Директор Венеціанського кінофестивалю закликав до боротьби з домінуванням потокових відеосервісів

Директор Венеціанського кінофестивалю Альберто Барбара перед його відкриттям нарешті пояснив, чому було прийнято рішення про проведення фесту, незважаючи на пандемію коронавірусу і пов'язані з цим обмеження для гостей і учасників фестивалю. Додамо, що вже одна фотографія членів журі увійде в історію - спробуйте впізнати тут, наприклад, Кейт Бланшетт (в цьому році - голови журі) і Метта Діллона.

Як пише The Gardian, керівники семи європейських кінофестивалів приїхали на відкриття 77-го Венеціанського форуму, щоб дати поштовх кіноіндустрії, яка, за їхніми словами, опинилася в небезпеці бути узурпованої потоковими відеосервісу, такими як Netflix, через пандемію Covid-19. А також того, що, як сказав Барбара, після пандемії, через яку всі великі кінофестивалі або були скасовані або пропонували гібрид онлайн- і фізичних показів, їх роль може зменшитися. Висловився директор Мостри і про кінотеатри: «Почуття перегляду фільму на великому екрані з іншими людьми закладено в самій природі кіноіндустрії. Ми повинні підтримувати кінотеатри, багато з яких до цих пір закриті, а інші більше ніколи не відкриються».

Барбара навіть підняв ставки, коли сказав, що боротьба за відкриття кінотеатрів і повернення кінофестивалів в їх звичайний стан - це «битва за цивілізацію і культуру». При цьому його заяву підтримали директори семи інших кінофестивалів, в тому числі Тьєррі Фремо (Канн), Хосе Луїс Ребордінос (Сан-Себастьян) і Тріша Таттл (Лондон). За словами директора Венеціанського кінофоруму, пандемія коронавірусу дала потоковим відеосервіс перевагу в битві за глядачів, і зростання числа передплатників Netflix в поєднанні з постійним закриттям кінотеатрів може бути фатальним для кіноіндустрії, якщо її учасники не проявять солідарність.

Як заявив Барбара, якого підтримали керівники інших кінофорумів, фестивалі - це не рекламні вітрини, а центри культури, які дають можливість для культурного просвітництва аудиторії, а також для освіти молоді в області краси та багатства кінематографічного досвіду. У світлі всього сказаного зрозуміло, чому 70-річний директор Венеціанського кінофестивалю (кажуть, що для нього він, як керівника, останній) так боровся за те, щоб він все-таки, нехай і в такому злегка комічному (або трагічному - як кому здасться ) вигляді, про який ми писали вчора, відбувся. Подивимося, наскільки все це вдасться не на словах, навіть правильних, а на практиці.

Фото: журі Венеціанського кінофестивалю Twitter