, втиснути в дружну команду якогось мерзотника, який нишком всім паскудить.

Це, до речі, добре і тому, що зазвичай в таких випадках глядач, який прагне справедливості, хоче якомога швидше дочекатися епізоду, в якому негідника розкриють і покарають. А оскільки такі речі відбуваються ближче до фіналу, фільм як раз і може на фоні цієї нетерплячки здатися затягнутим. Тут цього немає.

Можна, звичайно, сказати, що цей негідник - Танос, який знищив половину світу, але до нього таких почуттів у глядача немає. Немає тому, що Танос показаний, на відміну від інших героїв фільму, не як людина, а як щось надприродне. У нього навіть і поганих почуттів по відношенню до мільярдів людей, яких він убив за допомогою Рукавички Нескінченності, немає, і він прямим текстом говорить в фіналі, що очікував, ніби, ті, хто залишились, заживуть бадьоріше і краще. Тут пригадується Мао Цзе-дун, який закликав не боятися світової ядерної війни - мовляв, половина людства загине, але зате друга половина побудує нове щасливе життя.

І ще одна перевага фільму якраз в тому, що супергерої, на відміну від Таноса, думають не про абстрактні категорії, а про живих людях. Звичайно, про те, що треба, відібравши у Таноса його Рукавичку, повернути час назад і «переграти» загибель половини людства, вони час від часу для пафосу згадують. Але насправді все їх думки про те, щоб знову знайти живими своїх загиблих дітей, дружин, коханих. І це робить фільм про супергероїв дивно людяним.

І, нарешті, його робить людяним ще й відмінне почуття гумору, що не зникає майже до самого фіналу. До речі, фінал тут подвійний - спершу потужний акорд, наповнена спецефектами битва, в якій беруть участь герої практично всі герої Всесвіту Marvel, а потім, після того, як напруга спадає - тихі особисті історії заново знайденого сімейного щастя.

Сергій Семенов, Lenta.UA

Заставне фото: Twitter